Сьогодні, 6 жовтня, зібралися представники обласної влади, науковці та історики, щоб обговорити, як рятувати залишки оборонної споруди міста 17 сторіччя. Тим паче, за словами депутата облради, Володимира Барцьося, з муру зникають цеглини і цілі частини стіни, каміння з фундаменту, тому рятувати пам’ятку національного значення треба терміново.

— Мури — це не просто символ минулої епохи, а серце ранньомодерної Вінниці. Звідси почалася історія Нового міста, новоєвропейської Вінниці, — каже професор, завкафедри Історі України Ольга Коляструк. — Якщо ми не почнемо щось робити із цим руйнуванням, то можемо втратити пам’ятку назавжди. Без минулого не може бути майбутнього.

Хто витягає каміння із мурів?

Як пишуть на сайті Вінницького обласного краєзнавчого музею, домініканський монастир у 19 сторіччі перетворили у православний храм, який нині називається Свято-Преображенським.

«У радянський час його двічі закривали – у 1930 році храм перетворили на гумовий склад, а у 60х роках в ньому влаштували спортзал товариства «Динамо». У 1980-х роках у храмі була облаштована зала органної та камерної музики. З 1990 року він належить Православній Церкві Московського патріархату і є кафедральним собором Вінницької єпархії», — пишуть на сайті краєзнавчого музею.

Але капітальної реконструкції мурів не було з 60-х років. Зараз згубні процеси природи (мури заливає водою, просідає грунт), ще й доповнився вандалізм.

— Ви знаєте, хто витягає каміння з комплексу? Подивіться у подвір’я сусідніх будинків, — розповів секретар Вінницької єпархії УПЦ отець Владислав Демченко. — Хтось витягає собі камінчики, щоб потім вихвалятися, що є в стіні будинку цегла з 17 сторіччя.

На доказ своїх слів отець Владислав та юрист Вінницької єпархії Богдан Овчаренко показали світлини, на яких зображені червоні цеглини в приватному подвір’ї. Вони схожі на ті, з яких складаються залишки мурів.

Навколо мурів не можна будуватися

Головний архітектор «УкрНДІпроектреставрація» (Київ) Анатолій Ізотов запевнив, що пам’ятка руйнується не тільки через людину, але й через природні процеси:
— Комплекс стоїть на поганому грунті, — каже архітектор-реставратор. — Коли минулого року проводили там консерваційні роботи, то побачили, що грунт під фундаментом вологий, і вся конструкція поступово йде під землю. До цього ще можна додати згубний вплив будівництва: не можна поряд з аварійною пам’яткою зводити новобудови.

Завідуючий сектором охорони культурної спадщини Управління культури і туризму Вінницької ОДА Михайло Потупчик пояснив, що охоронна зона, в якій не можна будуватися — проходить якраз по межі комплексу вінницьких мурів.

— У міста є інвестиційна програма, є плани на розбудову, які затверджені у генплані, — розповідає Потупчик. — І є земля, яку вже зкупили приватні особи. А межа охоронної зони проходить по межі комплексу мурів, хоча вона має бути набагато більшою.

Рятувати треба не тільки мури

Питання по порятунку вінницьких мурів підіймається вже не перший рік, як запевнили науковці та представники обласної влади. Як розповів отець Владислав, роботи вже зроблено немало.

— Ми два роки працюємо над цим питанням, проводимо зустрічі, розробляємо плани, — каже секретар Вінницької єпархії УПЦ. — Але треба дивитися у корінь проблеми: рятувати треба не тільки шматочок оборонного комплексу, але й всі пам’ятки у центрі міста. Через вібрацію трамваїв “тріщить” Свято-Преображенський собор, будівля краєзнавчого музею. Треба розглядати відновлення пам’ятки у комплексі.

Архітектор-реставратор Анатолій Ізотов ще додав, що у Вінниці «нульова культура відновлення історичної спадщини»:

— Це добре, що місто себе позиціонує, як європейське місто. Але Європа — це не тільки новобудови зі скла й бетону, а ще й повага до історії. Нажаль, у Вінниці цього немає. Треба відпрацювати єдину стратегію відновлення історичної спадщини, яка б була в комплексі зі стратегією розвитку міста.

Вже є проект. Треба п’ять мільйонів на ремонти

Головний архітектор області Леонід Гужва розказав, що проектна документація на консервацію пам’ятки днями вже була дороблена.

— Буквально вчора передивлявся проектну документацію по мурам. Тепер треба, щоб її затвердили у Міністерстві культури України. А далі, проводиться експертиза і визначається кошторис. Остання ланка в процесі затвердження проекту — рішення на сесії обласної та міської рад. У попередньому кошторисі вказано, що ремонти обійдуться у чотири — п’ять мільйонів гривень.

А за чиї кошти будуть відновляти пам’ятку? Як розказав завідуючий сектором охорони культурної спадщини Управління культури і туризму Вінницької ОДА Михайло Потупчик, це державна пам’ятка.

— Але земля комунальна, і, вірогідно, місто та область фінансуватимуть процес консерації та реконструкції пам’ятки порівну — 50 на 50, — вказав Потупчик.

Довідка. Вінницькі мури — комплекс оборонних і монастирських споруд 17 століття у Вінниці. Складався з будівель та стін єзуїтського монастиря, єзуїтського костелу, колегіуму та конвікту (гуртожитки), а також домініканського монастиря і домініканського костелу.

Будівлі були оточені потужними кріпосними стінами з контрфорсами, бійницями і бойовими вежами. Мури возведені у 17 столітті монахами-єзуїтами, ставши головною оборонною спорудою міста. Пізніше поруч були прибудовані домініканський монастир з костелом (за матеріалами української Вікіпедії).

Читайте також:

• На «Савой» дають п’ять мільйонів. На це зроблять перекриття між поверхами
• «Промінь» нарешті відновлять? Орендар хоче його купити за 20 мільйонів