Відтворити весілля Лівицьких у селі Володіївці запропонував наш земляк київський письменник і журналіст Олександр Горобець. Каже, коли випадково дізнався, що президент України в екзилі, тобто вигнанні, Андрій Лівицький одружувався у храмі на теренах нашого краю, заснути не міг.
Олександр Гооробець розповів про цей цікавий факт в одній з публікацій. У нього виник задум відтворити весільний обряд у тому само селі Володіївці. Підняв на ноги земляків. На пропозицію відгукнувся голова обласної письменницької організації Вадим Вітковський, депутат облради Володимир Крисько, він з Барського району. До організації долучилися працівники обласного Центру народної творчості, Барського райвідділу культури, міської ОТГ.
Все село зійшлося на весілля. Кажуть, у Володіївцях так було завжди. З’їхалися з сусідніх населених пунктів. Ініціатор ідеї теж прибувз Києва, аби побачити обряд. Зібралися учасники художньої самодіяльності. Як у старі часи, грав духовий оркестр.
Тільки молодята «зпсували» сценарій.
Чекали одних, , а поріг сільського храму переступила інша пара.
До весілля у Володіївцях готувалися по-справжньому. На галявині неподалік від церкви поставили столи з лавами. Яке ж весілля без частування! Зверху накрили шатром. Наїдки готували місцеві господині у себе вдома. Організатори попередили, що не повинно бути ніяких «нарізок», чи інших витребеньок, що їх нині подають на весільні столи. Сало, голубці, вареники, пиріжки, квашена капуста… Чим частували у часи, коли одружувалися Лівицькі, тим пригощали гостей нині. Принесли наливку, самогон у графинах і бутлях.
-Хто ж буде молодий і молода? – запитували одне одного односельці.
До цієї ролі готувалися культпрацівники з Вінниці, але…
Напередодні до організаторів звернулося подружжя Лоянів. Марина і Сергій одружені уже 12 років. Мають троє діток.
-Можна ми в цей день повінчаємося? – запитали вони.
Навіщо було артистам грати роль молодят, коли є реальна пара?
Ось так подружжя Лоянів стало у центрі уваги весільного обряду. Їх вінчав у храмі священик з Вінниці Назарій Давидовський. Потім їх посадили на почесне місце за столом під образами. Їм кричали «Гірко!» Все було як на справжньому весіллі. Співалиі танцювали молоді і старі.
Шість годин грали труби і гупав барабан на незвичному весіллі. Музика звучала поки гості не розійшлися. Навіть дощ не розігнав людей.
Після обряду усіх запросили до столу. На іімпровізованій сцені виступали учасники художньої самодіяльності.За весільного старосту був Вадим Вітковський.
До Олександра Горобця раз-по-раз зверталися із запитанням:
-А це правда, що було таке весілля? Може, ви вигадали цю гарну історію?
Досвідчений журналіст ще раніше перевірив цей факт. Звертався із запитом до Інституту національної пам’яті. Має офіційне підтвердження про те, що Андрій Лівицький і Марія Ткаченко брали шлюб у храмі села Володіївці 15 липня 1900 року.
Його розповідь сповнена іншими цікавими деталями з життя родини українських патріотів, борців за незалежність держави.
-Батьки не давали благословення на одруження Андрія й Марії, - говорить пан Олександр. – На той час їм виповнився 21 рік, до речі, обоє народилися в один і той самий день - 9 квітня 1879 року. Ще молоді, а за ними уже шпигували царські жандарми.
Старша сестра нареченої Марії Ткаченко, вона родом зі Жмеринки, була матушкою у храмі у Володіївцях. Її чоловік, священик Іван Крижанівський, освятив шлюб Лівицьких. «Будемо сподіватися, що Бог почує наші молитви і поставить вас у чергу за сімейним щастям», - ці слова старшої сестри Олександр Горобець знайшов у книзі про Лівицьких.
У парі вони прожили майже 54 роки.
Під час урочистостей на старовинному сільському храмі відкрили пам’ятну дошку. У тексті сказано про дату шлюбу Лівицьких.
Вадим Вітковський, один з організаторів реконструкції весілля у Володіївцях, розповів, що такий само захід у формі фестивалю планують провести і в наступному році.
Організатори свята письменники з Вінниці Михайло Каменюк (ліворуч) і Вадим Вітковський
-Запросимо гостей зі ще одних Волдіївців, - каже пан Вадим.- Село з таткою назвою є у Чернівецькому районі нашої області. В інших регіонах Володіївців не вдалося відшукати. Їх представників також би запросили на фестиваль.
За словами співрозмовника, несподівано йому стали телефонувати з Барського району із запитанням, чи не можна було б так само обвінчатися наступного разу, як обвінчалася сім’я Лоянів. -Записую таких людей у чергу, - каже співрозмовник.
Світлини у публікації Олександра Гордієвича і з відкритих джерел
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 16 від 16 квітня 2025
Читати номер
,