«Цей камінь світиться на Великдень». Допоможіть обладнати підхід до ритуальної скелі

«Цей камінь світиться на Великдень». Допоможіть обладнати підхід до ритуальної скелі
Не кожен турист наважується викарабкатися до печерного храму, збирають кошти на встановлення східців і поручнів
  • ГО «Туристична Ямпільщина» розмістила свій проект на платформі Спільнокошт.
  • На що збирають гроші?Яка сума потрібна?
  • Їхній проект може зацікавити кожного з нас? Чим саме?

Камінь з жіночим лоном на маківці. Древній. Порослий мохом. Тільки раз в рік у невеликий отвір проникає сонце через невеликий отвір. Відбувається це у день весняного рівнодення, коли сонячні промені найглибше заглядають у скелю. А на Великдень камінь світиться.

Принаймні так стверджують місцеві. Езотерики, які найчастіше добираються сюди, переконані, що це сакральний об’єкт.

Відео дня

За однією з легенд, камінь випромінює світло золота, захованого під ним. За іншою версією, це світло сонця. Віддає світло, подароване сонцем у час рівнодення.

Де саме лежить цей ритуальний камінь?

Гарна легенда і загадковий отвір

Знаходиться незвичний камінь на Дністровій кручі у селі Оксанівка, що за декілька кілометрів від Ямполя. Добратися до нього виявляє бажання кожен, хто приїздить у село на екскурсію. Найчастіше стежку прокладають езотерики.

Одну з легенд розповіла для 20minut.ua голова ГО «Туристична Ямпільщина» Мирослава Марченко 

Ось її короткий зміст. Під час однієї з навал турки припливли до села по Дністру на галерах. Зійшли на берег і подалися грабувати навколишні села. Найперше вдиралися у храми. Бо знали, що саме там знаходяться речі, що дають можливість розбагатіти.

Після по грабунку зібралися відпливати. Один з варварів замешкався на березі і залишив шапку з награбованими золотими речами. За усім цим спостерігав монах-рахман. Він знаходився у печері, куди не просто було добратися. Монах зумів штовхнути великий камінь і він покотився до низу. Камінь накрив шапку турка з накраденим золотом. Коли той прибіг з галери, щоб забрати шапку, її вже накрив камінь…

Загадкою залишається отвір на верхівці каменю. Він невеликого розміру. Його називають жіночим лоном. Яким чином з’явилося? Коли? Наці питання нема відповіді.

Езотерики проводять біля каменю певні ритуали. Вони підтверджують легенду про багатство, сховане під каменем. Тільки з одним уточненням. Кажуть, тут заховано не матеріальний, а духовний скарб. Те багатство, що перейшло до нас від предків.

Добратися до печер, як і до ритуального каменю, непросто. Саме тому ГО «Туристична Ямпільщина» вирішила обладнати підхід до цих місць —встановити східці, поручні.

Не всі туристи ризикують…

У ці осінні дні природа «розфарбувала» дерева на Дністрових схилах у неймовірні кольори! Не так давно тут зібралися художники на «Пленер у печерах», так вони назвали свій захід.

Колись у печерах над Дністром жили монахи-рахмани. Місця оповиті легендами, тут особлива енергетика. І така само особлива красота навкруг.

Добратися до печер непросто. Вони знаходяться на дуже крутих схилах.  Туристи все одно ризикують. Бо цікаво! Щоправда, не всі. Дехто з художників, який брав участь у пленері, писав картини безпосередньо у найбільшій з печер. Це залишки храму, видовбаного у скелі.

—Частину щляху вдалося обладнати, — розповіла голова ГО «Туристична Ямпільщина» Мирослава Марченко. — Використали кошти виграного нами проекту, що має назву «Велосипедом по південному Поділлю». На завершення роботи потрібно ще 75 тисяч гривень. Вирішили зібрати їх на платформі Спільнокошт.

«Врятуймо пам’ятку культури XI століття»

Мирослава Марченко звертається до небайдужих підтримати їхній проект. Він має назву «Врятуймо пам’ятку культури XI століття». Печерному храму офіційно надано статус пам’ятки культури місцевого значення.

—Зараз на Спільнокошті 160 проектів, — каже пані Мирослава. — Наш віднайдете за назвою. Збір коштів розпочато два дні тому. Ми самі подали приклад, внесли трохи власних грошей.

Дуже сподіваємося на підтримку.

Співрозмовниця звертається у першу чергу до земляків-ямпільців, які нині проживають у столиці, чи Вінниці, працюють на високих посадах, щоб не забувлти про батьківську землю. Каже, серед земляків є успішні підприємці, які також могли б поділитися  коштами.

Ще одна категорія, до якої адресує своє звернення, — це туристи.

—Просимо тих, хто побував в Оксанівці і з захватом відгукувався про село, його гостинність, чарівну природу, згадати про своє перебування на нашій землі, і віднайти у бюджеті певну суму, — говорить пані Марченко. — Від багатьох туристів ми чули слова, що вони обов’язково ще раз приїдуть в Оксанівку.  Для їхнього ж блага збираємо кошти, аби зробити зручним сходження до печер.

Шукаймо на Спільнокошт

Без перебільшення, кожному з нас хочеться побувати у таких чудових місцях нашого краю. Якщо маєте можливість і бажання, підтримайте ямпільців. Заходьте на сайт програми колективного фінансування — Спільнокошт і шукайте проект «Врятуймо пам’ятку культури XI століття». Копійка до копійки…

Читайте також:

«Спитайте Мієчку»: розповіла про своє село і отримала премію Бі-Бі-Сі «Книга року-2021»

«Ще не вистачало, щоб я їх боявся». Запитали у вінничан, чи довіряють вони поліції

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі (2)
  • 1

    Цей камінь світиться на Великдень?
    Да 35 лет назад за такое утверждение уложили бы в психушку
  • Жора

    Скрыпник . ты что ли удалил "От читателей" ?
    Или думаешь твой гавновысер будут читать?

keyboard_arrow_up