Від директорської посади до служби на кордоні: історія музиканта з Могилів-Подільського, який став прикордонником
- Викладав музику, керував школою мистецтв і виховував юні таланти, а після початку повномасштабної війни змінив сцену та концертну залу на військову службу.
- Історію прикордонника Ігоря з Могилів-Подільського, який поєднав любов до музики із захистом державного кордону, розповіли у прикордонному загоні.
Ще кілька років тому його будні були наповнені музикою, репетиціями та спілкуванням з учнями. Сьогодні ж Ігор несе службу в автомобільному пункті пропуску «Могилів-Подільський», де разом із побратимами забезпечує охорону державного кордону України.
Історію військовослужбовця розповіли у Могилів-Подільському прикордонному загоні.
Любов до музики супроводжувала Ігоря змалку. Він виріс у творчій родині, а першим наставником стала його мама, яка прищепила синові захоплення фортепіано та підтримувала прагнення розвиватися у мистецькому напрямку. Після навчання у спеціалізованому закладі для обдарованих дітей юнак вступив до Київської академії мистецтв, а після завершення навчання повернувся до рідного Могилева-Подільського.
Тут він почав викладати у місцевій школі мистецтв, а згодом очолив заклад. Протягом чотирьох років Ігор працював над розвитком мистецької освіти, допомагав розкривати таланти дітей та створював умови для творчого зростання учнів.
Втім, повномасштабна війна змінила звичне життя мільйонів українців. Не залишився осторонь і директор школи мистецтв. За його словами, думки про військову службу з'явилися ще на початку повномасштабного вторгнення.
«Перші думки про службу з’явилися майже одразу. Я розумів, що маю бути корисним своїй державі. Рідні мене підтримали, і це було дуже важливо», — розповідає військовослужбовець.
Півтора року тому Ігор долучився до лав Могилів-Подільського прикордонного загону. Сьогодні він виконує завдання з охорони державного кордону та зізнається, що жодного разу не пошкодував про свій вибір.
Каже, між музикою та військовою службою значно більше спільного, ніж може здатися на перший погляд. І в оркестрі, і в підрозділі важливими залишаються дисципліна, відповідальність та командна робота. Кожен виконує свою частину справи, а успіх залежить від злагоджених дій усіх учасників.
Попри службу, Ігор не полишає улюбленої справи. Коли випадає нагода, він повертається до рідної школи мистецтв та сідає за фортепіано. У знайомій концертній залі, де колись проходили репетиції, концерти та народжувалися творчі ідеї, музика знову стає частиною його життя.
«Я не перестав бути музикантом. Просто сьогодні маю ще один обов’язок — захищати свою країну», — говорить прикордонник.
У Могилів-Подільському прикордонному загоні зазначають, що історія Ігоря є прикладом того, як українці різних професій та покликань у складний для держави час стали на її захист, не зрікаючись водночас того, що є важливою частиною їхнього життя.
Читайте також:
П’ять безкоштовних вбиралень на всю Вінницю? Скільки місто витрачає на туалети
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
