У реконструкції битви взяли участь близько 180 реконструкторів з різних українських міст. А спочатку цю навалу людей повели Соборною, в строю з трьома панцерниками — «Петлюрою», «Черником» та «Фіатом ІЖОРА». Колонна була довгою, тож реконструктори довго налаштовувалися, аби в стрій «влізли» усі.
Урешті, коли всі вишукувалися, панцерники та вантажівка виїхали на дорогу, поліцейські дали «Добро» і військові реконструктори рушили в Центральний парк. Оскільки вони йшли дорогою, то частиною маршу невимушено ставав громадський транспорт та звичайні автівки, водії яких були не раді «черговому перекриттю вулиці заради якогось свята».
Історичні реконструктори мали б повністю відповідати тій епосі, під яку підбирали одяг та амуніцію, але періодично ставалися «ляпи»: один з «УНРівців» робив селфі на свій смартфон; прихильниця «білогвардійців» просила зробити фото на свій «айфон»; а «більшовик» замість папірос курив «айкос».
За пів години хода реконструкторів в супроводі військової техніки прийшла під Центральний парк. Там, біля «Райдуги» облаштували поле битви — завчасно огородили територію парканом, заклали вибухові пакети для спецефектів, розставили реквізит.
Почалася реконструкція бою з прослуховування гімну України, який був записаний у першій чверті 20 сторіччя в Нью-Йорку.
А далі зробили хвилину мовчання за загиблим реконструктором: Олександр Марків займався історичною реконструкцією та воював у зоні ООС на Сході України, служив за контрактом. Загинув 27 вересня 2019 року. Удома залишилася дружина та маленький син. На його честь реконструктори у Вінниці виконали урочисту сальву — вистрілили з рушниць у повітря.
Надалі почався театр бойових дій, який умовно поділили на три частини.
Події показують 1919 рік. Українські війська звільняють чималу територію нинішньої України. Попереду Київ, але восени того ж року ситуація кардинально змінюється.
Реконструктори показують як військові приймали присягу «для розвитку патріотизму, армії та чесного виконання служби». Капелан зачитує присягу військовим УНР, ті починають співати українські народні пісні.
До них приходять лікарки польового шпиталю Української Галицької армії — вони надавали першу медичну допомогу, організовували освітні курси, бібліотеки, піклувалися про літніх людей. А деколи на рівні з чоловіків захищали незалежність молодої держави.
У цей час з краю під'їжджає вантажівка з більшовиками. Агігаторка «відкидати імперський дух та приймати радянську владу» та розкидає листівки. Як повідомив ведучий, загін повертається з успішної продрозкладки — насильницького відбору продуктів у селян.
Відбувається сутичка між галичанами та більшовиками, в ході якої «червоні» отримують перемогу. Ті українці, що вижили у битві, потрапляють в полон. Під спів українського гімну більшовики розстрілюють полонених. Табір УНРівців займають більшовики.
До суперників крім «червоної» Росії додаються ще й білий прихильник двоголового орла. Денікінці прагнули знищити Україну, відновивши на її уламках єдину та неподільну Російську державу.
Армія білогвардійців нападає на захоплений табір Червоною армією. У битві вони отримують перемогу, завдяки своєму панцернику — «Фіату ІЖОРА»
Вони вибивають червоноармійців та жорстоко знущаються з агітаторки, яка потрапила до них у полон. «Російський громадянин», якого грає актор, знімає знущання на фотокамеру.
Урешті-решт, її розстрілюють так, як вона закликала у свій час розстрілювати українських військових УНР. Табір переходить під контроль білогвардійців.
Запорізька група під командуванням Михайла Павленка, передислокувалася на сучасну Вінниччину. У районі містечок Теплик, Тростянець та Бершадь військові об'єдналися з 3-ою Залізною стрілецькою дивізією.
Це стало своєрідним «тараном» проти наступаючого з одеського напрямку ворога. У 8-й ранку 12 жовтня українські війська розпочали генеральний наступ проти денікінців.
Для білогвардійців наступ українців був несподіваний. Військо УНР роз’єднало Білу армію, прорвало лінію фронту. А за підтримки панцерників «Петлюра» і «Черник» перемогли ворога.
Ця частина театру була найбільш насиченою: задіяли петарди, димові шашки, вибухові пакети; а військові реконструктори не тільки стріляли з рушниць, а й боролися в рукопашну — шаблями, штиками.
Битва завершилася тим, що один з військових УНР заліз на ворожий панцерник та підняв український прапор. Ведучий оголосив завершеною історичну реконструкцію, а «полеглі» воїни враз піднялися прямо на полі битви. Надалі підлітки та дорослі побігли збирати гільзи на полі бою та фотографуватися з історичними реконструкторами.
Читайте також:
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 16 від 16 квітня 2025
Читати номер