У Вінниці закрили останню «Челентано»: згадуємо всі легендарні заклади міста, яких уже немає

• Закриття останньої піцерії стало ще одним приводом згадати місця, які свого часу були частиною життя вінничан. 
• Розповідаємо, де містяни призначали побачення, зустрічалися з друзями, святкували та проводили вільний час.

У Вінниці зачинилася остання піцерія мережі «Челентано». Заклад на проспекті Коцюбинського працював майже 20 років і в кращі свої роки для багатьох містян був чимось значно більшим, ніж просто місцем, де можна було поїсти піци. Тут зустрічалися з друзями, ходили на побачення, святкували дні народження та проводили студентські вечори.

Про закриття піцерії повідомили на початку листопада. Новина викликала чимало емоцій у соцмережах. Вінничани згадували, як приходили сюди ще дітьми, як працювали в закладі, знаходили друзів і поверталися вже зі своїми сім'ями. Дехто називав «Челентано» піцерією студентських років і місцем перших побачень.

За час роботи заклад пережив пандемію коронавірусу, російський обстріл, вибухова хвиля від якого повибивала вікна, а також тривалі відключення електроенергії. Попри труднощі, команда продовжувала працювати. Однак тепер історія останнього вінницького «Челентано» завершилася.

Це не перший випадок, коли місто втрачає місце, з яким у багатьох пов'язані особисті спогади. У різні роки у Вінниці працювали десятки популярних кафе, ресторанів, кінотеатрів, книгарень та інших закладів. Деякі з них свого часу були передовими у своїй сфері, інші запам'яталися особливою атмосферою, доступними цінами чи незвичайними деталями інтер'єру.

Чимало цих місць сьогодні вже не існують, а на їхньому місці працюють зовсім інші заклади або з'явилися нові будівлі. Пригадуємо, якими вони були та що з ними сталося.

Кафе «Пиріжкова»

Для багатьох вінничан «Пиріжкова» асоціюється зі смаком дитинства. Ще кілька років тому там можна було придбати різноманітні пиріжки, тістечка та молочні коктейлі. Саме такі смаколики свого часу купували наші батьки, а подекуди й бабусі з дідусями.

Інтер'єр закладу протягом багатьох років майже не змінювався. Пластикові столи, картини на стінах, металевий рукомийник біля входу, штучні квіти біля бару та старий апарат для приготування молочних коктейлів створювали атмосферу, яку складно було сплутати з будь-яким іншим кафе.

Утім, з часом заклад почав змінюватися не в найкращий бік. Десь із 2000-х років тут почали активно продавати алкоголь. Через це частина відвідувачів перестала сприймати «Пиріжкову» як затишне місце для перекусу.

У 2017 році кафе перевірила телевізійна програма «Ревізор». Побачене на кухні, зокрема бруд, іржа, жир та антисанітарія, не додало закладу популярності.

Остаточно «Пиріжкова» зачинилася у 2024 році. На її місці спочатку працював гастробар, а тепер мʼясний магазин.

Перекусна «Вогник»

У радянські часи «Вогник» був одним із популярних закладів у центральній частині Вінниці. Сюди приходили обідати студенти й учні навколишніх навчальних закладів, а також призначали побачення та зустрічалися з друзями.

Занепад кафе розпочався ще у 1990-х роках. Поступово погіршувався і стан самої будівлі, в якій воно розташовувалося. Пошарпаний фасад, вікна без скла та іржаві балкони — такою споруду пам'ятають багато містян.

Крапку в історії «Вогника» поставила пожежа у 2011 році. Вогонь майже повністю знищив внутрішню частину будівлі. 

Згодом споруду відновили, і тепер тут працює готель «Франція» — єдиний п'ятизірковий готель у регіоні.

Кафе «Чайник»

Офіційно заклад називався «Русский чай», однак серед постійних відвідувачів прижилася значно простіша назва — «Чайник». У 2026 році кафе могло б відзначити 44 роки від початку роботи.

Найбільшої популярності воно набуло у 1980-1990-х роках. «Чайник» став одним із місць зустрічей вінницької інтелігенції, творчих людей та студентів.

Тут збиралися великими компаніями, знайомилися, закохувалися, святкували дні народження, прогулювали заняття або просто заходили зігрітися та перекусити.

Один зі спогадів про заклад особливо добре передає його атмосферу: «Застою там не було ніколи. Совка також».

Сьогодні в приміщенні колишнього кафе працює ресторан грузинської кухні «Марані».

Концертна зала «Райдуга»

У 1983 році в Центральному парку Вінниці відкрили літню кіноконцертну залу «Райдуга». Вона одразу стала найбільшим концертним майданчиком міста. Глядацька зала вміщувала близько двох тисяч людей.

У теплу пору року тут виступали популярні українські, а за радянських часів і російські артисти. Також проводили дитячі фестивалі, концерти та різноманітні урочистості.

Одним із останніх масштабних заходів став концерт гурту «Бумбокс». Він відбувся наприкінці вересня, пізно ввечері. Деякі відвідувачі тоді згадували, що через холод у приміщенні доводилося добряче мерзнути.

У 2014 році «Райдуга» припинила роботу через аварійний стан будівлі. Пізніше в адміністративній частині ще деякий час працювали комунальні установи, а на сцені репетирували аматорські колективи.

Міська влада неодноразово говорила про можливість відновлення концертної зали. Особливо активно про це згадували після знищення росіянами Будинку офіцерів, який був головним концертним майданчиком Вінниці.

Проте масштабний ремонт потребував значних коштів. Зрештою ідея відновлення «Райдуги» не перейшла до практичної реалізації.

Літній театр

Ще одна споруда, яку добре знають відвідувачі Центрального парку, — Літній театр. Його легко впізнати за ніжно-рожевим фасадом та характерним орнаментом із листя і квітів на колонах.

Будівлю звели в середині минулого століття. За радянських часів тут виступали театральні трупи з різних республіканських столиць, а також давали концерти відомі артисти. Серед них була й Софія Ротару.

Після розпаду Радянського Союзу заклад поступово втрачав популярність і фінансування. Останні роки свого існування він провів у зовсім іншій ролі: у приміщенні працювали більярдний клуб, кафе та секція з боксу.

Були й плани перетворити театр на сучасний концерт-хол. Однак потенційний орендар зрештою відмовився від цієї ідеї.

Нині споруда перебуває в аварійному стані. Їй потрібне укріплення фундаменту, ремонт даху та облаштування системи опалення, фактично з нуля. Вартість таких робіт оцінювали в десятки мільйонів гривень.

Тож поки Літній театр залишається однією з помітних, але занедбаних споруд Центрального парку.

Кінотеатр «Росія»

У 1970 році у Вінниці відкрили кінотеатр «Росія». Його спорудили в стилі радянського модернізму, з великими скляними площинами, широкими сходами та просторою глядацькою залою на 1200 місць.

На той час це був один із найсучасніших кінотеатрів міста. Вечірні сеанси користувалися особливою популярністю, а квитки нерідко розкуповували за кілька днів.

З часом ситуація змінилася. Після розпаду СРСР кіновиробництво переживало кризу, а розвиток телебачення та доступність фільмів для домашнього перегляду поступово відбирали аудиторію в кінотеатрів.

Бували дні, коли на сеанси не приходив ніхто або ж у залі сиділо лише кілька глядачів.

У 1995 році кінотеатр остаточно припинив показувати фільми. Надалі приміщення використовували приватні компанії, там проводили дискотеки, а згодом діяла творча резиденція «Над Богом».

Протягом наступних років з'являлися різні пропозиції щодо майбутнього будівлі: від культурно-мистецького центру до сучасної концертної зали. Архітектори навіть розробляли візуалізації можливої забудови території. 

У майбутньому локацію планують перетворити на культурно-діловий центр. Однак коли це станеться — наразі невідомо.

Ресторан «Першотравневий»

У Центральному парку колись працював ресторан «Першотравневий». Хоча сьогодні його будівля не надто привертає увагу, свого часу це було одне з популярних місць для святкування весіль, ювілеїв та інших важливих подій.

Вінничани згадують доступні ціни та смачні обіди. Ресторан був відомий і тим, що став одним із перших підприємств міста, які приватизували після розпаду СРСР.

Згодом заклад втратив колишню популярність. В останні роки роботи відгуки відвідувачів були різними: одні хвалили кухню, інші скаржилися на стан меблів і сервіс.

Останні відгуки про ресторан датуються 2019 роком. Нині він не працює. До того ж, будівля постраждала внаслідок однієї з нещодавніх дронових атак по Вінниці.

Готель «Південний Буг»

Готельний комплекс «Південний Буг» почав працювати у 1971 році. Він складався з двох частин — власне готелю та великого ресторану.

Особливим комфортом заклад ніколи не вирізнявся, однак за радянських часів був популярним серед гостей Вінниці з інших міст та республік. Тут зупинялися люди, які приїжджали у справах, на відпочинок чи у гості.

Останні роки існування готелю були далеко не найкращими. Будівля мала занедбаний вигляд, а всередині все потребувало оновлення.

У 2008 році комплекс намагалися продати, однак покупців тоді не знайшлося. Зрештою у 2019 році його придбало товариство «Агро Дельта Плюс» майже за 41 мільйон гривень.

Стан споруди на той момент оцінювали як непридатний для подальшого використання без капітального ремонту. Проте замість реконструкції у 2021 році готель знесли.

На його місці нині будують багатофункціональний комплекс Bogun. Проєкт передбачає кілька високих скляних веж, найвища з яких матиме понад двадцять поверхів.

Ресторан «Кельце»

Колись ресторан «Кельце» був одним із найпопулярніших місць для відпочинку на Вишеньці. Його побудували ще за радянських часів, а назву дали на честь польського міста Кельце, з яким Вінниця має побратимські зв'язки.

Заклад був добре відомий мешканцям мікрорайону. Тут можна було провести вечір із друзями, відсвяткувати важливу подію або просто відпочити.

На початку 2000-х років компанія «Кельце Інвест» планувала відновити ресторан. Пізніше розглядали й можливість перетворити будівлю на торговельний центр. Однак економічна криза завадила реалізації цих задумів.

Понад десятиліття споруда поступово занепадала. У 2017 році її зрештою знесли, а на цьому місці збудували житловий комплекс еліт-класу Premier Tower.

Кафе «Криниченька»

Одним із найвідоміших закладів центральної частини Вінниці свого часу була «Криниченька». За радянських часів кафе славилося молочними коктейлями, які багато містян досі згадують як найсмачніші у місті.

Тут також продавали морозиво та торти. Напередодні свят біля закладу навіть вишиковувалися черги охочих придбати торт «Празький».

Однак найбільше «Криниченька» запам'яталася не лише солодощами. Поряд із кафе стояв незвичайний автомат, з якого можна було придбати пиво. Для радянського часу така можливість була справжньою дивиною, а сам пристрій привертав увагу гостей Вінниці.

Автомат працював до 1991 року, а саме кафе зачинилося у 1996-му. Згодом на цьому місці відкрили перший у Вінниці McDonald's, який працює там і сьогодні.

Автомати з газованкою

У радянські часи автомати з газованою водою були звичним явищем для містян. За кілька копійок можна було придбати склянку лимонаду, а за додаткову плату — воду із сиропом.

Після розпаду СРСР більшість таких автоматів зникла. Проте у Вінниці їм вдалося протриматися значно довше.

Два місцеві ентузіасти викупили старі апарати та встановили їх у різних частинах міста. Спочатку вони користувалися популярністю серед містян, однак згодом інтерес до них почав згасати.

Останній робочий автомат стояв біля залізничного вокзалу до 2018 року включно. За 50 копійок там можна було придбати склянку води з апельсиновим сиропом або крем-соду.

Особливістю цих автоматів були грановані склянки. За роки роботи вони зникали тисячами: їх нерідко забирали із собою покупці.

Книгарня «Букініст»

У приміщенні торговельного центру «Петроцентр», який раніше був універсамом «Вінниця», багато років працював магазин вживаних книжок «Букініст».

Це була фактично єдина у Вінниці книгарня такого формату. Тут продавали тисячі книжок, переважно російською мовою, але можна було знайти й чимало класики української та світової літератури.

Головною перевагою були ціни. Книжку в хорошому стані можна було придбати приблизно за 50-100 гривень, тоді як нове видання аналогічного твору в книгарні могло коштувати 250-300 гривень.

Окрім книжок, тут продавали платівки, листівки із зображеннями різних міст, словники та інші цікаві речі.

У 2023 році книгарня залишила приміщення. Ймовірною причиною називали зависоку вартість оренди. Чи продовжив «Букініст» роботу деінде, наразі невідомо. На його колишньому місці тепер розташовується магазин Sinsay.

Кінотеатр імені Коцюбинського

Історія одного з найстаріших кінотеатрів Вінниці розпочалася у 1931 році. Заклад працював на вулиці Соборній, 68 та мав дві глядацькі зали — «червону» і «зелену».

Майже 90 років тут показували фільми. Кінотеатр пережив різні історичні періоди, зміни поколінь та розвиток кінематографа.

Останній сеанс відбувся 30 листопада 2021 року о 21:50 у «зеленій» залі. Глядачам показали французьку кінокомедію «Інструкція з виховання мажорів». Квиток коштував 100 гривень.

Причиною закриття стало завершення терміну оренди, який міська влада вирішила не продовжувати. Замість кінотеатру планували облаштувати Business hub, де представники малого та середнього бізнесу могли б отримувати консультації.

Однак із початком повномасштабної війни ці плани спочатку відклали на невизначений термін, а потім і зовсім відмовилися від них. Наразі колишній кінотеатр планують перетворити на Музей сучасного мистецтва. Коли саме задум втілять у життя — невідомо.

Магазин «Дитячий світ»

Для багатьох вінничан, які зростали у 1980-1990-х роках, одним із найяскравіших місць дитинства був магазин «Дитячий світ».

Він розташовувався на проспекті Коцюбинського, 4. Сюди приходили за іграшками, одягом та іншими дитячими товарами. Однак найбільше містяни запам'ятали незвичайне облаштування магазину.

Усередині були довгі прилавки з різноманітними іграшками, басейни, в яких плавали іграшкові човники та інші вироби, а також довга лавка у формі крокодила біля взуттєвого відділу.

Для дітей похід у «Дитячий світ» нерідко був окремою подією, адже тут можна було годинами розглядати товари та обирати омріяні іграшки.

Самого магазину давно немає. Нині в будівлі на проспекті Коцюбинського працюють магазини побутової техніки та піцерія.

А які культові локації Вінниці пам'ятаєте ви? Можливо, у вас залишилися спогади про кафе, ресторани, магазини чи кінотеатри, яких уже немає на мапі міста. Розповідайте про них у коментарях — можливо, саме про ці місця варто підготувати наступну добірку.

Читайте також:

Не землетрусами єдиними: які стихійні лиха пережила Вінниця за роки свого існування

Погруддя Бевзу приберуть із Соборної: розповідаємо, куди поділися інші радянські пам’ятники Вінниці

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у  Google