«Ці авто чекають на фронті, а їх ще треба ремонтувати». Допоможімо волонтерам!

• "Швидкі" з Латвії для фронту доправили волонтери з вінницької організації  «Родина Турбота».
• У Вінниці транспорт треба обслужити, відремонтувати і передати військовим.
• Дев’ять авто вже отримали, буде ще два етапи доставки.
• Волонтери звертаються до небайдужих підтримати проект у будь-який спосіб — коштами, обслуговуванням чи ремонтом, пальним, водіями.
• «Не залишайтеся осторонь, — кажуть вони. — Від війни ніхто не сховається, війна прийде у кожен дім».
• Як вдалося долучитися до проекту?

Шість автомобілів з дев’яти, які доставили з Латвії, розмістили на стоянці біля торгового центру «Шок». Усі вони однієї марки — «Мерседес».  Більшість  повноприводні, така система адаптована до проїзду по бездоріжжю, має підвищену прохідність. Є також із заднім приводом, що теж має свої переваги.

Тільки два з шести авто дійшли до Вінниці своїм ходом, чотири інші привезли автовозом, потребують ремонту. Зокрема, в салоні одного автомобіля лежить коробка передач і «роздатка». В іншому несправний двигун. Ще в одній пошкоджена передня частина. Уточнюю деталі для того, раптом, знайдуться небайдужі, які виявлять бажання допомогти усунути названі несправності.

Журналіст RIA був присутній, коли волонтери оглядали транспорт. На папері записували якого ремонту, чи обслуговування потребує та чи інша автівка.

Про проект розповідали: керівниця благодійної організації «Родина,Турбота» Катерина Бевзюк, керівник СТО Ігор Чистоколяний, а також ще два волонтери. До речі, латвійці передають автомобілі через три волонтерські організації України — київську «Форпост Латвія-Україна», вінницьку «Родина. Турбота» і львівських волонтерів.

З чого все починалося?

Війна прийде у кожну хату, у кожен дім…

Запитую співрозмовників, де ще три автівки з тих дев’яти, які пригнали до Вінниці. «Вони вже на фронті, — каже волонтер на ім’я Олександр. — Провели діагностику, усунули неполадки, заправили і — в дорогу. На такі машини військові чекають з нетерпінням».

Не на довго затримаються ще дві «швидкі» з шести, які бачив на стоянці Вони прийшли своїм ходом, отже, придатні до експлуатації. Їх обслужать, заправлять і передадуть військовим.

Інші чотири автомобілі треба ремонтувати. А це кошти. До того ж, немалі. Запчастини до «мерседесів» дорогі.

Волонтери уже витратили немало грошей.

Ігор Чистоколяний уточнив, у скільки обійшлося пригнати транспорт з кордону. Латвійці доправили машини до пункту пропуску «Медика-Шегині» на польському кордоні. Далі то вже був клопіт наших волонтерів. Не тільки вінницьких. Бо в «каравані» автомобілів «швидкої допомоги, які прибули на кордон, нараховувалося 26 одиниць транспорту. До Вінниці поїхало дев’ять, інші до Львова і Києва.

«Щоб пригнати одну машину «швидкої» з Шегині до Вінниці, заплатили 2,5 тисячі гривень, —  каже пан Ігор. — Це про автомобіль, який їхав своїм ходом.   Таких було два. Інші чотири доправляли а автовозом. Там ще більша сума. Ще не всю заплатили».

Каже, водіїв тепер знайти непросто у порівнянні з тим, що було раніше.

«Думаєте, війна для всіх? — приєднується до розмови Катерина Бевзюк. — Є люди, які вважають, що війна їх обмине. Помиляються. Бо війна прийде у кожну хату, у кожен дім. На жаль, цього не вдасться уникнути. Дуже важливо, щоб це кожен зрозумів. Якщо сьогодні у вашій родині ще не воюють ваші рідні, то завтра-післязавтра ситуація зміниться. Маємо згуртуватися і допомагати тим, хто на фронті. Кожен повинен робити по своїх можливостях. Інакше не зможемо здобути Перемогу».

«Наше завдання чим швидше поставити на ноги отримані автомобілі і передати їх за призначенням, — говорить Ігор Чистоколяний. — За час війни його СТОА відремонтувала і передала на фронт сотні автомобілів. Підтримка потрібна щодня. Не обов’язково коштами. Якщо хтось може взяти і відремонтувати автомобіль, будь ласка, зробіть це. Якщо маєте можливість допомогти запчастинами, допоможіть…»

«Тільки не здавайтеся!»

Один з отриманих автомобілів доправить військовим Катерина Бевзюк. Про це вона сказала під час розмови з журналістом. «Не раз так робила — сідала за кермо і їхала до військових?», — говорить вона.

 

У який підрозділ піде машина, вже визначилися. До речі, визначають колишні власники машин — латвійці.  

«Вони здійснюють власний моніторинг, визначають, де перебуває той чи інший підрозділ, — каже пані Катерина. — Передають транспорт тільки тим, хто знаходиться безпосередньо у зоні бойових дій. Тилові підрозділи такі машини з Латвії не отримують». Зате знаємо, що у їхньому переліку є наша 59-а окрема мотопіхотна бригада імені Якова Гандзюка.

Співрозмовниця пояснила, що завдання наших волонтерів отримати листи з військових частин про  необхідність мати машину «швидкої», передати їх у Латвію. Там шукають такий транспорт, доправляють його до кордону. Далі на плечі волонтерів лягають клопоти з проходження транспорту через кордон, доставка його на діагностику, ремонт, чи обслуговування і відправка на фронт.

Як  розповіли мої співрозмовники, цей проект започаткували латвійці. Одним з ініціаторів був волонтер на ім’я Іварс. Разом зі своїми друзями вийшов на Національну службу здоров’я своєї країни. Пропозиція була така: автомобілі «швидкої», які Національна служба здоров’я виводить з користування на заміну новому транспорту, передавати українським захисникам. Ініціативу волонтерів підтримали. Її здійснюють на державному рівні.

Тоді у латвійців постало питання, з ким працювати в Україні.

«Ми познайомилися з латвійцями на кордоні у перші дні війни, — розповідає вінницький волонтер Олександр. — Тоді доставляли перші машини з Британії. Латвійці привезли свій транспорт для наших військових. У нас були однакові клопоти. Обмінялися телефонами, контактували. Вони вже знали нас, ми знали їх. Тому коли з’явився проект зі «швидкими», вони запропонували нам долучитися до участі в ньому. Ось така історія».

Цікавлюся у співрозмовника, що говорять волонтери з Латвії, коли спілкуються з ними.

«Тільки не здавайтеся!» — щоразу повторюють на прощання побратими  з цієї невеликої держави Балтії. Так само щоразу обіцяють допомагати нам до самої Перемоги.

Про Світлану з Могилева і бойову медикиню з Латвії

Під час розмови дізнався про ще одну волонтерку — пані Світлану з Могилева-Подільського. До Латвії вона виїхала після початку великої війни у 2022-му році. Там жінка організувала співпрацю з латвійським фондом «Агендум». З нею зустрічався вінницький волонтер пан Олександр.

«Знаю, що через цей фонд пані Світлана завезла для наших військових 237 автомобілів, таку цифру вона називала під час нашого спілкування», — говорить Олександр.

За його словами, фонд «Агендум» з початку війни передав українським захисникам понад тисячу автомобілів. Каже, саме через цей фонд до нас надходять так звані «п’яні» машини. Це ті, які латвійці конфісковують у тих, хто їхав п’яним за кермом. У Латвії ухвалили такий закон. Латвійці дивуються, чому наші депутати не ухвалять такий документ.

Олександр розповів, що один з автомобілів швидкої латвійці доправлять персонально своїй землячці у батальйон «Карпатська Січ».

Йдеться про бойову медикиню Сарміте Цируле. Спершу вона займалася волонтерством, а потім підписала контракт з нашим підрозділом і нині на фронті. Торік її визнали «Людиною Європи у Латвії». Кандидатів на таке звання обирають шляхом голосування. Визначають тих, хто зробив вагомий внесок у зміцнення європейських цінностей ві прославив своє державу у Європі. Щороку таке голосування організовує  «Євроиейський рух у Латвії».  

Під час нагородження лауреатка Сарміте не була присутня у залі. Вона залишається на фронті, рятує поранених воїнів, допомагає «Карпатській Січі» вигнати окупантів з нашої землі.

Першу "швидку" особисто завіз 60-річний латвієць

У рамках проекту в Україну зайшло 26 автомобілів «швидкої» з Латвії. Половину з них передали на обслуговування і ремонт волонтерам з Києва з фонду «Форпост Латвія-Україна». Із загальної кількості транспорту 12 машин на ходу, 14 потребують ремонту.

Наші бойові медики тестували ці машини і дуже задоволені ними. Такі автомобілі уже працюють на авдіївському та херсонському напрямках

За словами вінницьких волонтерів, у січні буде друга доставка, а в лютому — третя.

Серед учасників проекту відома історія передачі першого авто. Її  зробив 60-річний латвієць. Чоловік працює у Норвегії. Коли дізнався про проект, спеціально приїхав додому, за власні кошти відремонтував один з автомобілів, сів за кермо і доправив його у 110-у бригаду ЗСУ. Звати його Андріс.

Як підтримати проект «Швидкі для фронту»?

Ті, у кого є можливість долучитися до проекту «Швидкі для фронту», можуть переказати кошти на рахунок Благодійної організації «Родина Турбота», відкритого в АТ «А-Банк»: 4053 4584, код банку — 307770.

Телефон волонтера Ігоря Чистоколяного — 067-915-63-44.

Читайте також:

«Скіф» мотивує поранених». Бігун на протезі здолав три марафони і готується до четвертого

До Небесного війська приєднався 27-річний воїн з Вінниччини Олександр Тхорівський

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.