Три роки великої війни для Вінниці та області. Як ми їх пережили та чим запамʼятали?

• Сьогодні третя річниця повномасштабного вторгнення Росії. Зібрали найбільш важливі події трьох років великої війни, що стосувалися Вінниці та Вінницької області. 

Одразу варто зауважити, що за три роки повномасштабного вторгнення у Вінниці сталися тисячі подій, повʼязаних з війною. Однак в цій публікації не можемо охопити їх усі. Натомість зупинимося на тих, що про них публічно говорили найгучніше. 

Найбільш за все, звісно, запам'яталися події першого року війни, коли росіяни обстрілювали наш аеропорт, телевежу, Будинок офіцерів з площею Перемоги та навколишні населені пункти. Однак в наступні два роки ми також переживали чимало.

2022 

24 лютого

Російська Федерація розв’язує повномасштабну війну проти України. Зі зверненням до нації виступає президент Зеленський. Він повідомляє про введення воєнного стану на всій території країни.

Водночас вінничани у різних куточках області чують перші вибухи. З’являються повідомлення про ворожі атаки по військових об’єктах у Бохониках, Тульчині, Калинівці. 

З останньої евакуювали частину мешканців. Згодом очільники місцевих адміністрацій повідомляють про перші втрати. В області запроваджують комендантську годину. 

Зеленський підписує указ про загальну мобілізацію. Для отримання зброї достатньо пред’явити паспорт. Чоловікам до 60 років забороняють виїзд за кордон.

25 лютого

Росіяни знову обстрілюють Калинівку. У Вінниці відкривають перші чотири пункти для переселенців. В області створюють військову адміністрацію. Її очолює тодішній губернатор Сергій Борзов. 

На підльоті до Калинівки наші пілоти знищують ворожий Су-25. У Головному управлінні Нацполіції повідомляють про ДРГ, які обстріляли одну з частин Нацгвардії у нашій області.

27 лютого

Ми дізнаємося імена перших загиблих внаслідок повномасштабної війни вінничан: 18-річний Андрій Савченко з Бершаді, батько двох дітей з Літина Віктор Ільченко, 22-річний Дмитро Коваль з Глухівців...

На території всієї області облаштовують блокпости. Перевіряють на виїздах та виїздах з населених пунктів. 

6 березня

З акваторії Чорного моря ворог обстрілює міжнародний аеропорт «Гавришівка». Відомо про приліт восьми ракет. Внаслідок атаки загинуло шестеро цивільних та четверо військових. Це було перше потужне бомбардування Вінниці.

15 березня

Вночі ворог атакував Вінницьку телевежу. Пошкоджені кілька будівель, але, на щастя, обійшлося без жертв. 

25 квітня

Ракетні обстріли об’єктів критичної інфраструктури Жмеринки та Козятина. В обласній прокуратурі повідомляють про п’ятьох загиблих та 18 поранених людей.

22 травня

На Запорізькому напрямку загинуло одразу дев’ять бійців вінницького підрозділу поліції КОРД. Усіх дев’ятьох в останню путь пізніше проводжало понад десять тисяч вінничан. 

14 липня

Пʼятьма ракетами «Калібр» росіяни атакували Вінницю. Дві вдалося збити, решта влучили у Будинок офіцерів та площу Перемоги. Внаслідок цього 29 людей загинули, 89 — госпіталізували в лікарні. Матеріальні збитки сягнули сотень мільйонів гривень.

7 серпня

Командування Повітряних Сил повідомило про прильоти кількох ракет по військових об’єктах у Вороновиці. Були жертви серед військових.

Того дня система оповіщення про повітряну небезпеку спрацювала вже після того, як пролунала серія вибухів. Пізніше начальник ОВА пояснив це тим, що росіяни застосували гіперзвукові ракети «Кинджал», які на той час Україна не мала можливості збивати. 

22 вересня

Наймолодшого захисника «Азовсталі», вінницького парамедика Назарія «Грєнку» Гринцевича, який чотири місяці перебував у полоні росіян, обміняли. Згодом він повернувся до лав «Азову».

Менш ніж за два роки, 6 травня 2024 року, «Грєнка» загинув неподалік Кремінної. 

10-11 жовтня

Дронами-камікадзе «Shahed-136» росіяни двічі атакували Ладижинську ТЕС. Відомо про пошкодження обладнання та будівель. Внаслідок атаки постраждали шестеро осіб, загиблих немає. Вінничан вперше попросили зменшити споживання електроенергії.

У ці дні небо над Вінницею захищає пілот з позивним Karayа. Збивши кілька ворожих ракет та дронів, уламки пошкодили винищувач захисника. Пілот відвів літак від населених пунктів та катапультувався. За свій подвиг Вадим Ворошилов отримав звання Героя України з врученням ордену «Золота зірка».

12 листопада

Кілька сотень херсонців зібралися на Європейській площі, щоб відсвяткувати звільнення рідного міста. Вони сміялися, плакали, співали гімн України, фотографувалися біля вежі на згадку, дякували ЗСУ та Вінниці за гостинність. 

2023 

Країна продовжує жити у режимі війни. Однак життя у тиловому місті стає спокійнішим. Зима минає без відключень світла, тривога лунає рідше, всі покладають надії на багатообіцяльний контрнаступ та завершення війни цього року. 

До перших роковин обстрілу Будинку офіцерів у місті встановили стелу, присвячену загиблим 14 липня.

Також у липні того року неподалік Вінниці впали уламки збитих «Калібрів». Постраждало пʼятеро людей. Зруйновані теплиці підприємства і пошкоджений заміський готельно-ресторанний комплекс. 

Наше місто стало першим в Україні, де запровадили систему автоматичного відкриття укриттів. Тоді ж у шести вінницьких школах почали зводити протирадіаційні укриття.

Для російських військовополонених у Могилеві-Подільському перепрофілювали колонію. На це з держбюджету витратили 3 мільйони 200 тисяч гривень. Наша область стала другою в Україні, де облаштували такий табір.

У серпні на площі Шевченка відкрили Стіну памʼяті на честь загиблих захисників та захисниць Вінниччини. Наразі на ній розміщені понад 600 імен полеглих вінничан та вінничанок.

2024

У січні в Державній екологічній інспекції повідомили, що довкілля Вінницької області зазнало непоправної шкоди на суму понад 4 мільярди гривень внаслідок російських воєнних дій. Їх спричинили ракетні обстріли та падіння уламків. 

Впродовж року неодноразово билися рекорди за кількістю одночасно запущених росіянами ракет та дронів. Такі комбіновані атаки стали більш масованими та націлювалися тепер перш за все на знищення української енергетики. 

Без світла вінничани тепер сиділи влітку та в перші місяці осені. За прогнозами різноманітних експертів та влади, нинішня зима мала стала найскладнішою для України та врешті її вдалося пережити в теплі. 

Цього року продовжували повертати військовополонених та тіла загиблих оборонців. Зокрема, додому живим повернувся полковник медичної служби ЗСУ Віктор Івчук — Герой України. Нарешті почали обмінювати азовців. Після двох років після загибелі у Вінницю повернули тіло Дениса Бодіки — Герой України посмертно. 

Неодноразово впродовж року ворог бив по різним обʼєктам на території Вінницької області. Кілька разів цілями росіян ставали цивільні.

У березні неподалік Немирова «Шахед» влучив у приватний будинок, після чого загинуло подружжя (на фото їх син). А в травні таким самим дроном поцілили у багатоповерхівку у Жмеринці — три людини поранені. 

Резонансною минулого року стала ситуацію з 210-м батальйоном 120 бригади ТрО. Потрапивши в оперативне оточення на Донеччині бійці не мали можливості надалі утримувати позиції, тому відступили на більш вигідні рубежі. Вище керівництво обурилося вчинку, назвавши військових дезертирами та погрожуючи їм кримінальною відповідністю.

 

Читайте також:

На Вінниччині затримали 52-річного ієромонаха УПЦ МП Станіслава Макєєва, що закликав до окупації Києва

Назад у стрій: історії тих, хто повернувся після самовільного залишення частини

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.