У Вінниці вшанували пам’ять Назарія «Грєнки» Гринцевича: на акцію зібралися сотні людей

• На день народження полеглого військового «Азову» Назарія Гринцевича у Вінниці провели хвилину мовчання. На жвавій ділянці міста зібралися кілька сотень людей.

Уранці 10 березня на перетині проспекту Коцюбинського та вулиці Замостянської зібралися кілька сотень людей. Тут провели хвилину мовчання до дня народження вінничанина, військового «Азову» Назарія Гринцевича — «Грєнки».

Рівно о 09.00 поліція перекрила рух транспорту. Машини зупинилися, а люди почали сходитися до перехрестя. Хвилина мовчання тривала довше, ніж зазвичай — кілька хвилин. У цей час на жвавій міській магістралі стояла майже повна тиша.

Серед тих, хто прийшов — рідні та друзі Назарія, його побратими, а також ліцеїсти з навчального закладу, названого на його честь. Два автобуси з курсантами зупинилися неподалік, після чого вони розгорнули підготовлену композицію: кожен тримав окремий фрагмент, який разом утворював велике зображення Назарія та напис «Грєнка житиме вічно». 

У руках люди тримали портрети. Серед них дитячі фотографії Назарія, світлини з фронту, фото з родиною, друзями та побратимами.

Поруч майоріли прапори «Азову», фанатського руху Sportowia та підрозділу «К-12». Час від часу у натовпі спалахували фаєри, і червоні клуби диму піднімалися над людьми. У небо випустили сині та жовті кульки.

На кількох прапорах була написана фраза, яку Грєнка сказав під час оборони Маріуполя на оточеному заводі «Азовсталь»: «Любіть маму, їжте кашу і любіть Україну».

Назарій Гринцевич народився у Вінниці 10 березня 2003 року. У 18 років він приєднався до підрозділу «Азов», а після початку повномасштабного вторгнення обороняв Маріуполь і став наймолодшим захисником «Азовсталі». 

Після виходу з заводу потрапив у російський полон, провів там кілька місяців, але після обміну повернувся до служби. Разом із побратимами створив підрозділ артилерійської розвідки «Контакт-12». Загинув 6 травня 2024 року під час виконання бойового завдання на Луганщині. Йому був 21 рік. Пізніше Назарію посмертно присвоїли звання Героя України.

На акцію прийшли і ті, хто особисто не знав Грєнку. Поруч із натовпом стояла молода жінка з маленьким сином. Хлопчик тримав невеликий синьо-жовтий прапорець.

— Я його особисто не знала, — сказала вінничанка. — Але мені здається важливим приводити дітей на такі події. Щоб вони бачили, що за цю країну заплатили дуже високу ціну.

Біля портрета з дитячою фотографією Назарія стояв літній чоловік.

— Я просто живу поруч, — пояснив він. — Але коли побачив, що тут буде акція, вирішив прийти. Бо це наш хлопець, вінничанин. Значить, і наша пам’ять.

 

Читайте також:

Під час бойового вильоту загинув відважний льотчик і Герой України, полковник Олександр Довгач

Правда про полон та катування: як судмедексперти документують сліди тортур над військовополоненими

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.