«Ви у розшуку!» Чи законне затримання і доставка військовозобов'язаних до ТЦК — коментує адвокат

• Наразі доволі частими є випадки, коли працівники ТЦК та СП здійснюють примусове затримання та доставлення військовозобовʼязаних для проходження військово-лікарської комісії та призову на військову службу. Також через неявку по повістці можуть оголосити в розшук.
• Вінницька адвокатка розповіла, чи законні такі затримання і доставлення до ТЦК та СП і які права в таких випадках мають військовозобовʼязані.

В Україні триває загальна мобілізація. У цей час чоловіки призовного віку отримують повістки та вступають до лав ЗСУ.

Відповідно до правил військового обліку, такі чоловіки повинні за викликом від районного ТЦК та СП прибути на військово-лікарську комісію та мобілізацію. У разі ігнорування повістки, такі дії кваліфікуються як ухилення від військового обліку. Відповідно, може наставати адміністративна та кримінальна відповідальність за ухилення від мобілізації.

Військовозобов’язані, які ухиляються від виконання правил військового обліку, підлягають притягненню до адміністративної відповідальності. З цією метою поліція здійснює адміністративний розшук та доставлення порушників до районного ТЦК.

Затримання може здійснюватися виключно працівниками поліції у таких випадках:

• зафіксоване порушення правил військового обліку у реєстрі військовозобов’язаних;
• чоловік не має військово-облікового документа;
• військовозобов’язаний не перебуває на військовому обліку або знятий з обліку;
• зафіксоване ухилення від виконання військового обов’язку у вигляді неявки за повісткою;
• ігнорування направлення на проходження ВЛК.

Іноді фіксуються випадки, коли працівники ТЦК та СП здійснюють примусове затримання військовозобов’язаних громадян. Вінницька адвокатка Наталя Опольська розповіла, чи мають вони право так робити.

На яких правових підставах здійснюється доставлення до ТЦК та СП?

— Згідно абзацу другого пункту 56 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів» національна поліція за зверненням ТЦК та СП, органів СБУ здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Чи можна на підставі неявки по повістці оголосити в розшук?

— Ні, розшук у справах про адміністративні правопорушення неможливий. Доволі часто від працівників ТЦК та СП та працівників поліції ми чуємо, що особу оголошено у розшук за правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУПАП. Однак, розшуку у справах про адміністративні правопорушення не передбачено. Це зокрема випливає із численних випадків судової практики (витяг з постанови Роменського міськрайонного суду Сумської області від 19 лютого 2018 року у справі 585/506/18).

Розшук можливий тільки у кримінальній справі і лише за ухвалою суду. Працівники поліції, за зверненням від ТЦК та СП здійснюють заходи, щодо встановлення місця проживання, перебування, оповіщення такої особи, атакож мають повноваження (за наявності підстав) адміністративного затримання та доставлення до ТЦК та СП.

Коли особу можуть оголосити у розшук?

— Оголосити у розшук можуть лише з підстав, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України. Такі підстави можуть застосовуватися лише до осіб, які мають статус підозрюваного чи обвинуваченого у кримінальній справі та лише за ухвалою суду, але не в межах притягнення до відповідальності за статтями 210, 210-1 КУПАП.

Чи мають право працівники поліції затримувати військовозобов’язаного, доставляти до ТЦК та СП та за яких умов?

— Постановою КМУ 560 надано право представникам поліції, але не ТЦК та СП, здійснювати адміністративне затримання та доставку до найближчого ТЦК та СП в таких випадках:

•  у разі відмови від отримання повістки;
•  у разі виявлення порушення правил військового обліку та відмови
• прослідувати до ТЦК та СП;
• у разі наявності в Єдиному державному реєстрі призовників,
• військовозобов’язаних та резервістів відомостей про подання такої особи щодо розшуку в Національну поліцію;
• у разі наявності інформації в реєстрах та базах (банках) даних, що
• входять до єдиної інформаційної системи МВС, про розшук такої особи;
• у разі відсутності у такої особи військово-облікового документа чи витягу з Резерв +.

Як вже було зазначено, згідно абзацу другого пункту 56 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів» органи Національної поліції України за зверненням районних (міських) ТЦК та СП, здійснюють адміністративне затримання та доставлення осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі.

Звертаю увагу на те, що працівник поліції має право затримати і доставити військовозобов’язаного до ТЦК та СП. При затриманні працівник поліції зобов’язаний скласти протокол адміністративного затримання. Даний протокол є гарантією дотримання прав військовозобов’язаного, інструментом захисту від свавілля, адже порядок адміністративного затримання чітко врегульований законодавством.

Хто має повноваження здійснювати адміністративне затримання?

— В постанові №560 від 16.05.2024 року зазначено, що таке затримання може здійснювати виключно працівник поліції, який входить до складу групи оповіщення. Тобто, представник ТЦК та СП не має права адміністративного затримання особи.

Які повноваження у працівників поліції при затриманні?

— Затриманням в адміністративному праві називається допоміжний захід адміністративного припинення загального призначення (захід забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення), який полягає у тимчасовому обмеженні свободи пересування і місцезнаходження і застосовується в разі, коли інші заходи адміністративного припинення неефективні для забезпечення належного виконання провадження в справі про адміністративне правопорушення і забезпечення притягнення правопорушника до відповідальності.

Частиною першою статті 260 КУпАП визначено, що адміністративне затримання особи допускається з метою:

• припинення адміністративних правопорушень;
• коли вичерпано інші заходи впливу;
• встановлення особи;
• складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов’язковим;
• забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення.

Особу може бути затримано поліцейським з метою доставлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, якщо було виявлено порушення правил військового обліку. При цьому, про адміністративне затримання обов’язково складається протокол адміністративного затримання.

Під час складання протоколу про адміністративне затримання посадова особа, що здійснює адміністративне затримання, роз’яснює особі, яка вчинила адміністративне правопорушення, її права, можливість отримати безоплатну вторинну правничу допомогу, вручають пам’ятку для затриманих осіб.

Затриманому обов’язково має бути роз’яснено його права, зокрема, право на безоплатну правову допомогу та участь адвоката у процесі адміністративного затримання та розгляду справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУПАП.

У протоколі адміністративного затримання зазначається:

• дата і місце його складення; посада, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка склала протокол;
• відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання.

Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмови затриманого від підписання протоколу, у ньому ставиться запис про це.

Необхідно звернути увагу, що про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, негайно повідомляються її родичі, а на її прохання — адміністрація за місцем роботи чи навчання. Цього вимагає також норма ст. 29 Конституції України, згідно з якою, про арешт або затримання людини має бути негайно повідомлено родичів заарештованого чи затриманого.

Якщо особа виявляє згоду щодо доставлення до ТЦК та СП, необхідності складення протоколу адміністративного затримання немає. Однак у разі незгоди з діями уповноважених осіб, складення протоколу адміністративного затримання є запорукою дотримання прав військовозобов’язаного, а також надає можливість оскаржувати незаконні дії працівників поліції чи ТЦК та СП.

На який строк можна затримати військовозобов’язаного за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 210 та ст. 210-1?

— Не більше трьох годин з моменту затримання. Важливо, що строк адміністративного затримання відраховується з того моменту, коли особа фактично позбавлена можливості вільно переміщатися, а не від часу, зазначеного в протоколі. Тому час затримання варто одразу зафіксувати на камеру працівника поліції, вказавши з якого часу Ви вже не можете вільно покинути працівника поліції. Цей момент і є початком відліку строку адміністративного затримання.

Куди доставлятимуть затриманого?

 — Особа може бути затримана, доставлена до найближчого ТЦК як захід адміністративного реагування у випадку порушення правил військового обліку. Доставлення до найближчого ТЦК та СП не залежить від того, де військовозобов’язаний перебуває чи не перебуває на обліку. Ще раз наголошую, що затримання можливе на основі законних підстав та має чітко визначений термін — до трьох годин з моменту затримання.

Чи може вважатися військовозобов’язаний затриманим без складання протоколу про адміністративне затримання?

— Ні, без складання адміністративного протоколу особа не може вважатися затриманою і будь-які обмеження її свободи є порушенням. Адміністративне затримання може бути оскаржено військовозобов’язаним в разі наявності порушень у вищестоящий орган, який застосував ці заходи, або до суду.

Які права має військовозобов’язаний щодо якого застосовується адміністративне затримання у випадку порушень ст. ст. 210, 210-1 КУПАП?

1. Знайомитися з матеріалами справи (протоколом адміністративного затримання);
2. давати пояснення або відмовитись від них;
3. подавати свої докази;
4. заявляти клопотання про перенесення розгляду справи про
5. адміністративне правопорушення за ст.ст. ст. 210, 210-1 КУПАП на іншу дату та час;
6. користуватися юридичною допомогою адвоката;
7. право оскаржити затримання та безпідставне складання протоколу про адміністративне затримання.

Чи реально оскаржити дії працівників поліції чи ТЦК та СП щодо незаконного затримання?

— Адміністративне затримання може бути оскаржено військовозобов’язаним в разі наявності порушень до суду. Аналіз судової практики дозволяє дійти висновку, що недотримання передбаченої законом процедури адміністративного затримання та накладення адміністративних стягнень може бути успішно оскаржена в судовому порядку.

Зокрема, у постанові третього апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року у справі №202/17653/23 суд вказав, що надані докази свідчать про недотримання права на правову допомогу під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та є достатньою та самостійною підставою для висновку про неправомірність притягнення до адміністративної відповідальності, наслідком чого є скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Разом з тим, оскарження адміністративного затримання не зупиняє його. У разі, коли особу після затримання і доставлення до ТЦК та СП було мобілізовано, автоматичної зворотності процесу немає. Порушення процедури адміністративного затримання не означає визнання незаконним призов на військову службу.

 

Читайте також:

Самовільне залишення військової частини: чи можна повернутись на службу і як?

Електронний чи паперовий? Що таке військово-обліковий документ і хто має право перевіряти

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.