У Раді пропонують накопичувальні пенсії: що це таке і коли їх можуть запровадити?

• У Верховній раді зареєстрували законопроєкт про загальнообов'язкове накопичувальне пенсійне забезпечення. 
• Розбираємося, що він передбачає? Чому таку систему пропонують та наскільки реальне втілення цієї реформи під час війни? 

Перехід на накопичувальні пенсії в Україні — це те, про що не перший рік говорять українцям. Цьогоріч 17 квітня майже півсотні народних депутатів зареєстрували у Верховній раді черговий законопроєкт щодо запровадження накопичувального пенсійного забезпечення.

Що передбачає законопроєкт?

Детальніше про те, як саме запропонували побудувати систему пенсійних накопичень у законопроєкті № 9212, нам розповіла радниця Української асоціації адміністраторів пенсійних фондів Тетяна Сальнікова. Вона має 20 років досвіду у сфері пенсійних накопичень в Україні.

 — Накопичувальна система працює наступним чином: за людину сплачується внесок не в «загальний котел», а на її особистий рахунок в накопичувальному пенсійному фонді. Ці гроші інвестуються і заробляють прибуток. Коли людина виходить на пенсію, то отримує все, що накопичила таким чином за трудове життя. Внески можуть здійснювати роботодавці, держава, і сама людина. В різних країнах обирають різні комбінації вкладників, — пояснює Тетяна Сальнікова. 

Ось основні параметри, як запропонували побудувати систему пенсійних накопичень у законопроєкті № 9212:

• учасниками системи будуть всі працюючі люди, віком до 55 років.
• Внески на особистий пенсійний рахунок людини сплачує роботодавець і держава на паритетних засадах. Так, роботодавці сплачуватимуть 1% у 2023, 1,5 % у 2024, 2 % у 2025 роках від розміру заробітної плати працівників.

Що це змінює?

— Не буде додаткового фінансового навантаження на людей та бізнес. Роботодавці сплачуватимуть накопичувальні внески за рахунок відповідного зниження ЄСВ. Людина не зобов’язана, але за власним бажанням може сплачувати внески зі своєї зарплати на добровільній основі. Держава стимулює добровільну сплату внесків: перераховує людині на особистий рахунок бонус у розмірі 100% внеску людини. Загальне обмеження на співфінансування внесків від держави – 3% від розміру середньої заробітної плати на рік, — розповідає експертка.

— Для ефективного впровадження таких стимулів варто застосувати механізм автозапису громадян з правом відмови за зразком кращих світових практик. Ускладнена процедура укладення договору добровільної участі, яка наразі виписана в законопроєкті, може звести нанівець бажання людини добровільно сплачувати внески, — каже вона. 

Як пояснює Тетяна Сальнікова, Кабмін створить державний Уповноважений накопичувальний фонд, який працюватиме за однаковими правилами з недержавними накопичувальними фондами. Він зберігатиме пенсійні накопичення людей, які не визначаться з вибором установи для своїх накопичень, або які оберуть його свідомо.

Пенсійні накопичення інвестуватимуться

За словами фахівчині, законопроєктом передбачено, що людина самостійно приймає ключові рішення стосовно своїх пенсійних накопичень:

• обирає, де накопичувати;
• може перевести свої накопичення з однієї установи в іншу, якщо щось не подобається;
• може залишити пенсійні накопичення у спадок;
• може скористатись ними до настання пенсійного віку для лікування або при набутті інвалідності (1,2 групи).

— Пенсійні накопичення інвестуватимуться, а не «лежатимуть на рахунку». Кожен учасник системи пенсійних накопичень буде інвестором своєї країни і отримуватиме від своїх інвестицій дохід, — пояснює Тетяна Сальнікова. 

За словами радниці Української асоціації адміністраторів пенсійних фондів, законопроєкт передбачає три види виплат:

• довічні пенсійні виплати, як основний вид,
• одноразові виплати (спадкоємцям у випадку смерті учасника, на лікування важких хвороб, травм, поранень, у випадку настання інвалідності),
• виплати на визначений строк (не менший за 10 років) які людина може обирати за певних умов.  

Коли українці можуть розпочати накопичення пенсій?

Чому накопичувальна пенсія потрібна та коли вона може стати реальною у прямому ефірі нацмарафону також пояснювала Міністерка соціальної політики України Оксана Жолнович. 

— Накопичувальна пенсія потрібна, тому що ми розуміємо, що у нас збільшується кількість пенсіонерів. І вже відчутно, що люди хотіли б мати свої рахунки та самі більш оперувати тими вкладами, які вони вносять. Це є певний запит, і я впевнена, що нам потрібно розпочинати роботу в цьому процесі. А от щодо набирання чинності самим законом, то мова йде спочатку про інфраструктуру, — говорить Міністерка. — Для того, щоб повноцінно запустити накопичувальну пенсію нам потрібно створити державний накопичувальний банк. Бо знову ж таки, за оцінками соціологів, ми бачимо, що він потрібен, бо переважна більшість довіряє саме державним банкам. 

Хоча надалі, як вона пояснює, в систему зайдуть і приватні структури. Тобто у людей буде вибір куди вкладати та як інвестувати свої кошти. 

— Але спершу потрібно побудувати цифрові системи збору та адміністрування, щоб це було дешевше і швидше для кожної людини. Це потрібно й для того, щоб люди бачили рух коштів і так далі. І на це потрібен час. Як мінімум рік, щоб повноцінно це запустити. Отже, саме ухвалення Закону та його старт виконання не означає, що завтра зразу почнуть збирати кошти, — каже вона. — Спочатку потрібно зробити підготовчі дії, а на це також потрібен час. Тому треба вже сьогодні про це думати та ухвалювати. Треба вибирати моделі, і рухатися принаймні з інфраструктурою. 

Як нині в Україні працює солідарна система?

В Україні сьогодні є перший рівень пенсійної системи — солідарна. Як пояснює Тетяна Сальнікова, солідарна пенсійна система працює так: за всіх, хто зараз офіційно працює, роботодавці сплачують Єдиний соціальний внесок (ЄСВ). І з цих коштів держава виплачує пенсії тим, хто зараз є пенсіонером. Каже, така система могла забезпечити нормальні пенсії, коли було багато працівників і значно менше пенсіонерів. 

— А в сьогоднішніх реаліях солідарна пенсійна система вже ніколи не зможе забезпечити гідний рівень доходів літнім людям. Народжуваність падає, тривалість життя зростає, тому працюючих людей стає менше, пенсіонерів — більше, податків працюючих людей не вистачає на пенсії літнім людям, — розповідає вона. — Це проблема не лише України, але і переважної більшості розвинених країн світу. Але в переважній більшості розвинених країн світу, окрім солідарних пенсій, є накопичувальні. Й людина в літньому віці отримує доходи з декількох джерел.

За словами експертки, такі країни завдяки пенсійним накопиченням не лише дали людям гідні пенсії, але і забезпечили економіку внутрішніми інвестиційними ресурсами.

— Ще до широкомасштабного вторгнення росії у нас кількість тих, хто працює та за кого сплачується соціальний внесок, зрівнялась з кількістю пенсіонерів. Тому зібраних коштів на пенсії вже не вистачало. Для того, щоб люди отримали навіть ті 3-4 тисячі гривень пенсії держава має виділяти додаткові кошти з Державного бюджету. Активні бойові дії лише прискорюють та поглиблюють ці виклики, — говорить фахівчиня. — На додачу до низької народжуваності та старіння, ворог вбиває наших людей активного віку. Частина українців, які рятуються від війни за кордоном, не повернуться, а це переважно діти та люди працездатного віку. 

Так, як пояснює Тетяна Сальнікова, посилаючись на результати моніторингу Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, лише 17% українців, які виїхали до країн Європи, старші за 60 років. Лише 13% планують повертатись до України найближчим часом, а 87% мають ті чи інші сумніви щодо повернення.

— До демографічних проблем додались економічні. Третина українців, які мали роботу рік тому, залишились без роботи зараз. А половині з тих, у кого є робота, знизили зарплату. Такі дані дослідження «Рейтингу». Це означає — менші солідарні пенсії. Люди втрачають стаж, а менші зарплати — це менші внески і, відповідно нижчі пенсії. Це те, що на додаток до демографічних викликів робить критично необхідним наявність пенсійних накопичень у кожного, — підсумовує вона. 

Читайте також:

Індексація та необхідні 30 років стажу: що буде з пенсійними виплатами у 2023 році?

«Поки люди молоді — про старість не думають». Вінничани про те, чи турбуються про майбутню пенсію

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.