Сотні сіл Вінницької області на межі зникнення. Декілька — вже офіційно безлюдні

• На Вінниччині є десятки сіл, де мешканців можна полічити на пальцях, і навіть кілька зовсім безлюдних населених пунктів. Що відбувається з цими селами-привидами та чому область щороку втрачає маленькі громади?

Уже багато років поспіль українські села втрачають людей. Молодь переїжджає до міст у пошуках роботи, освіти чи кращих можливостей, а старші мешканці поступово відходять у вічність. Так виникає тиха, але невпинна депопуляція сіл — процес, який змінює карту нашої області.

Ми вирішили дізнатися, які населені пункти Вінниччини вже практично спорожніли або й зовсім зникли з мапи. Для цього ми звернулися до Головного управління статистики у Вінницькій області. Там нам надали дані станом на 1 січня 2022 року — адже після початку повномасштабної війни отримати таку статистику в повному обсязі неможливо.

Загалом на Вінниччині налічувалося 1 456 сільських населених пунктів. І серед них є сотні таких, де мешканців залишилося зовсім мало. Зокрема, 39 сіл і селищ мали менше ніж 10 жителів, ще близько 125 — від 10 до 50 осіб, і стільки ж — від 50 до 100.

Найбільш прикрим є перелік тих сіл, де населення можна полічити на пальцях. У кількох живе лише одна чи дві людини — наприклад, у селищі Філютка, що неподалік Погребища, залишився один житель, у селі Дівочина на Оратівщині — двоє. Трохи краща ситуація, але теж критична, у селах Балківка на Мурованокуриловеччині (4 жителі), Марусине під Тульчином (4 жителі) чи В’язовиця на Іллінеччині (4 жителі). Нагадаємо, що це дані станом на початок 2022 року. Себто зараз й ці села можуть бути  вже вимерлими. 

Є й такі населені пункти, що вже спорожніли остаточно. Офіційно нуль населення зафіксовано в селищах Пилипенкове та Ясенецьке Липовецької громади, у селищі Лісна Поляна на Гайсинщині, а також у селищах Коржів (Райгородська громада) та Хмельницьке (Тульчинська громада). Це місця-привиди: вони ще позначені на мапі, але життя там немає.

Вцілілих хат тут, ймовірно, не лишилося. А те, до чого досі не дотягнулися руки мародерів, доб’є час і природа». У таких місцях поступово руйнуються хати, дахи заростають мохом, подвір’я захоплюють бур’яни. Дороги втрачають форму і стають схожими на стежки серед хащів, криниці засипаються землею, а сади перетворюються на дичавину. 

Інші села балансують на межі зникнення. У Новоукраїнці на Чечельниччині мешкає лише 7 людей, у Русаві на Томашпільщині — 9, у Ромашці в Чернівецькій громаді — 8. У Хмільницькому районі село Гулі має лише 6 жителів, а поруч із ним селище Кустовецьке — 8.

Уявіть собі населений пункт із вулицями, хатами, колись жвавим життям — а тепер там лише кілька вікон світяться ввечері. Такі села розкидані по всій області: у Вінницькому, Гайсинському, Тульчинському, Жмеринському, Могилів-Подільському, Хмільницькому районах.

Державна статистика також підтверджує: станом на початок 2022 року Вінниччина мала десятки сіл із чисельністю до 10 мешканців. І тенденція ця сумна — адже нових робочих місць у таких селах не з’являється, школи та ФАПи закриваються, транспортне сполучення зникає, і люди змушені перебиратися ближче до міст.

Читайте також:

У Вінниці зростає кількість ДТП з електросамокатами: що робити з підлітками-екстремалами?

Вінниця у кліпах: 10 музичних відео, які знімали у нашому місті

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у  Google