П’ятикласник Павло Таксер навчається у гімназії № 17 і займається у Центрі Євроінтеграції. Він один із переможців національного етапу і його чекають міжнародні змагання. Хлопець почав цікавитися усним математичним рахунком три роки тому завдяки вчителю математики Ігорю Кривошеї.
— Такі змагання мене розвивають і допомагають у школі і навіть у побуті, — сказав Павло. — Кожен може навчитися швидко рахувати, тільки треба старатися, довго тренуватися, мати силу волю і не падати духом.
Координатор змагань у Вінницькій області Сергій Пойда організовував прийом гостей, змагалися у гімназії № 17 та комп’ютерній академії «Шаг». А ще координатору потрібно було потурбуватися про харчування учасників та забезпечити їх грамотами-медалями, гаджетами та солодкитми подарунками.
Змагання з усного рахунку «Прангліміне» з’явилися в континентальній Україні у 2014 році і мали бути тільки у Львові. Але проект поширився на всю Україну, два роки Національний фінал проводили у Львові, потім вирішили, що фінал має мандрували Україною. Минулого року фінал відбувся у Дніпрі, а цього року — у Вінниці.
— В онлайн-етапі змагалося понад 32 тисячі дітей і дорослих, потім кращі потрапили у 10 обласних фіналів і одинадцятий віртуальний фінал, в яких взяло участь 547 учасників, — розповіла головний координатор змагань львівянка Маргарита Носкова. — З них 79 кращих приїхали у Вінницю. Кращі з кращих, 28 учасників, поїдуть на Міжнародні змагання у Львів. Із них шестеро учасників із Вінниці і області, що дуже тішить.
Проект дуже демократичний, у ньому не має вказівки зверху про те, хто має змагатися, як повинен поширюватися проект. Це йде від бажання учителів, батьків і дітей.
— Прангліміне це не тільки усний математичний рахунок, а ще логіка, вміння зосередитися, нестандартно і швидко мислити, — пояснила пані Маргарита. — Цим може займатися будь-хто, ключова позиція — має бути бажання, щоб це подобалося і давало результат, а рахунок заради просто рахунку не має жодного сенсу.
За словами координатора дитина, що починає рахувати, після цього стає більш впевненою, краще мислить, дітей не потрібно заставляти, вони самі це роблять.
— Наше гасло — це «задоволення від навчання». У нашій «міксіканській родині» безліч прикладів, де починали учні, потім приєдналися тата, мами, а далі і бабусі-дідусі, — сказаа Маргарита Носкова. — Нас 152 тисячі по всій Україні, зібраних не за наказом, а за власним покликанням. Три роки була підтримка Міністерства закордонних справ Естонії, цього року проект вже не фінансується, як правило, проекти на цьому етапі вмирають, а ми навпаки ростемо.
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 17 від 23 квітня 2025
Читати номер