«Це небезпечно для життя та здоров'я людей»: що не так з кронуванням дерев у Вінниці?

Михайло КУРДЮКОВ

Експертка з озеленення Любов Колосова

Більшість дерев нашого міста періодично обрізають нібито для їхнього омолодження та більш естетичного вигляду. Насправді чимало рослин лише страждає від кронування, стаючи потворними, небезпечними та приреченими на повільну загибель. Чому так відбувається?

«З деревами у нашому місті справді багато проблем», — говорить експертка з екології та озеленення «Інституту розвитку міст» Любов Колосова. Ми якраз крокуємо Соборною, час од часу зупиняючись біля тієї чи іншої «скаліченої» кронуванням рослини.

Вінничани й самі могли у цьому переконатися, якщо, наприклад, очікуючи на зупинці громадський транспорт, затримували погляд на деревах головної вулиці нашого міста. Чи не на всіх них помітні сліди кронування. Так зазвичай називають процес обрізки, коли внаслідок повного зрізання гілок чи їхнього суттєвого вкорочення, видаляється вся чи практично вся крона — тобто гілки та листя. У теорії це має покращувати внутрішній стан дерева та його естетичний вигляд. На практиці — рослина стає «потворою» і повільно помирає.

— Візьмемо хоча б ось той каштан, — говорить Любов, вказуючи рукою на багаторічну рослину поряд з корпусом торгово-економічного інституту. Внаслідок кронування вона втратила чи не всі свої гілки й більше скидається тепер на жалюгідний обрубок, аніж на могутнє дерево. — Каштан не зможе відновитися після такої обрізки. Скоро місця зрізу почнуть сохнути. З часом це перейде у стовбур. У підсумку дерево помре значно раніше, аніж мало б.

Відео дня

На стовбурах частини дерев Соборної вже сьогодні можна побачити різновид грибів, що оселяється на змертвілій деревині. Це є наслідком недбалого топінгу (те саме, що кронування). Любов пояснює, що при роботі з великими здоровими деревами, обрізати за раз можна не більше 10% крони. У випадку з Вінницею одномоментно зрізають чи не всі гілки.

Гриби на змертвілій деревині

За такого сценарію дерево нездатне повноцінно відновитися й поступово руйнується. Ззовні ці зміни можна помітити не завжди, й точно не одразу. Адже часто, «стресуючи», рослина намагається відновити крону максимально швидко, пускаючи нові гілки. Вони своєю чергою не мають надійного прикріплення і нерідко ламаються навіть від незначного вітру.

— А це вже реальна небезпека для життя та здоров'я людей, — говорить Любов. — Окрім цього через кронування дерева передчасно гинуть. Для розуміння: один саджанець нового за сьогоднішніми цінами обійдеться бюджету міста приблизно в 7,5 тисяч гривень. Це не враховуючи висадження і доглядання за ним. Усі також чомусь забувають, що для життя дереву потрібно те, що нам, людям у містах, заважає: спека та вуглекислий газ. Натомість від них ми отримуємо життєво необхідний кисень. Але без листя фотосинтез неможливий! Про зовнішній вигляд дерев після топінгу я взагалі мовчу.

За словами Любові, причина неправильного кронування зазвичай криється у недостатній обізнаності працівників «Вінницьких міських електромереж», які й займаються зараз обрізанням дерев у Вінниці. До прикладу, коли електромережам починає заважати якесь дерево — вони обрізають йому гілки. Натомість — треба заздалегідь формувати крону так, щоб вона не заважала в майбутньому.

— В ідеалі, коли ще на етапі висадки комунальники думають про те, як дерево виглядатиме через 10-20 років. І що два роки, поки воно молоде, формують його крону. Тоді у майбутньому дерево спокійно собі ростиме, не становитиме небезпеки й не заважатиме електромережам, — пояснює Любов Колосова. — Обрізка не вирішує конфлікту дерев з мережами. До прикладу, зрізають крону липи, щоб вона була нижче лінії електродротів, але у відповідь дерево починає швидко викидати шапку нових пагонів, які знову лізуть у мережі. Липа таким чином рятується, бо не може жити без листя, а її знову зрізатимуть, бо вона заважатиме мережам. Такі дерева у Вінниці приречені.

Значно спростити життя вінницьких дерев могло б прокладання електричних комунікацій під землею. Однак це дорого, тому навряд варто очікувати подібних рішень влади в оглядному майбутньому. Натомість відповідні служби могли б почати опановувати культуру догляду за деревами, зокрема навички правильного формування їх крони.

— У нас не проводиться інвентаризація дерев. Ми не маємо ніякої аналітики по ним. Коли дерево падає, то ніхто не розбирається чому воно впало. Ніхто не думає, що це є наслідком кронування чи пошкодження кореневої системи: адже між обрізанням та падінням може минути не один рік, — продовжує Любов. — Для початку наші відповідальні служби мають бодай побачити проблему. Діалог у цьому напрямку ми вже почали. Сподіваюся, що у підсумку вони задумуватимуться, а чи не забагато крони зрізають, чи відповідні гілки вибирають під зріз, і чи самі їхні зрізи правильні. Можливо тоді ми перестанемо зустрічати «професіоналів», які нам казатимуть: «дівчинко, я 20 років обрізаю дерева і точно знаю, як це робиться». Ось тільки показати дерева, які вони обрізали стільки років тому чомусь не поспішають.

На сторінці КП «Інститут розвитку міст» ми знайшли інструкцію про те, як можна діяти у разі, якщо ви помітили неправильну обрізку:

Спершу, потрібно переконатися, що дерево росте не на приватній території, оскільки в такому випадку власник може робити з деревом все, що вважає за потрібне. Також при наявному конфлікті дерева з електричними мережами законодавство буде на стороні мереж.
В інших випадках, варто почати з фото- та відеофіксації того, що відбувається. Також потрібно викликати поліцію для того, щоб зупинити процес обрізки.
Щодо вже пошкоджених дерев важливо написати заяву в Держекоінспекцію. У своїй роботі вони керуються Статтями 152 і 153 КУпАП, які передбачають накладення штрафу на порушника. Також Держекоінспекція ініціює звернення до поліції. Заяву в поліцію можна написати й самостійно.
Потрібно знати, що згідно з постановою Кабміну №559 «Про такси для обчислення розміру шкоди, завданої зеленим насадженням у межах міст», дерево з видаленням крони від 1/3 до 1/2 її довжини належить до категорії пошкоджених дерев, а дерево з видаленням більш ніж половини довжини крони належить до категорії дерев, пошкоджених до ступеня припинення росту.
Варто звернутися до комунальних органів, які виконують інспекцію благоустрою. У випадку Вінниці це «Муніципальна варта».
Проте таку обрізку самі виконавці або навіть інспектори можуть класифікувати як омолоджувальну. Згідно з сучасними практиками догляду за кроною такої обрізки не існує, але її можна знайти в нашому законодавстві, зокрема це поняття описано в «Правилах утримання зелених насаджень в містах України» (Наказ №105).
Та навіть в законодавстві зазначено, що омолоджувальна обрізка повинна виконуватися лише у випадку всихання крони, протягом декількох років і застосовувати її можна тільки до певних видів дерев.