Неподалік Ямполя виявили петрогліфи, що датуються часами монгольської навали

13 квітня 2025 р.
Альона ЧЕРНІЮК

В Ямпільській громаді, археологи виявили важливі знахідки, що підтверджують збереження культурних традицій на південному Поділлі під час монгольської навали.
В печерах поблизу Слободи Підлісівської знайдені петрогліфи, що датуються XIII-XV століттям, серед яких зображення ангела, вершників і містичні знаки.
Ці пам’ятки можуть стати важливим елементом розвитку культурного туризму на Ямпільщині, додаючи унікальність регіону серед інших археологічних об'єктів України.

Часи монгольської навали залишаються мало вивченими на Вінниччині, особливо в контексті прикордонних територій між руськими князівствами та степовиками-половцями. Однак, нещодавні дослідження в Ямпільській громаді підтверджують збереження культурних традицій на південному Поділлі в цей період. Одним із важливих відкриттів стали петрогліфи, виявлені у печері поблизу Слободи Підлісівської, які відносяться до раннього середньовіччя. Про це розповів Павло Нечитайло на своїй сторінці у Фейсбук.

Зображення ангела, вершника, обличчя та містичного знака, знайдені в печері, датуються періодом з другої половини XIII століття до першої половини XV століття. Такі результати досліджень підтверджує старший науковий співробітник ДП «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Павло Нечитайло.

Відео дня

Протягом двох тижнів науковці досліджували печери в Оксанівці та Слобідці-Підлісівській. Оксанівські печері вивчені відносно не погано, тому революційно нового там не знайшли. На відміну від слобідських.

У селі Слобода-Підлісівська дослідники працювали у двох печерах, одна з яких — природного походження, завдовжки понад 10 метрів. Археологи розчистили близько 40 см сміттєвого наносу та дослідили зображення вершників, які стоять на конях, не сидячи, що є унікальним для подібних пам’яток. Візуально видно, що ці малюнки належать одній руці й, імовірно, є старішими, ніж у Оксанівці. Зображення виконані чорним пігментом.

Після розчищення підлоги перед входом до печери вдалося виявити артефакти, які свідчать про життєдіяльність пастухів. Окрім цього, знайдено зображення ангела у незвичній формі — ймовірно, сюжетну сцену, виконану печерними ченцями. Подібні ангели зустрічаються і в Болгарії, що дає можливість провести цікаві паралелі.

Під великою печерою експедицію чекав сюрприз — вуглинки та фрагменти кераміки, які дали змогу датувати комплекс. Зокрема, фрагменти виготовлені на повільнообертовому гончарному крузі з домішками слюди та залишків вигорілої рослинності. Це вказує на період пізнього середньовіччя — друга половина XIII — перша половина XV століття.

Місцеві жителі також показали науковцям малу кам’яну стінку — кімнату з просторою нішою, яка, ймовірно, слугувала чернечою келією і була пов’язана з іншими двома печерами.

На думку експертів, ці археологічні знахідки значно відрізняються від подібних об’єктів, що розташовані вище по течії Дністра, і є справжньою гордістю регіону. Вони представляють не тільки історичну, археологічну та природну цінність, а й культурне надбання. Символіка, візуальні маркери, історичний контекст та потенціал цих пам’яток повинні бути включені до стратегії розвитку туристичної інфраструктури Ямпільського району.

Ці унікальні локації можуть стати вагомою перевагою, яка вирізнятиме регіон серед інших скельних об’єктів України. Ямпільщина має всі можливості стати центром культурного туризму.