Танцювали, грали у крокет, а яку каву пили!.. Що ще було на пікніку у Пирогова?
- Музей-сади Пирогова найбільш відвідуване місце туристами, бо тут сама природа лікує.
- Концерти просто неба на території садиби уже були, а ось пікнік провели уперше.
- Що там було і як все відбувалося?
Пироговський пікнік став незвичним заходом, який уперше провели у музеї з ініціативи дирекції, колективу закладу, що має звання Національного. До участі в ньому долучився департамент маркетингу та туризму міськради, Клуб Подільської кухні, Вінницьке товариство любителів вінтажу.
Тут так цікаво, не хочеться в Київ повертатися
—Поринути в епоху Пирогова, бодай трохи пройнятися духом того часу, згадати тих, чиї сліди залишилися на алеях садиби, — таким був наш задум, — каже в.о. директора Національного музею-садиби Пирогова Любов Коваленко (на знімку крайня праворуч). — Планували провести його ще торік, до 210-ї річниці з дня народження видатного хірурга. На заваді став коронавірус. Нинішній 2021-й також позначений круглою дату — виповнюється 140 років відтоді, як перестало битися серце Пирогова.
Провели пікнік у суботу, 4 вересня. Чому саме таку форму обрали? —Офіційних заходів, на зразок конференцій, симпозіумів, читань у нас було багато, вони потрібні, важливі для наукової медичної спільноти, — продовжує Любов Коваленко. — Вирішили організувати щось для простих людей. Щоб зацікавило дорослих і дітей. Так виникла ідея пікніка. Це нині кажемо «поїхали на шашлики», а традиція минулих часів — пікніки.
Гостей зібралося чимало. На автостоянці біля музею можна було побачити туристичні автобуси. Ще більше було містян.
—Тут так цікаво, не хочеться в Київ повертатися…
Це фрагмент розмови однієї з жінок. Автор публікації почув ці слова, коли вона спілкувалася з кимось по телефону.
А чому без окулярів?
При вході на територію музею гостей зустрічав сам господар садиби — Микола Іванович. Його роль у той день виконував артист обласного муздрамтеатру Богдан Костюк. Він був одягнений у фрак, на голові — чорний капелюх у формі циліндра. Майже кожен з гостей виявляв бажання сфотографуватися з чоловіком.
—Такої кількості фотознімків ще ніколи не було у моєму житті, — сказав у розмові з журналістом пан Богдан. — Чи доводилося раніше перевтілюватися в образ Пирогова? Було таке один раз під час святкування Дня міста.
Як стверджує Богдан Костюк, його схожість з відомим лікарем підмітили колеги по театру.
Перед тим, як виконати роль, багато читав про Пирогова. Особливо уважно переглядав фотографії.
—Моя схожість могла бути ще точніша, якби на голові не було волосся, — усміхається співрозмовник. — Але на таку жертву я не згоден піти. Навіть заради пам’яті про видатного лікаря не став стригтися наголо. Тому капелюха не знімаю навіть на хвилину. Натягнув його міцніше, щоб, бува, вітром не здуло і ось так ходитиму протягом усього заходу.
Костюм привіз з театру, це театральний реквізит. Перевдягався безпосередньо у музеї. Трохи гриму наклав на обличчі. Це для того, аби створити зморшки, які бачимо на знімках на обличчі Пирогова.
Одна з жінок особливо уважно розглядала актора. І на відстані дивилася, і ближче підходила. Як кажуть, обійшла з усіх боків, а тоді запитала: «А де ваші окуляри, пане? Пирогов не знімав їх. Забули вдома?».
Пан Богдан відповів, що не бачив на фотографіях Миколи Івановича, щоб той був в окулярах. Жінка йому не повірила. Залишилася при своїй думці.
—Вона пішла, а я дістав телефон і став переглядати фотографії Пирогова, — продовжує Костюк. — Думаю, можливо, справді, не догледів. Та ні, не знайшов я таких знімків. Ні під час прийому хворих, ні в інших ситуаціях, в яких зображено хірурга, не видно, щоб він користувався окулярами. Якщо побачу мою співрозмовницю, коли буде виходити з музею, розповім їй про це, покажу на телефоні знімки.
Хот-дог з… вишнями
Про всі заходи, які відбувалися у той день на території музею, можна дізнатися з програми, її публікуємо на нашому сайті.
Окремо розповімо про презентацію рецепту кави, яку смакував Пирогов. До того ж, пив її на ніч. Полюбляв після напруженого дня випити каву.
Як він після того засинав і які секрети кави по-Пироговськи, учасникам пікніка розповіла Олена Павлова, дослідниця подільської кухні, гастрогід.
Презентація відбувалася на галявині поруч з садибою. Тут же учасникам пропонували купити різноманітні наїдки, здебільшого ласощі, що їх представили деякі вінницькі виробники.
Родзинкою став хот-дог з… вишнями. Черга вишикувалася. Розкупили одразу. Нагадаємо, що страви з вишнею є родзинкою вінницької кухні. Ініціатором їх приготування стала згадана Олена Павлова.
Ось кілька порад від неї, їх вона дала присутнім на презентації. Стосуються вони насамперед кавоманів.
Кавове зерно живе сім років, протягом цього часу воно зберігає усі свої корисні властивості. Мелена кава корисна тільки пів року, як і будь-яке інше борошно. Потім втрачає корисні властивості, їх залишається не більше 10 відсотків.
Кава заспокоює, якщо заварена разом з корицею, у такому випадку напій зменшує тривожність людини.
Кава на ніч не шкодила Пирогову
За словами пані Олени, на організм людини заспокійливо діє кава з конопляним молоком. Така кава допомагала хірургу зняти напругу трудового дня. Як відомо, Пирогов на території своєї садиби збудував лікарню, аптеку, приймав хворих. Вони приїздили у садибу Вишня не тільки з Подільської губернії. Тут були пацієнти з Москви Петербурга, Поволжя, Уралу, не кажучи про значно ближчі міста і села.
Олена Павлова провела майстер-клас з приготування конопляного молока з подальшим його додаванням до кави.
—Раджу харчові коноплі включити в раціон, — говорила вона. — Це дуже корисний продукт. До речі, наша область вирощує найбільше таких конопель у порівнянні з іншими. Після нас за обсягами вирощування йде Сумщина й Харківщина. Харчові коноплі коштують не дешево, але продукція варта того, аби за неї заплатити навіть високу ціну.
З’ясувалося, готувати конопляне молоко не так вже й складно.
Насіння розтираємо, додаємо трохи меду і даємо настоятися Якщо хочете отримати молочко зранку, почніть готувати з вечора. Перетріть, залийте водою, покладіть в холодильник і дайте настоятися. Вранці молоко можна буде додати до кави а гущу з’їсти.
Пані Олена провела з присутніми своєрідну вікторину на предмет того, де з’явилася перша кав’ярня. Як з’ясувалося, не у Львові, і не у Відні. Саме такими були відповіді присутніх презентації.
За словами Павлової, першу кав’ярня у Європі відкрили у Кам’янці-Подільському після того, як турки взяли фортецю в облогу і фактично 25 років панували. Саме тоді вони привезли каву на Поділля. Після того тільки через 20 років у Відні українець Кульчицький отримав дозвіл на відкриття кав’ярні і продаж кави.
«У мене розарій з триста троянд…»
Любов Коваленко нагадала, що переважно говоримо про успіхи Миколи Пирогова у галузі хірургії. При цьому не згадуємо про його діяльність лікаря-терапевта. Саме у цій царині він практикував під час проживання у садибі на околиці нашого міста.
Будівля лікарні не збереглася. На її місці встановлено камінь з написом. Колишню аптеку перетворили у музей.
Під час лікування пацієнтів Пирогов використовував лікарські рослини. Які саме? Про це учасники пікніка мали можливість дізнатися під час презентації книги «За рецептами Миколи Пирогова».
Як розповіла Любов Коваленко, книгу видали на грантові кошти. Проект писали разом з Клубом Подільської кухні. Презентували також буклет листівок під назвою «Цілюща аптека чудесного лікаря». Кошти на видання буклету отримали за сприяння департаменту маркетингу та туризму міськради.
Презентував книгу старший науковий співробітник музею Олег Кланца. У розмові з журналістом пан Олег детально розповів, де збирали матеріали для книги.
—У нашому музеї є великий архів, — каже співрозмовник. — Досліджуючи залишені матеріали, вишукували все, що стосується застосування лікарем рослин і дерев живої природи для лікування хворих. Багато цікавих записів є у щоденнику Пирогова. До речі, він наголошував, що наша їжа теж може бути ліками. Сам висаджував дерева, рослини, квіти.
«У мене розарій з триста троянд, — писав Пирогов в одному з листів. — Серед них німецькі, англійські, марокканські, французькі сорти…»
Або ще фрагмент листа: « Якщо ви відчуєте втому, приїдьте до мене у маєток. Я вам віддам у повне розпорядження пмій виноградник з франкенталерним виноградом та мою колекцію персиків і трояндових кущів, доглядом за якими я на цю хвилину ревно зайнятий».
Пирогов застосовував досить великий арсенал лікарських рослин. Автори книги згрупували їх як болетамувальні, жарознижувальні, зігрівальні, тонізуючі, ранозагоювальні, протизапальні, кровоспинні, сечогінні, кровоочисні, снодійні та низку інших.
Детальніше про рецепти Пирогова можна дізнатися з книги, яку могли отримати у подарунок учасники презентації.
До речі, назване видання «За рецептами Пирогова» буде представлено також під час святкування Дня міста. Про це повідомила під час розмови з журналістом Любов Коваленко.
До речі, на місці презентації книги, що відбувалася на подвір’ї, перед садибою розклали стільці, провели ще один захід — лекцію про цікаві записи зі «Щоденників Пирогова». Скількох людей позбавив недуги цей «чарівний лікар». Саме так називали Миколу Івановича пацієнти. «До нього йшов всякий: старий і малий, багатий і бідний. Будь-хто отримуав від нього допомогу. Один платив, інші нічого не платили:т до всіх він ставився з однаковою увагою… Сивий дід з суворим обличчям і навислими бровами постав перед моїми очима якоюсь надприродною істотою, мало не напівбогом. До нього мали б з’їжджатися молоді хірурги зі всього с віту, щоб слухати його промову, користуватися вказівками, дивуватися його незвичайним знанням і таланту..», — писав один пацієнтів з Петербурга.
Діти грали у крокет
На пікніку було багато дітей. Вони розкошували серед прекрасної природи. Бігали на галявинах, насолоджувалися гарним сонячним днем, вдихали чисте повітря, настояне на хвойних кущах, які стали живою огорожею на центральній алеї.
Представниці Вінницького товариства любителів вантажу організували для дітей старовинну гру в крокет. Відбувалася вона на одній із зелених галявин. До речі, дехто дорослих також долучалися до забутої у наш час гри.
Ще більшу цікавість викликали танці у такому стилі, в якому їх виконували майже двісті років тому у часи Пирогова.
Потішили «вінтажисти» майстер-класом під назвою «Бадьорий ранок». Приготували сніданок часів наших прабабусь і прадідів.
Бачив, як до Любові Коваленко підходив дехто з учасників пікніка і запитував: «Коли ще можна буде прийти на такий пікнік?».
Значить, їм сподобалося.
Тут сама природа лікує
—Ми хочемо, аби такі чи схожі заходи стали традиційними, — говорить пані Коваленко. — Однак силами тільки працівників музею не вдасться щороку проводити такі заходи. Якщо буде підтримка, з радістю скористаємося нею.
Присутній на пікніку директор департаменту маркетингу міста та туризму Олександр Вешелені теж висловив сподівання, що такий захід може стати традиційний.
—Мрія, виплекана у допандемійні часи у рамках Туристичного хакатону стала реальністю, — зазначив Вешелені. — Сподіваємося, захід стане традиційним. Людям подобалося не тільки прогулятися зеленою оазою садиби. Разом з дітьми вони відпочивали на галявинах, мали можливість куштувати крафтові чаї і каву за старовинними рецептами, смаколиками, а також поринути у машину часу…
Департамент маркетингу та туризму пропонуватиме міськраді підтримати надалі проведення таких заходів у чарівній місцині на околиці нашого міста — садибі Миколи Пирогова. Тут сама природа лікує! Чому б міській владі не допомогти містянам всеціло скористатися такими «ліками»?
Читайте також:
У центрі Вінниці буде новий сквер. Для зеленої зони звільнять річку з підземної труби
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
