«Ваш син живий!». Неймовірна історія бійця «Айдару», якого судять в ростові

Ігор Гайоха, командир взводу батальйону "Айдар" дивом вижив на війні, а тепер його і ще 17 побратимів судять в росії за... тероризм

• Два рази рідним «айдарівця» підтверджували факт його загибелі.
• Але він залишився живий, тепер його судять в росії.
• Історію відважного патріота розповіла його сестра, просить більше уваги до ще одного злочину росії - судилища у ростові.

Галина Гайоха у 2014 році переїхала до Літина. Відтоді проживає у нашій області разом з мамою і двома дітьми. У рідному Краснодоні, нині Сорокине, на Луганщині, жінка перебувала у списках «лнр» на затримання. Про це її брата попередив по телефону друг дитинства, який залишився на службі в сепаратистів. Ігор на той час воював в «Айдарі». На його запитання, чому попередив, друг дитинства відповів, що робить це з умовою: якщо Ігор прийде з бандерівцями у Краснодон, то збереже його родину.

Про  цю історію, а також переселенців-патріотів, ми розповідали раніше, прочитати публікацію можна за посиланням. Тепер пропонуємо ще одну розмову з Галиною Гайохою – про її брата. Він дивом залишився живий.Місцеві жителі прийшли поховати вбитих, які лежали в ямі, і звернули увагу, що один з них дихає. Ним виявився Ігор Гайоха.

Військових роблять терористами

З Галиною Гайохою розмовляли увечері 15 серпня. У той день відбулося друге засідання суду над «айдарівцями». 18 наших військових судять в російському ростові. Військових, які захищали рідну землю у складі 24-го окремого штурмового батальйону ЗСУ «Айдар»,росія робить злочинцями. Справу розглядає південний окружний  військовий суд. В росії «Айдар» вважають націоналістичною терористичною організацією. Вона в них заборонена. Тому наших військових звинувачують у тероризмі.

За словами співрозмовниці, чотирьох хлопців хочуть засудити як організаторів «злочинів». За таке передбачено довічне покарання. Сестра хвилюється, щов серед них може опинитися її брат. По-перше, Ігор командир взводу; по-друге, він в «Айдарі» уже дев’ять років, прийшов у батальйон після Майдану з Києва.

У пані Галини знайомі проживають у росії, Грузії.Вони щоразу повідомляють інформаціюпро суд над братом, про те, щовдається дізнатися. Та й сама вона шукає можливості бодай що-небудь віднайти в Інтернеті.

Що говорили на засіданні суду 15  серпня, дізналася з повідомлення одного з російських пропагандистських видань. У ньому сказано, що на початку суд встановив особи кожного обвинуваченого. Потім прокурор зачитав обвинувальний висновок. Далі росіяни вирішили ще більше погіршити ситуацію нашим хлопцям.

Сторона обвинувачення звернулася до суду з клопотанням змінити статті, які інкримінують «айдарівцям». Хочуть,  аби їх судили за законами росії, а не днр. Дотепер їх звинувачували за так званим законодавством днр. Рішення з  цього приводу суд має ухвалити 29 серпня. На цей день перенесли засідання.

Як розповіла співрозмовниця, арешт нашим хлопцям продовжили до 13 листопада 2023-го року.

Привітаю за окрему плату

У день судового засідання 15 серпня Ігорю виповнилося 35 років. У нього, як і в його побратимів, є адвокат. Його надала держава-агресор. Про те, що адвокат формальний, пані Галина пересвідчилася особисто. Під час телефонної розмови просила, щоб  той хоча б на словах привітав іменинника від її імені.

Той відповів, що всі прохання виконає після того, як йому заплатять. Мовляв, спершу треба укласти договір…

Раніше він так само відмовився передати в камеру листа, якого пані Галина мала намір відправити братові від себе і від мами.

«Адвокат сказав, що брат просив передати, що в нього все добре», -  розповідає пані Галина. 

На запитання, за що судять наших військових, їй відповіли, що вони порушили одразу декілька статей кримінального кодексу так званої днр. Це – насильницьке захоплення влади та зміна конституційного ладу в днр, участь у діяльності терористичної організації.

Пані Галина відповіла на це своїми аргументами. Переконувала, що днр ніким не визнана, тому про яку конституцію може йти мова.По-друге, всі ті, хто на лаві підсудних, це військові, тому не можуть вважатися терористами.

«Ця справа складна і неоднозначна», - оце все, що спромігся відповісти їй адвокат.

Співрозмовниця каже, що побратими Ігоря шукають можливості винайняти для наших хлопців приватного адвоката. Поки що їм це не вдається.

Мама не впізнала сина, сестра – брата

Коли пані Галина перший раз переглядала відео із зали суду в ростові, ніяк не  могла зрозуміти, хто з них її брат. Мама теж не впізнала сина.

Ігор дуже худий. Був здоровий, фізично міцний хлопець, а виснажили до того, що не впізнати. Вона робила окремі скріни з відео, складала їх, аби краще розгледіти риси обличчя брата. Каже, коли він піднімався з лавки, сутулився, був нахилений на бік. У мами і сестри дуже болять серця за брата.

«Якщо доля дала йому шанс залишитися живим, тепер маємо зробити все від нас залежне, щоб витягнути його з російського полону». – говорить пані Галина.

Вони звернулися до наших правоохоронних структур, до структур Червоного Хреста. В Інтернеті поширюють заклик з вимогою «Поверніть Героїв Айдару додому!!!».

На жаль, поки що не вдалося обміняти жодного полоненого з батальйону «Айдар». Таку інформацію має моя співрозмовниця.

Вона порівнює ситуацію з полоненими з «Азову».  Каже, про «азовців» багато писали, висвітлювали судові засідання, добилися певного результату.

Рідні «айдарівців»  вважають, що має бути більше уваги до того, як відбувається це судилище. Щоб весь світ знав про ще один злочин, який чинить тепер росія у правовому полі.

До речі, серед 18 військових є дві жінки, вони служили медиками у батальйоні.

«Айдарівці», яких нині судять опинилися у полоні наприкінці зими-на початку весни 2022-го року.

«Галя, не вір дзвінкам, Ігор загинув»

Що пережили мама й сестра Ігоря після повідомлення про загибель Ігоря, навіть уявити важко. Той страшний дзвінок надійшов 3 березня. Галина вирішила перевірити інформацію. Її знайома з Києва має можливість спілкуватися з командирами підрозділів ЗСУ. Того ж дня їй підтвердили у батальйоні, що командир взводу Ігор Гайоха загинув. В їхній автомобіль влучила міна. Після такого вижити було нереально. Забрати тіло не вдалося через щільний обстріл. Побратимам довелося відійти. Сталося це на окупованій території Запорізької області.

У мами і сестри було бажання розшукати тіло Ігоря і повернути його. Але невдовзі ситуація змінилася.

«Дев’ятого березня у нас зажевріла надія, - продовжує сестра полоненого. – У месенджері Ігоря з’явилася зелененька цяточка. У брата був наручний годинник, з якого він міг комуні кувати. Хотілося вірити, що це саме він. Жодного запису ніхто не залишив. Кружечок згас».

12 березня ще більша надія зігріла їхні серця. Незнайома жінка зателефонувала мамі Ігоря. «Ваш син живий, - сказала вона. – Не сумуйте, не плачте, він живий». Більше не надала жодної інформації. Додзвонитися на її номер виявилося марною справою.

Сестра одразу зв’язалася з побратимами з батальйону. «Галя, не вір дзвінкам, Ігор загинув, ми це бачили особисто. Вас просто хочуть розвести на гроші», - почула у відповідь.

20 березня ще один дзвінок. Тепер на телефон Галини. «Я бачив вашого брата у лікарні», - говорив чоловік, назвав місто і лікарню, співрозмовниця просить не згадувати їх назви.

«Знаєте, чому я повірила цьому чоловікові? – продовжує розповідь пані Галина. – Він назвав не тільки моє ім’я, сказав, що у мене двоє дітей, син і дочка, що знає, як їх звати, що я проживаю у Літині. Пояснив, що все це йому розповів сам Ігор. Просив зробити все, аби його звідти забрати, інакше його хтось здасть, і заберуть у полон».

«Галя, це шахраї, - знову почула знайому фразу від побратимів. – Але навіть, якщо це правда, визволити його з тієї лікарні неможливо, бо це глибока окупація».

1 квітня її потривожили ще одним дзвінком з невідомого номера. Чоловік сказав, що він лікар, що її брат перебував у них на стаціонарі, а сьогодні за ним прийшли…

12 квітня вона поверталася з роботи. Несподівано на телефон стали надходити повідомлення. Сигнали звучали один за одним.Друзі, знайомі Галини надсилали посилання на відео допиту її брата. «Деенерівці» виклали його в Телеграм.  Вона відкрила посилання – і не могла справитися з почуттями. Навіть не пригадує, скільки разів переглядала відео.

«Я, Гайоха Ігор Ігоревич, 1988 року народження…», - говорив слідчому її брат.

Так вона дізналася про те, що Ігоря утримують у Донецькому СІЗО.

Переховували у чотирьох селах

Сестра зуміла частково відтворити ланцюжок подій, як рятували її брата. Каже, після війни вона обов’язково зустрінеться з тими людьми, аби доземно вклонитися їм і подякувати за те, що ризикували собою, рятуючи незнайому їм людину.

Вона спілкувалася з деким з хлопців, з якими Ігор перебував у слідчому ізоляторі Донецька. Їм поталанило – їх обміняли. Стільки гарних слів почула від них про брата!

Ось деякі з епізодів, про які почув від неї. Коли її брата підняли з ями, де він лежав з тілами убитих, сховали на одній із закинутих ферм за селом. Перевозили машиною. У салоні залишилися сліди крові. Тим людям довелося пояснювати, що у машині перевозили м'ясо свині.

В Ігоря були важкі поранення, він потребував лікування. Його перевезли до сусіднього села. Селяни знали стежки, якими можна об’їхати блок-пости.

Загалом брата переховували у чотирьох селах. Так каже його сестра. Настав момент, коли без допомоги медиків він міг померти. У лікарні його записали як людину, яка потрапила в автомобільну аварію. Хоча для лікаря визначити травми не проблема, але все-таки першу медичну допомогу у стаціонарі він отримав. Розумів, що його хтось здасть. Тільки не знав коли це станеться.  Документів при ньому не було. Але прізвище називав справжнє, місце народження і проживання також не вигадував – народився у Краснодоні…

Чим закінчиться судилище над нашими військовими, повідомимо читачам по закінченні розгляду справи. 

А поки що сестра «айдарівця» Гайохи звертається до усіх з проханням поширювати інформацію про судилище у ростові, закликати впливові структури зупинити черговий злочин росіян у правовому полі.  

Читайте також:

«Саша, ми це зробили». Зібрали голоси для присвоєння Героя України Олександру Тимченку з Крижополя

Чіплялись до дівчини і чинили опір поліції. Тепер чоловікам загрожує до п'яти років позбавлення волі

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.