Сморід, мертва риба і смішні штрафи. Хто найбільше забруднює Південний Буг?

- Тема річки болить, напевно, кожному вінничанину. Останнім часом усі могли відчути неприємний запах від води, просто прогулюючись набережною. Там же одразу впадає в око цвітіння води.
- А любителі прогулянок схилами Сабарова розкажуть, що майже неможливо не побачити на поверхні мертвої риби, та й різке обміління річки обов’язково кидається у вічі.
- Хто насправді вбиває річку — підприємства, комунальні служби чи самі люди?
Про це розповідаємо у розслідуванні «20хвилин».
Державна екологічна інспекція підтверджує, що рівень забрудненості річки високий, хоча й запевняє, що він не критичний.
Як пояснив начальник Інспекції Юрій Дубовий, то лише у Сабарові щороку офіційно скидається понад 1100 тонн забруднюючих речовин. Простими словами, це якби щодня в річку виливали вантажівку відходів. Частина підприємств діє у межах дозволу, однак, наголошує Дубовий, для природи це нічого не змінює.
Провели аналіз води
Журналістка Дарʼя Дацкова дослідила причини такого стану річки та зробила акценти на найбільших підприємствах, які знаходяться поблизу річки Південний Буг в межах Вінниці.
За її словами, найближче до Бугу знаходяться «Рошен» та «Авіс». Та й у багатьох екологічних звітах саме ці дві компанії називають найбільшими забруднювачами повітря у Вінниці, а це, як не крути, теж має значний вплив на стан річки.
Тому ми вирішили провести власний моніторинг стану води. Зробили забір у трьох локаціях: вище місця забору води водоканалом, в центрі Вінниці біля набережної Рошен та в місці скиду, автоматично біля Авіса. Брали проби в кожного місці по два рази, з відстанню в 500 метрів.
Результати та висновок екології показав, що перевищень гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин не виявили.
Втім, якщо уважно подивитися на показники в кожній точці, то вони значно різняться, особливо в порівнянні з місцем скиду.
Найкраща вода за показниками — у Стрижавці та в центрі міста біля «Рошену». Там рівень органічних забруднень (сліди побутових стоків і продуктів гниття) нижчий за норму. Натомість біля скиду водоканалу показники вищі, що свідчить про вплив стоків на якість води.
Щодо фосфатів, сульфатів та хлоридів (сліди побутової хімії — пральних порошків, миючих засобів), то всі показники у кілька разів нижчі за норму. Однак і тут біля скиду вони вищі, ніж у центрі Вінниці, що теж сигналізує про вплив очисних споруд. Відрізняється це місце і температурою води — там вона вища.
«З позитивного — у Бузі достатньо кисню, що рятує рибу та екосистему загалом. До сумного: Вінниця віддає гіршу воду, ніж бере», — констатує Дарʼя Дацкова.
Що кажуть на підприємствах?
Ми звернулися по коментар до «Авіса» та «Рошену», хотіли дізнатися, чи вдосконалюють вони свої технології та контролюють процеси, аби відходи не потрапляли до річки, адже підприємства розташовані дуже близько до води.
У «Авісі» наше прохання про коментар проігнорували, а у «Рошені» відповіли, що в них не було надзвичайних подій зі скидами в Південний Буг.
— Випадків витоків у нас не зафіксовано. Ми утримуємо територію промислового майданчика у задовільному стані та нічого не викидаємо у Південний Буг, — зазначив головний інженер кондитерської фабрики Олександр Єнікеєв.
А яка роль водоканалу?
В екологічній інспекції розповіли, що у період із 2020 по 2025 рік зробили 42 проби води. За їхніми результатами виявили перевищення азоту амонійного (продукти гниття, фактично концентровані «каналізаційні» стоки) у місцях скиду КП «Вінницяоблводоканал» та нижче за течією.
На відміну від «Рошену» та «Авіса», до водоканалу навідувалися з однією плановою та чотирма позаплановими перевірками у цей період.
За результатами цих перевірок виявляють низку порушень. Однак «Вінницяоблводоканал» з 2020 року оскаржує приписи ДЕІ у судах.
— Чому? Тому що кожна перевірка має за собою санкції й приписи. І коли нам пише Державна екологічна інспекція усунути щось, чого по факту немає, це зробити складно. Тому ми почали оскаржувати приписи у судах, — пояснила головна юристконсультка підприємства Лариса Король.
У підприємстві пояснили щодо випадків, які інспекція навела з завищеними показниками. Один з них був ще до війни у 2021 році. Тоді ДЕІ видала припис водоканалу через перевищення нормативів, але суд скасував його, оскільки як пояснили у водоканалі інспекція порівнювала показники неправильно.
— Тобто фактично інспекція порівнювала «довге із зеленим». Суд у рішенні дуже чітко розписав різницю між цими поняттями і підтримав нашу позицію, — каже Король.
У 2024 році була ще одна перевірка, тоді зафіксували перевищення азоту амонійного, але як розповіли представники водоканалу лише під час першого відбору проб, під час другої та третьої перевірки показник був в нормі. Попри це, водоканал отримав припис дотримуватися дозволу постійно.
— Державна екологічна інспекція прийшла повторно з позаплановою перевіркою нібито виконання припису. Але фактично вони перевіряли не лише конкретний показник — азот амонійний, який тоді знайшли, а всю діяльність загалом. Хоча за процедурою позапланова перевірка може стосуватися тільки того порушення, яке інспекція вважає наявним, — підкреслила головна юристконсультка «Вінницяоблводоканалу» Лариса Король.
На цьому підґрунті керівництво вирішило не допустити інспекторів до перевірки (нижче в матеріалі розповідаємо про цей момент), адже не були згодні зі складеним актом. У водоканалі зазначають, що просили виправити неточності в документі та скласти його відповідним чином, але в екологічній інспекції відмовилися.
Важливий внесок кожної людини
Окрім промислових підприємств у межах міста та водоканалу, на стан річки впливають і менш очевидні чинники. У розмові з представниками водоканалу ми дізналися, що до Південного Бугу змиваються добрива та хімікати з полів, розорених аж до самої води. У період сильних дощів чи паводків ризики особливо високі — усе, що аграрії вносять на землю, може потрапляти прямо в річку.
Водночас на екологічний стан Бугу у Вінниці позначається і вплив міст та селищ, розташованих вище за течією: частина їхніх відходів, стоків та сміття рухається далі вниз — і зрештою опиняється у вінницькій частині річки.
— Хочеться звернутися до всіх відпочиваючих. Час від часу прибираю місця, де гуляємо, відпочиваємо, рибалимо. І постійно маю справу з проявами непорядності й просто відсутності будь-якого здорового глузду, — каже місцевий мешканець Микола. — Ніякі фільтри не захистять від тих мікрочастинок, які потрапляють із відходами. І це здоров'я ваших дітей, ваших унуків, правнуків. Допоки Україна буде існувати, сто відсотків люди будуть живитися з річок, забирати звідти воду, поливати нею свої городи, овочі та дерева.
Врятувати річку можливо лише тоді, коли відповідальність нестимуть усі: бізнес — за сучасні технології очищення, держава — за дієвий контроль і справедливе покарання, а кожен із нас — за власну культуру поводження з довкіллям. Бо майбутнє Південного Бугу напряму залежить від того, наскільки ми здатні берегти його сьогодні.
Повна версія нашого розслідування у цьому матеріалі.
Читайте також:
Біля Людавки планують побудувати комплекс з переробки відходів. Буде понад 100 робочих місць
За «Вінницяпобутхім» заплатили понад 600 мільйонів гривень. Гроші підуть на відновлення
Вінницькі лікарні під реконструкцією: на що підуть мільйони з бюджету?
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.