«Я люблю тебе, Ямпіль!». Мандрівник йде пішки з Дніпра до Карпат, щоб піднятися на Говерлу

Сергій Гордієнко у Ямполі під час розмови з місцевими спростував думку, що люди не подорожують, бо не мають транспорту

Сергій Гордієнко 50 років пішки мандрує по світу, спростовує аргументи тих, хто каже, що не подорожує, бо нема машини.

Нині він долає маршрут довжиною три тисячі кілометрів — йде з Дніпра до Карпат, щоб піднятися на Говерлу.

Шлях проліг через Ямпіль, а назад буде повертатися через Вінницю.

Що розповів під час зустрічі з ямпільчанами?

Ямпіль для Сергія Гордієнка один з багатьох населених пунктів, які він проходить нині за маршрутом: місто Дніпро — Яремче на Івано-Франківщині, звідки розпочне сходження на найвищу точку українських Карпат — Говерлу.

11 травня пан Сергій залишив Ямпіль, де мав зустрічі з місцевими жителями. Спілкувався з ними у кав’ярні «Блокпост», перед тим побував у музеї, оглянув містечко. Тут він провів ніч. Відпочив, набрався сил і енергії від щирих людей і прекрасної природи, відтак далі вирушив у дорогу.

Сім років не був вдома

Мандрівник розповів ямпільчанам, що довжина нинішнього маршруту становить приблизно три тисячі кілометрів. Свою експедицію назвав «Україна — фортеця Європейської свободи». Присвятив її нашим захисникам, які б’ються з рашистами на фронтах, а також тим, хто віддав своє життя на цій війні.

Планував встановити на найвищій точці українських Карпат два прапори — державний прапор, а також німецького Товариства, учасником якого він є.

Але в нього з’явилося ще одне знамено. Розповів, що знайшов його під час подорожі. Припускає, що його могли загубити військові, коли рухалася колона. Знамено дуже великого розміру. Теж встановить його на Говерлі.

Про розмову з цікавою людиною написала у Фейсбуці згадана вище Мирослава Марченко( на знімку в центрі).

Присутні були вражені фанатичному захопленню чоловіка подорожами. Це захоплення у нього ще з дитинства. Приємно було дізнатися, що почалося воно з прочитання книги нашого земляка Миколи Трублаїні під назвою «Люди на кризі». Чоловік пригадав, що після того, як перегорнув останню сторінку книги, у нього з’явилося бажання подорожувати, пізнавати світ. Воно  було настільки непереборним, що не полишало його доти, доки не вирушив у першу свою мандрівку.

Авторка допису зауважує, що особисто її найбільше вражає т е, що чоловік весь час вирушає в дорогу один.

«Важко уявити, що подорож одинокого мандрівника може тривати довгі місяці, — пише пані Мирослава. — А інколи — і роки. Під час однієї з них чоловік не був вдома сім років!»

Гордієнко та людина, в якої варто повчитися мріяти, ставити перед собою амбітні завдання і досягати мети.  

Спростував аргумент: поїхав би, та нема на чому

Дорога давно стала його незмінною супутницею життя. Дорога кличе його вперед, дарує нові враження, радість пізнання незвіданого.

На зустрічі з мандрівником були присутні люди різного віку. Особливо уважно його слухали молоді хлопці. Схоже, у декого з них теж зародилося бажання пізнавати незвідані світи.

Як з’ясувалося, для цього не потрібно мати автомобіль, чи великі гроші. Чоловік повністю спростував такі аргументи — поїхав би, та нема на чому.

Гордієнко вирушає в дорогу з невеликим візком. У якому знаходиться його нехитрий багаж.

Найважливіше в дорозі для подорожуючого — взуття. У нинішню експедицію він взяв з собою чотири пари. З харчування теж проблем неи відчуває. Він йде по своїй країні, повсюди можна купити продукти, інколи готує харчі особисто.

За його словами, люди нині змінилися. Стали більш відкриті, співчутливі, готові підтримати у всьому. Як кажуть, останню сорочку віддати, сухарем поділитися.

Саме таке ставлення до себе чоловік відчув у Ямполі. Про це він сказав на прощання. Пані Мирослава записала його слова на відео. Гордієнко сказав, що у містечку на березі Дністра дуже гарні люди. А закінчив фразу словами: «Я люблю тебе, Ямпіль!». Також висловив сподівання, що ця зустріч не остання. Настільки йому сподобалося у цих краях, що має бажання приїхати ще раз, аби більше ознайомитися з Ямпільщиною і її людьми.

Найдовша його подорож — шість тисяч кілометрів

Про рекорди мандрівника Сергія Гордієнка написано багато, як і про нього самого. Ось фрагмент з Вікіпедії: «… історик-дослідник, міграціолог, етнограф, мандрівний філософ, письменник. Є дійсним членом ЮНЕСКО і ООН, академіком міжнародної Академії сталого розвитку суспільства і особистості, дійсним членом Українського географічного товариства і почесним членом Національного географічного товариства США, академіком Міжнародної Академії дитячо-юнацького туризму і краєзнавства, доцентом Київського університету туризму, економіки і права».

Гордієнко здійснив перехід від Північного Льодовитого океану до Чорного моря. Каже, це буда відстань у шість тисяч кілометрів. Йшов пішки і на лижах, долав водний шлях. Побував в екстремальних ситуаціях, зокрема, за незвичайно високих температур повітря — до 50 градусів морозу і сорока — спеки.

До речі, Північний полюс підкоряв два рази. Встановив там український прапор.

Він був також в Антарктиді на станції «Академік Вернадський» в гостях у наших полярників. Навряд чи в нашій державі є ще одна така людина, яка б півстоліття свого життя присвятила подорожам задля пізнання світу.

Коли ямпільчани запитали його, скільки пройшов кілометрів під час мандрів,  Гордієнко відповів, що довго доведеться рахувати. Якось він знайде час, згадає всі свої шляхи-дороги і спробує підрахувати. Зрозуміло, що відстань не буде точною. Він назве цифру. Але вже наступного разу.

З Ямполя його дорога пролягла до Чернівецької області, далі на нього чекає Івано-Франківщина, де розпочне сходження на Говерлу.

Ямпільчани побажали, без сумніву, зірковому гостю щасливої дороги. Читачі сайту «20 хвилин» також приєднуються до цих побажань.

Читайте також:

«Мамо, їдьте у Вінницю, там вам буде добре». Історія двох жінок, сини яких на війні

Абсолютна більшість українців вважають Путіна сучасним Гітлером (ОПИТУВАННЯ)

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.