Сміттєпереробний комплекс у Людавці: інвестор керуватиме обʼєктом 50 років
- Виконком затвердив умови конкурсу з відбору компанії, що побудує сміттєпереробний комплекс у Людавці.
- Сортувальну лінію та супутню інфраструктуру розмістять за межами села, на ділянці загальною площею 6,55 гектара.
- Але з огляду на 15-річну історію невдалих спроб — коли це станеться і чи станеться взагалі, поки що питання без відповіді.
Виконком рішенням №2084 схвалив проєкт рішення, яким затвердив умови проведення конкурсу з відбору компанії, що будуватиме сміттєпереробний комплекс у Людавці.
Цим документом міська влада затвердила правила гри, за якими бізнес зможе поборотися за право 50 років розпоряджатися вінницьким сміттям.
Що саме збудують
Об'єкт партнерства складається з двох частин: земельної ділянки площею 6,55 га (кадастровий номер 0521083800:03:001:0004) та об'єкта незавершеного будівництва — комплексу зі знешкодження побутових відходів біля села Людавка на Жмеринщині, який роками стоїть недобудованим.
Потужність комплексу на першому етапі — до 100 тисяч тонн відходів на рік, у перспективі — до 200 тисяч тонн. Технологія — механіко-біологічна переробка: сортувальна лінія, лінії біостабілізації, зона переробки, вагова, адмінбудівлі та власне полігон ТПВ.
Другий етап, за умови його реалізації, — завод з виробництва альтернативного палива (RDF) і завод з переробки сировини. Загалом тут мають створити не менше 100 робочих місць, а для будівництва обʼєкта повинні залучати місцеві компанії.
Держбюджетних чи місцевих грошей проєкт наразі не потребує: конкурсна документація прямо вказує, що бюджетне фінансування не передбачене.
Умови для участі
Компанія-претендент повинна мати щонайменше три послідовні роки досвіду управління хоча б одним комплексом з переробки відходів і підтвердити фінансову спроможність.
До конкурсу не допустять компанії, пов'язані з державою-агресором, зареєстровані в офшорах чи в юрисдикціях із чорного списку FATF. Забезпечення конкурсної пропозиції — 2 мільйони гривень у формі безвідкличної банківської гарантії.
Ключовий документ пакету — проєкт договору концесії, розрахований на 50 років із можливістю продовження.
За цим документом, місто гарантує концесіонеру виключне право на переробку всіх видів комунальних відходів громади й зобов'язується спрямовувати на його об'єкт не менш ніж 100 тисяч тонн сміття щороку.
Вінниця бере на себе зобов'язання протягом двох років після запуску нового комплексу закрити наявний полігон побутового сміття у Стадниці — тобто фактично прив'язати все міське сміття до нового приватного оператора.
Концесіонер отримує право власності на новозбудоване рухоме майно й ексклюзивний контроль над доходами від переробки — включно з продажем вторинної сировини, компосту та електроенергії.
Усі спори вирішуватимуть у Відні
Фінансова частина цікава тим, чого в ній наразі немає. Місто отримуватиме фіксований щомісячний концесійний платіж — щонайменше 200 тисяч гривень, і то лише починаючи з третього року роботи комплексу.
Базова ставка, за якою концесіонер прийматиме тонну змішаних відходів («ціна на воротах»), у документі позначена буквально літерою «Х Євро» — конкретне число визначать вже за результатами конкурсу.
Якщо чистий прибуток концесіонера від переробки відходів у якийсь рік не досягне 15% річних у євро — «з будь-яких причин», як зазначено в проєкті договору, — це автоматично дає йому право вимагати підвищення цієї ставки на наступний рік.
Один із найбільш непересічних пунктів — розділ про вирішення спорів. Усі суперечки за контрактом, включно з питаннями його дійсності чи розірвання, пропонується вирішувати за регламентом Віденського міжнародного арбітражного центру (VIAC), а не в судах України — за винятком, якщо сторони договору домовилися вирішувати спори в українських судах.
Строк подання заявок — 60 календарних днів з дня публікації оголошення, до 14 днів на розгляд і допуск учасників, сам конкурс — не довше 180 днів, переговори з переможцем щодо тексту договору — ще до 90–180 днів. Тобто рішення про те, хто розпоряджатиметься вінницьким сміттям щонайменше до середини століття, найімовірніше з'явиться не раніше 2027 року.
Початок скандалу
Будівництво сміттєпереробного комплексу в Людавці супроводжується протестами мешканців з навколишніх сіл.
У 2009 році, нагадаємо, уряд Юлії Тимошенко передав Вінницькій міськраді майновий комплекс колишнього військового містечка №82 поблизу Людавки — майже 149 гектарів, значну частину яких займав ліс.
Ідея полягала в тому, щоб створити там комплекс із переробки та утилізації побутових відходів — місто мало вирішити проблему Стадницького полігону, який роками приймав вінницьке сміття та невдовзі мав вичерпати свій ресурс.
Місцеві жителі зустріли ідею без ентузіазму. У 2010–2011 роках у Людавці та сусідніх селах відбувалися протести й громадські обговорення: люди побоювалися, що замість сучасного сміттєпереробного підприємства неподалік їхніх будинків просто з'явиться новий полігон.
Питання дійшло навіть до Верховної Ради — у парламентських матеріалах 2011 року містилися звернення щодо можливого незаконного виділення землі, знищення лісу та екологічних ризиків для мешканців Людавки, Курилівців, Почапинців, Новоселиці та Василівки.
Мешканці Людавки заявляли, що рішення щодо передачі території приймалися без достатнього врахування позиції громади.
Екологи теж ставили питання про масштаб території: колишня начальниця обласного управління охорони навколишнього середовища Олена Яворська ще в 2010 році заявляла, що передбачена під об'єкт територія значно перевищує потреби, які випливають з містобудівних норм. Конфлікт виник ще до початку будь-якого будівництва.
Вирубка лісу та участь Борзова
У 2017 році влада вирішила готувати територію до будівництва власним коштом. Вінницька міська рада уклала договір із ТОВ «Подільський будівельний інжиніринг». Загальна вартість проєкту тоді оцінювалася приблизно у 68,6 млн грн, лише на перший етап планували виділити 25 млн грн.
Для підготовки території вирубали близько 7 гектарів лісу. За даними розслідування VAJR, у наступні роки на об'єкті фактично побудували дамбу полігону, лагуну для накопичення фільтрату, частину інженерних мереж, дороги, огорожу та інші об'єкти. Загальна сума робіт, за даними видання, склала близько 42,3 млн грн.
У 2020 році історія знову опинилася в новинах. Місцеві жителі протестували проти будівництва, перекривали дорогу, а згодом зустрічалися з тодішнім головою Вінницької ОДА Сергієм Борзовим.
6 липня 2020 року Борзов разом із представниками влади, екологами та правоохоронцями виїжджав безпосередньо на місце майбутнього підприємства.
Позиція ОДА була доволі чіткою: перед будівництвом необхідно провести оцінку впливу на довкілля, громадські слухання та екологічну експертизу. Навіть через десять років після появи проєкту питання його екологічної та суспільної легітимності залишалися відкритими.
Проєкт «заморозили» — а потім з'явився німецький партнер
Попри всі конфлікти, Вінницька міськрада від ідеї не відмовилася. У програмі охорони навколишнього природного середовища на 2021–2023 роки знову передбачили будівництво комплексу зі знешкодження побутових відходів біля Людавки, з фінансуванням із міського, обласного та державного бюджетів. Але фактично проєкт не запрацював: причинами паузи називали війну та відсутність інвестора.
У 2024–2025 роках з'явилася нова модель: місто почало співпрацювати з німецькою ALBA Group, яка спеціалізується на сортуванні та переробці відходів. У міській раді повідомляли, що разом із ALBA планують розробляти модель сучасної системи збору та переробки відходів, а Людавка розглядається як потенційне місце для майбутнього комплексу (Вінницька міська рада).
У звіті про роботу за 2025 рік міський голова Сергій Моргунов уже говорив про конкретні домовленості з ALBA Europe Holding і підготовку техніко-економічного обґрунтування — підприємство планують будувати поетапно, із кількома заводами та приблизно сотнею робочих місць.
Замість 149 га — тепер 6,5
20 лютого цього року Жмеринська міська рада ухвалила рішення №1689 про розроблення детального плану території для будівництва сміттєпереробного заводу та комплексу зі знешкодження побутових відходів — саме тих 6,55 га, які тепер фігурують у конкурсній документації на концесію. Земля перебуває у комунальній власності Вінницької міської територіальної громади.
Це принципова зміна порівняно з історією 2009 року: тепер мова йде не про передачу майже 149 гектарів під величезний комплекс, а про значно меншу ділянку.
За нинішньою концепцією йдеться вже не просто про полігон, а про механіко-біологічну переробку відходів: сортувальний завод, біореактори для стабілізації органічної частини, виробництво RDF-палива та переробку пластику, паперу й картону.
Орієнтовний обсяг інвестицій, за повідомленнями місцевих медіа, може перевищити 40 млн євро; потенційним інвестором називають ALBA Україна, а одним із варіантів співпраці розглядається концесія. Але станом на зараз це плани, а не готовий інвестиційний проєкт із гарантованим будівництвом.
Вас може зацікавити:
Стадіон на Замостянській відремонтує «Брацлав»: вінницький клуб переміг у конкурсі
Вінниця шукає керівника для транспортної компанії. Обіцяють від 1,5 мільйона доходу на рік
Скільки коштує земля у Вінниці? Зібрали найдешевші та найдорожчі пропозиції
Подякуй журналісту гривнею
Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google
