«У Козятині спокійніше, але у Вінниці кращі лавки». Бездомна жінка живе на два вокзали

«У  Козятині спокійніше, але у Вінниці кращі лавки». Бездомна жінка живе на два вокзали
Наталія Подолян живе на два вокзали - можливо, хтось запросить жінку на зиму до себе? Колаж Юлії Мельник
  • Бездомній Наталії Подолян не вдалося знайти притулок.
  • Жінка продовжує жити на вокзалах.
  • У кого є можливість, запросіть перезимувати.
  • Чому час від часу змінює вокзали?

У липні нинішнього року Наталія Подолян написала листа до редакції RIA. Писала, сидячи на вокзалі. Сказала, що тепер це єдине місце, де може переночувати. Розповіла свою історію про те, чому залишилася без даху над головою. Відверто зізналася через що розладилися стосунки з чоловіком. Після того поїхала на заробітки в Москву і там мало не опинилася у рабстві. Синові на той час було вже майже 19, але він не захотів їхати з мамою, залишився у їхній Знам’янці, що у Кіровоградській області. З її листа дізналися, де поділися документи, а також про те, як тікали з Москви — її разом зі ще однією заробітчанкою вивіз, сховавши у «фуру», водій-«дальнебійник».

За поновлення документів адвокат попросив п’ять тисяч

Двадцять років Наталія Подолян у Вінниці. Декілька разів намагалася відновити документи — не вдалося.

Якось звернулася до адвоката. Той погодився зробити, назвав суму — п’ять тисяч гривень. Таких грошей у неї нема. Навіть пенсії не отримує. Раніше заробляла на життя на різних роботах.

Відео дня

Працювала реалізатором на ринках. Тепер могла б доглядати когось, чи виконувати будь-яку ручну роботу. Обходиться тим, що люди подадуть.

Коли приїхала з Москви, жила у жінки, з якою разом тікали, вона вінничанка. На жаль, її вже нема серед живих. Потім тулилася в інших людей. Мала силу працювати, люди наймали на різну роботу.

Тепер у неї проблеми з ногами. Та й роки вже не ті. За плечима 67. Так і опинилася там, куди приходять бездомні, на вокзалі.

Прийняла жінка, в якої восьмеро дітей

Після того, як ми розповіли про Наталію на сайті 20minut.ua,  її взяла до себе сім’я з Козятинського району.

Проживала у них з середини літа майже до кінця жовтня. Чому не залишилася далі?

Про це журналіст запитав у Подолян.

—Дякую їм, що приютили, давали їсти, мала можливість жити безплатно, відпочила у селі на свіжому повітрі, багато книг перечитала за цей час, все було добре, але ж мені незручно, що сиділа у людей на шиї, — говорить жінка. — У хазяйки, в якої зупинялася, восьмеро дітей, багато внуків. Зараз у їхній великій родині чекають ще одне поповнення. Для чого я їм?

Жінка знов повернулася на вокзал.

«Щоб хтось сказав: приїжджай — такого нема»

Минулу ніч вона провела на вокзалі у Вінниці. Побуде ще ніч-другу, і поїде в Козятин. Раніше залишалася тільки у Вінниці. Коли її запрошували у село Козятинського району, звернула увагу на зал очікування на вокзалі. Поверталася назад, зупинилася і залишилася ночувати.

—У Козятині спокійніше, як у Вінниці, — розповідає Наталія. — Менше бомжів, менше шуму-гаму. Шкода тільки, що лавки гірші і твердіші, ніж на вокзалі у Вінниці. Зате подобається обстановка. Тому навідуюся сюди.

Запитую жінку, чи має щось із зимового одягу. «Дещо є, — коротко відповідає вона. — Може, не замерзну. Як доживу до весни, ще раз поїду у Знам’янку добиватися документів».

Під публікацією про Наталію Подолян залишали її номер телефону. Цікавлюся, чи дзвонив хтось.

—Дзвонити дзвонять, розпитують, навіть обіцяють запросити до себе на зиму, але щоб хтось сказав конкретно приїжджати, такого нема, — говорить вона. — Недавно дзвонив якийсь чоловік. Запитав, чи могла б я сидіти біля лежачої бабусі. Сказав, що він з Вінниці, будинок на Старому місті. Має привезти бабусю з села. Я погодилася. Колись у мене була така робота. Але чи подзвонить ще раз, це вже питання. Руками можу все робити. Та й ходжу сама, нехай помалу, але ж під руки не водять…

Сьогодні, 14 листопада, Наталія Подолян знову ночуватиме на вокзалі у Вінниці.

Якщо у когось є можливість надати притулок, подзвоніть їй. НА міську квартиру  жінка не сподівається. Вона охоче поїхала б у село. Можливо, хтось залишився сам, потрібна розрада, підтримка  Наталія Подолян рада буде познайомитися з такою людиною.

Номер телефону Наталії Подолян: 096-675-11-84

Читайте також:

«Він же брат голови, йому все можна». В Іванові продовжують дерибан землі навіть після втручання поліції

«Це виходить за всі рамки». Навіщо мешканці будинку на Зулінського викликали поліцію

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі (38)
  • vik n

    что там восстанавливать  в  архивах  на каждого есть  досье .на каждого
    плодоносного раба .я  года назад в архиве нашел своего прадеда.еще 1800 х  годрв  рождения.
  • Руслана Кравченко

    Так і не зрозуміла, допоміг хтось жінці чи ні???
    В нас в родині така проживає вже 4 рік, хвора на шизофренію. Я відновлювала документи 3 роки!!! Це страшне, ніхто не міг допомогти, навіть депутат ВР!! Довелось важко, але все вілновила.
    Дивно чому пішла з багатодітної сім‘ї.

    Читач69 reply Руслана Кравченко

    Да, помогли сняли ей комнату на всю зиму для начала .Купили  ей тёплые вещи на зиму
  • Читач69

    Вы знаете Вы все тут гаразды только говорить, тип людей такой не обидно. Но вот жаль что живём в таком страшном безразличном мире 🌍 больше чем на плохие комментарии некоторых нехватает. А я вам скажу больше мы взяли сняли ей жильё на зиму для начала, общежитие не много купили продуктов и просто пусть живёт женщина и не важно куда она ходит днем побираться или на вокзал или книги читает это уже её. Люди будьте добрее вместо этих не кому не нужных димагогий.
  • Лидия Денисовна

    ГО «Полум'я надії»

keyboard_arrow_up