Вісім парафій приєднались до помісної церкви. Як переходять храми та громади?

В єпархії офіційно заявили про перехід до помісної української церкви восьми громад. Минулої п’ятниці — три переходи, в неділю — ще кілька. Ситуація міняється буквально щодня. Це станом на понеділок, 24 грудня, було вісім нових громад в Українській православній церкві, не рахуючи оголошеного раніше приєднання до помісної церкви головного храму Вінниці — Собору.

Як сказав прес-секретар єпархіального управління Владислав Демченко, в питаннях про перехід церков сьогодні вірити варто тільки офіційній інформації. І той переділ храмів, який нещодавно з’явився в Вікіпедії, не відповідає дійсності. Звідки там узявся поділ вінницьких церков, зроблений приблизно навпіл, між Православною церквою України і Московським патріархатом, Владислав Демченко не знає.

— Зараз нікому не довіряйте, тільки я можу вам сказати точно, — говорить прес-секретар. — Ми маємо вияснити деякі деталі. Зараз скажу тільки, що процес іде…

Журналіст домовлялася Владиславом Демченком про інтерв’ю, основою якого мало стати пояснення, яким чином священники Вінниччини разом зі своїми парафіями мають погодити процес переходу громад до помісної церкви. Також речник єпархії мав назвати перелік храмів, підпорядкованих новій єпархії. Він попередньо спланував розмову на п’ятницю. Але в той день не зміг зустрітися. Сказав, що постійно їздить у справах по області. Поїздки пов’язані якраз із переходами громад під юрисдикцію Православної церкви України.

— Оголосимо сьогодні про три парафії, які є, — сказав Владислав Демченко. — Потім скажемо більше. Деякі ще зараз роботи проводять…    

Де першими визначилися

І 21 грудня, в ту ж таки п’ятницю, знаходимо на сайті єпархії першу новину на тему, що нас поцікавила: «Три парафії на Вінниччині приєдналися до Православної Церкви України». В цій новині йшлося про два храми, де править отець Іван Просяновський, — в Тютьках і в Рівці Вінницького району.

«Вже після Собору, 19 грудня, в день пам’яті святителя Миколая, громада підтвердила своє попереднє рішення і приєдналася до Православної Церкви України, — читаємо в новині. — За богослужінням підносилися молитви за Предстоятеля ПЦУ Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія та митрополита Вінницького і Барського Симеона. Радісна новина швидко розійшлася по селу. Старенькі парафіяни, а також ті, хто не змогли бути у храмі, бо були зайняті на роботі, телефонували і вітали настоятеля. Староста парафії розповідає, що її телефон також був «червоний»…».

Також ще минулого тижня, як написала прес-служба Вінницької єпархії, молитися в Українській Церкві почали парафіяни Коло-Михайлівки. Тамтешній настоятель архімандрит Дорофей (Маркевич) разом із митрополитом Симеоном був учасником того самого Об’єднавчого Собору в Києві.

Процес пішов далі?

З неділі, 23 грудня, новини про приєднання громад до помісної церкви буквально посипалися одна з другою. І в числі таких, що перейшли під юрисдикцію помісної церкви, з’явився ще однин вінницький храм — ікони Божої Матері «Всіх скорботних радості», розташований у головному корпусі Вінницького обласного психоневрологічного диспансеру.

Це найстаріший лікарняний храм області. Торік відзначив 120-річчя. Рішення його настоятеля — протоієрея Анатолія Аксанюка приєднатися до Православної Церкви України підтримали, як стверджують в єпархії, усі члени громади одноголосно.

Далі з новин на офіційному сайті УПЦ читаємо про вибір прихожан іншої вінницької унікальної церкви — парафії скельного Свято-Троїцького храму, розташованого у колишньому командному бункері радянської армії, у гранітних скелях на березі Південного Бугу.

«Громада храму майже стовідсотково підтримала свого настоятеля протоієрея Олексія Волкова, який запропонував визначитися, чи залишатися надалі у єдності з Московським патріархатом, чи приєднатися до Помісної автокефальної Православної Церкви України. Вибір був зроблений на користь Української Церкви», — пишуть на сайті єпархії.

І також повідомляють, що отець Олексій відомий у Вінниці як активний місіонер та капелан-волонтер. Він першим зі священиків Вінницької області у 2014 році розпочав регулярні поїздки на схід для підтримки бійців української армії.

Як люди вирішували

Наступний перехід був за храмом Різдва Пресвятої Богородиці в Махнівці Козятинського району. Тут ініціатива приєднання до помісної церкви, як дізнаємося з відкритих джерел, належала самій громаді. Настоятель протоієрей Андрій Кіпер підтримав селян.

А як переходила в помісну церкву громада Сальника, читаємо в Фейсбук-спільноті «Типова Калинівка». Там провели громадські слухання, на яких мешканці села підтримали рішення протоієрея Георгія Дончака. Є фото із зібрання в сільському клубі. Дата рішення — 23 грудня.

— Я для себе прийняв рішення про перехід до помісної Православної церкви України, слово за вами. Якщо підтримуєте мене, то я й надалі служитиму в селі, якщо у більшості інші погляди — я без роздумів спакую валізи, — цитує «Типова Калинівка» слова отця Георгія.

Пише, що потім виступали селяни й підтримували свого духовного наставника. І Сальницька громада стала першою в Калинівському районі, яка заявила про перехід до Православної церкви України.

«Типова Калинівка» також написала, що настоятелі церков у Гущинцях та Байківці теж заявили про перехід до помісної церкви, але громадських слухань там не було.

Із неофіційних розмов знаємо, що два храми у Стрижавці переходять до помісної церкви. Але офіційне підтвердження є тільки по одному з них. А місцеві мешканці розказали редакції про приїзд в село людей з Московського патріархату. Нібито вони просили віддати їм ключі від храмів. Мовляв, тут будуть далі служити.

Люди розповідають, що селищна влада відмовила візитерам. Назвала церкву власністю громади. І непрохані гості на тому поїхали. 

А мешканці сусіднього села Лаврівка кажуть, що їхній настоятель вже сказав людям: залишається служити далі церкві Московського підпорядкування. Озвучив він таку інформацію парафіянам на службі. Про незгоду прихожан тамтешнього храму з рішенням священника інформації не маємо.

Долучились до помісної церкви

Перелік храмів, де священники з громадами вже прийняли рішення про перехід до Православної церкви України

1. Парафія храму святої великомучениці Параскеви села Тютьки 
   Настоятель отець Іван Просяновський
    
2. Парафія села Рівець
   Настоятель отець Іван Просяновський
    
3. Парафія Коло-Михaйлівки 
   Править aрхімaндрит Дорофей Мaркевич
    
4. Громада храму ікони Божої Матері «Всіх скорботних радості» (в психоневрологічному диспансері) 
   Настоятель протоієрей Анатолій Аксанюк
    
5. Парафія скельного Свято-Троїцького храму (в колишньому командному бункері радянської армії) 
   Настоятель Олексій Волков
    
6. Громада храму Різдва Пресвятої Богородиці села Махнівка Козятинського району 
   Настоятель протоієрей Андрій Кіпер
    
7. Парафія в селі Сальник Калинівського району 
   Настоятель протоієрей Георгій Дончак
    
8. Парафія села Гущинці Калинівського райну 
   Настоятель протоієрей Олег Кожушний

Симеон пояснив, як має бути

Як учасник Об’єднавчого Собору в Києві, митрополит Симеон, говорить про перехід священиків, храмів і людей в Православну церкву України? Що цей процес може затягнутися на роки, він сказав у ефірі програми «На часі». Записали його основні цитати:

• «Процес об’єднавчий, щоб всі стали однією церквою, довготривалий. Це може розтягнутися на роки. На 5, 10 чи й більше років. Хто буде приєднуватися до автокефальної церкви в найближчому часі, це буде залежати безпосередньо від громад. Навіть не від священиків. Священник може мати у чи іншу думку і свою позицію, але вирішувати буде громада».
   
• «Всі, хто прийдуть, будуть захищені в правовому полі. Не буде насильницьких дій ніяких. Громади будуть самі вирішувати, де їм залишатися, або куди їм іти — чи в нову помісну православну церкву, чи залишатися в російській церкві в Україні».
   
• «І моя є вина в зомбуванні людей за 22 роки… Ми всі говорили на проповідях, що істина тільки в нас. Я за це вибачався… А це ж як корабель з капітаном. Капітан повернув, а довга махіна, народ, поки вона розвернеться…».

Чи можна ходити у храми різної церковної юрисдикції?

— Православним християнам України потрібно відмовитися від звинувачень опонентів у "неканонічності", до чого в УПЦ МП були звикли за роки розколу. Ситуація принципово змінилася. Якщо раніше словом "неканонічність" таврували опонентів, маючи на увазі невизнання не тільки адміністративної організації, а й таїнств, то тепер немає підстав не визнавати таїнства як в УПЦ МП, так і в ПЦУ. Тепер слово "канонічність" мусить бути нарешті позбавлене сенсу "дійсності таїнств" і означатиме те, що в усьому світі, — визнання церковної організації. Так, Православну Церкву в Америці Константинопіль вважає за неканонічну, але ніхто ніде не сумнівався в дійсності вчинених там таїнств. Попри відсутність спілкування з ПЦУ з боку УПЦ МП, обидві церкви мають спілкування зі вселенським Православ'ям: одна — через Москву, інша — через Константинопіль. Хрещення, здійснені в обох юрисдикціях, є дійсні та визнані в усьому православному світі. Немає також підстав відмовляти вірянам у Причасті через те, що вони ходять в храм іншої церковної юрисдикції.
 

Графік найближчих богослужінь 
в Спасо-Преображенському Соборі:    

СЕРЕДА, 26 ГРУДНЯ

• 7.30 - Часи, Божественна літургія
• 9.00 - Молебень з читанням акафісту «Невипивана чаша»
• 17.00 - Вечірнє богослужіння

ЧЕТВЕР, 27 ГРУДНЯ

• 7.30 - Часи, Божественна літургія 
• 17.00 - Вечірнє богослужіння з полієлеєм

П’ЯТНИЦЯ, 28 ГРУДНЯ

• 7.30 - Часи, Божественна літургія
• 17.00 - Вечірнє богослужіння 
• 23.30 - Часи і Божественна літургія (в нижньому храмі)

СУБОТА, 29 ГРУДНЯ

• 7.30 - Часи, Божественна літургія
• 15.30 - Недільна школа для дорослих 
• 17.00 - Всенічне бдіння

НЕДІЛЯ, 30 ГРУДНЯ

• 6.30 - Часи і Божественна літургія (рання)
• 9.00 - Часи і Божественна літургія (для дітей, в нижньому храмі)
• 9.00 - Часи і Божественна літургія (пізня)
• 13.00 - Недільна школа для дітей 7-11 років
• 13.00 - Недільна школа для молоді 12-16 років
• 15.00 - Недільна школа для дітей 3-6 років
• 17.00 - Вечірнє богослужіння зі співом акафісту

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.