Ви виграли? Ні, вас обманули. ТОП-10 порад, щоб не стати жертвою інтернет-шахрайства

• Сучасні шахраї дедалі частіше використовують фішингові сайти та методи соціальної інженерії, щоб викрасти карткові дані вінничан, зокрема й CVV-коди. Озброївшись цією інформацією, вони легко можуть спустошити ваші рахунки. Як захиститися?

Сьогодні в інтернеті безліч онлайн-магазинів, які пропонують товари зі значними знижками. Але серед них трапляються фальшиві сайти, створені виключно для обману. Саме на такі платформи найчастіше й потрапляють необережні покупці.

Щодня до Управління протидії кіберзлочинам у Вінницькій області надходять численні звернення від громадян, які стали жертвами онлайн-шахраїв. Найпоширеніший сценарій: людина знаходить «вигідну пропозицію», замовляє товар, оплачує — а товару немає, і «продавець» зникає.

Злочинці майстерно створюють підроблені сайти, що зовні не відрізняються від відомих маркетплейсів. Вони копіюють дизайн, логотипи та тексти, щоб викликати довіру у користувачів. Окрім сайтів-двійників, шахраї також створюють власні фейкові магазини, які поділяються на два типи:

• Односторінкові сайти (лендінги) — використовуються для реклами популярних товарів;
• Повноцінні фейкові магазини — із каталогами, оформленням і навіть «відгуками».

Створення таких ресурсів займає лічені години, а головна тактика — змусити людину діяти швидко. Для цього застосовують маніпулятивні фрази: «лише сьогодні», «залишилось кілька штук», «ви виграли» тощо. Це викликає поспіх, емоції та знижує здатність критично мислити.

Мета — змусити вас самостійно ввести свої банківські дані: номер картки, термін дії та CVV-код. Надалі ці дані використовуються для незаконного зняття коштів.

Щоб приховати свою особу, зловмисники нерідко користуються послугами «дропів» — людей, які за винагороду передають свої персональні та платіжні дані для проведення афер.

Аби не стати жертвою шахраїв, потрібно памʼятати про базові правила користування інтернетом. Що це за правила, розповів начальник Управління протидії кіберзлочинам у Вінницькій області, полковник поліції Володимир Тітомир.

Уникайте підозрілих посилань

Не переходьте за лінками з електронних листів, СМС чи повідомлень у соцмережах, особливо якщо вас просять ввести банківські дані. Завжди перевіряйте адресу сайту: фішингові сторінки часто маскуються під справжні, але можуть мати дивні домени або бути без захищеного з'єднання (https://).

Перевіряйте надійність сайту перед введенням даних

Перед тим як вводити карткову інформацію, переконайтесь, що сайт офіційний і має захист — зверніть увагу на значок замка біля адреси та префікс https://.

Користуйтеся післяплатою або окремою картою для покупок

Обирайте варіанти оплати після отримання товару. А ще краще — створіть окрему банківську карту спеціально для онлайн-шопінгу.

Не довіряйте незнайомим контактам

Не передавайте банківські дані через телефон або месенджери, навіть якщо співрозмовник представляється банківським працівником. Справжні установи ніколи не просять такої інформації у такий спосіб.

Вмикайте двофакторну перевірку (2FA)

Додайте ще один рівень захисту для своїх акаунтів. Це ускладнить доступ до ваших коштів, навіть якщо хтось отримає ваші дані.

Не зберігайте дані на підозрілих сайтах

Ніколи не зберігайте карткову інформацію на сайтах, яким не довіряєте. Для фінансових операцій обирайте лише перевірені сервіси.

Регулярно змінюйте складні паролі

Використовуйте унікальні паролі для кожного сервісу. Вони мають містити великі та малі літери, цифри й символи. Не повторюйте один пароль на кількох сайтах.

Не піддавайтеся психологічному тиску

Зловмисники часто кваплять або лякають, щоб ви діяли не подумавши. Зберігайте спокій, не реагуйте на «термінові» прохання — перевіряйте все через офіційні канали.

Контролюйте свої фінансові операції

Часто переглядайте рух коштів на картках. У разі підозрілих транзакцій — одразу зверніться до банку, щоб заблокувати картку та з’ясувати ситуацію.

Ніколи не розголошуйте CVV-код

CVV — це ваш особистий ключ до картки. Нікому не повідомляйте цей код, навіть якщо вас запевняють, що це «для перевірки» чи «безпечно».

— Якщо ви стали жертвою шахрайства, не зволікайте! Зверніться до вашого банку для блокування рахунків, а також зверніться до кіберполіції за допомогою — подайте заяву через офіційний сайт. Швидка реакція допоможе мінімізувати збитки та запобігти подальшому використанню ваших банківських даних, — радить Володимир Тітомир. — Шахраї завжди шукають нові шляхи для того, щоб обдурити вас, тому важливо бути уважними та обізнаними про можливі загрози. Чим раніше ми отримаємо інформацію, тим швидше зможемо реагувати і запобігти подальшим втратам.

Для отримання корисної інформації про кібербезпеку, полковник Тітомир радить підписатися на Телеграм-канал «Брама». 

Це соціальний проєкт, створений волонтерами за підтримки Департаменту кіберполіції Національної поліції України. Він спрямований на протидію дезінформації, російській пропаганді та незаконному контенту в інформаційному просторі. Учасники каналу отримують актуальну інформацію про нові загрози, рекомендації з захисту та інші важливі новини у світі кібербезпеки.

Основні цілі проєкту «Брама»:

• Очищення інформаційного простору: виявлення та блокування джерел російської пропаганди, дезінформації та незаконного контенту. 

• Підвищення медіаграмотності: покращення обізнаності українців про інформаційну гігієну та зменшення впливу пропаганди на суспільство. 

• Протидія кіберзлочинності: зниження рівня онлайн-булінгу, шахрайства. 

• Популяризація безпечної поведінки в інтернеті: надання користувачам знань та інструментів для безпечного перебування в цифровому просторі. 

Читайте також:

Вінниччина — тотально україномовний регіон. А якими ще мовами говорять у містах нашої області?

У Вінниці проживають тисячі етнічних росіян. Який національний склад в інших містах нашої області?

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.