У Вінниці проживають тисячі етнічних росіян. Який національний склад в інших містах нашої області?

• Національний склад міст Вінниччини — це своєрідна мозаїка, в якій поєдналися багатовікові міграційні процеси, історичні катаклізми та політичні зміни. 
• Українці майже завжди і майже всюди становили більшість, однак у різні періоди значну роль відігравали й інші національні спільноти. 
• Як змінювалася демографія регіону та які особливості має етнічна картина Вінницької області сьогодні?

Переважну більшість населення сучасної Вінницької області складають українці. У цьому питанні ми спираємося на дані з перепису населення України 2001 року, що став першим і наразі єдиним проведеним за роки незалежності. 

Друге за чисельністю після українців місце посідають росіяни. «Бронзу» зазвичай отримують поляки або євреї, залежно від міста. Однак як сталося, що саме ці нацменшини так компактно проживають у наших містах? Та як змінювалася їхня чисельність? 

Говорячи про росіян, то поява значної їх кількості на Вінниччині зумовлена кількома історичними та соціальними чинниками. Один із ключових факторів — радянська міграційна політика. Після Другої світової війни совєтська влада активно спрямовувала спеціалістів з Росії для роботи на великих промислових підприємствах у Вінниці, Ладижині, Жмеринці та інших містах. Це була частина загальної політики «зближення націй», спрямованої на формування єдиного радянського простору.

Ще одним важливим фактором стало розміщення військових гарнізонів. У Вінниці, Гайсині, Калинівці та інших містах розташовувалися військові частини, помітну частину особового складу яких становили росіяни. Багато офіцерів та їхніх родин залишалися в регіоні після завершення служби.

Не можна не згадати і про вплив Російської імперії. Після включення Поділля до її складу сюди переселялися російські чиновники, військові та підприємці, які оселялися переважно у містах. Додатковий вплив мав розвиток залізничного транспорту: вузлові станції як ось Жмеринка та Козятин, приваблювали мігрантів із різних регіонів СРСР, включно з Росією.

Важливу роль у зміні етнічного складу відіграли депортації та репресії XX століття. До війни у Вінницькій області проживало значне єврейське та польське населення, але через Голокост, сталінські репресії та повоєнні депортації їхня чисельність різко скоротилася. Частину звільнених місць зайняли переселенці з Росії.

Зрештою, у радянські часи проводилася активна русифікація. Російська мова домінувала в освіті, культурі та робочому середовищі, що сприяло формуванню російської громади. Однак після здобуття Україною незалежності частка етнічних росіян на Вінниччині поступово зменшується через асиміляцію та еміграцію.

Стосовно єврейського населення, то до Другої світової війни Вінниччина була одним із центрів єврейського життя, особливо у містах, таких як Жмеринка, Бершадь, Хмільник тощо. Проте Голокост став катастрофою для єврейської громади. 

У роки нацистської окупації більшість євреїв області була знищена в таборах смерті або під час масових розстрілів. Після війни ті, хто вижив, часто виїжджали в інші регіони СРСР або емігрували до Ізраїлю та США. Радянська влада не сприяла відновленню єврейських громад, а в другій половині минулого століття спостерігалася нова хвиля еміграції, що ще більше зменшило єврейське населення області.

Чому на Вінниччині було багато поляків? Поляки традиційно мешкали на Поділлі з часів Речі Посполитої. Після поділів Польщі та входження цих земель до складу Російської імперії частина поляків зберегла свій культурний вплив, особливо в аристократичних і католицьких громадах. Однак радянська влада розглядала їх як потенційно нелояльний елемент. 

У 1930-х роках відбулася масова депортація польських сімей до Казахстану та Сибіру. Після Другої світової війни багато поляків репатріювалися до Польщі за програмами радянсько-польського обміну населенням. В умовах радянської русифікації та асиміляції ті, хто залишився, поступово втрачали свою етнічну ідентичність. Зараз ніде в області не збереглося великих польських громад. 

Порівнюючи дані з переписів населення за останні сто років, виходить, що найвищий відсоток українців у нашій області зафіксований у 2001 році — 94.9%, росіян — у 1989 році (5,9%), а євреїв — у 1939 році (6,0%).

Далі наведемо статистику про національний склад кожного з міст Вінницької області. Знову ж таки, засновану на переписі населення 2001 року. У кожному з міст переважають люди, які вважають себе етнічними українцями: у Погребищі цей показник найвищий — 98,1% від усієї кількості населення, у Вінниці найнижчий — 87,2%. 

Найбільше етнічних росіян на початку цього століття проживало в обласному центрі — 10,2%, що дорівнювало 35 тисячам осіб. Однак, згідно з опитуваннями, проведеними Соціологічною групою «Рейтинг» у 2017 році, росіян було тільки 4%. Натомість кількість українців зросла до 94%.

У кожному з міст Вінниччини за кількістю саме росіяни досі посідають друге місце. На третьому зазвичай поляки або євреї. Однак у деяких випадках їх випереджають білоруси, молдавани або роми. При цьому їхня кількість не перевищує 1% від усього населення міста. 

Вінниця

Місто з найбільшим населенням в області — 354 639 особи. З урахуванням ВПО виходить близько 400 тисяч. Українці складають 87.2% жителів, росіяни — 10,2%, євреї — 0,5%, інші національності — 2,1%. 

Згідно з останніми соцопитуваннями, ці показники наступні: 94% українці, 4% росіяни, 2% — інші національності. 

У 1959 році зафіксували найбільшу за весь час частку росіян у місті — 22,1%. Найбільше євреїв проживало у 1926 році — 37,8%.

Жмеринка

Населення міста — 33 315 особи. Більшість складають українці — 91,2%, росіяни — 7%, євреї — 0,4%, представники інших національностей — 1,4%.

У 1989 році тут мешкало найбільше людей, які вважали себе росіянами — 14% від усього населення. Євреїв найбільше проживало у 1939 році — 4 630 осіб.

Могилів-Подільський

У місті проживає 32 250 осіб. Українці становлять 92,2% населення, росіяни — 5,3%, євреї — 1,1%, інші національності — 1,3%.

За переписом 1897 року більшість населення міста складали євреї — 54,6%. Українців тоді проживало 29,2%, а росіян — 12%. 

Козятин

Загальна чисельність мешканців — 22 206 осіб. Українці — 93,4%, росіяни — 4,4%, поляків 1%, інші національності — 2,2%.

Хмільник

У місті мешкає 26 916 осіб. Українці складають 95,3%, росіяни — 2,9%, поляки — 1%, інші національності — 1,6%.

Перед Другою світовою війною більшість населення міста становили євреї — у 1926 році їх було 56%. Після війни тільки 2%. Наразі євреїв у місті лише 0,04%. 

Гайсин

Населення — 26 627 осіб. Українці становлять 92,4%, росіяни — 6,2%, інші національності — 1,4%.

Ладижин

У місті проживає 21 000 осіб. Українці складають 89,5% жителів, росіяни — 9,1%, євреїв не зафіксовано, інші національності — 1,1%.

Калинівка

Населення міста — 18 492 осіб. Українці становлять 94,7%, росіяни — 4,1%, поляки — 0,3%, євреї — 0,1%, інші — 0,8%.

Бар

У місті проживає 15 337 осіб. Українці складають 95.8%, росіяни — 3,8%, поляки — 0,1%. інші — 1,2%.

Тульчин

Населення міста — 14 446 осіб. Українці становлять 92.8%, росіяни — 5,1%, євреї — 0,9%, інші національності — 1,2%.

Бершадь

У місті мешкає 17 703 осіб. Українці складають 89,3%, росіяни — 9%, інші — 1,7%.

У місті завжди проживала велика єврейська громада. До прикладу, у 1897 році — 6 603 особи, що дорівнювало 74,3% від всього населення. У 1939 році тут проживало 4271 єврея, що дорівнювало 74% тогочасного населення. Наразі єврейського населення тут лише 0.6%.

Гнівань

Населення — 11 850 осіб. Українці становлять 94,3 %, росіяни — 4%, поляки — 0,6%.

Ямпіль

У місті мешкає 10 421 особа. Українці складають 94,8%, росіяни — 3,1%, молдовани — 0,65%.

Немирів

Населення — 11 424 особи. Українці становлять 97,5%, росіяни — 2%, білоруси — 0,1%, інші — 0,5%.

Іллінці

У місті проживає 10 405 осіб. Українці складають 96.7%, росіяни — 2,1%, роми — 0,3%, інші — 1,2%.

Погребище

Населення — 9 209 осіб. Українці становлять 98,1%, росіяни — 1,4%, інші національності — 0,5%.

Липовець

У місті мешкає 7 758 осіб. Українці складають 97.8%, росіяни — 1,9%, білоруси — 0,2% євреїв не зафіксовано, інші — 0,3%.

Шаргород

У місті проживає 6 982 осіб. Українці становлять 97.3%, росіяни — 1,4%, євреї — 0,6%, інші національності — 0,7%.
 

Читайте також:

Калинівка, Ладижин, Немирів… Чому та коли наші міста отримали свої назви? Частина друга

Крилаті коні, паротяги, іноземні вояки: що зображено на прапорах міст Вінницької області та яке у цього значення?

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.