Шоу вогняної скульптури «Щедрик» покажуть у Тульчині. Як і коли це відбуватиметься?

Шоу вогняної скульптури  «Щедрик» покажуть у Тульчині. Як і коли це відбуватиметься?
Художник-кераміст Дмитро Рижий виграв грант на вогняне скульптурне шоу "Щедрик"
  • Митці з Тульчина першими в області показали нову грань мистецтва —вогняна скульптура.
  • Що воно таке і де можна побачити?

Грант на виконання мистецького проекту «Випалення вогняної скульптури «Щедрика» виграв молодий кераміст з Тульчина Дмитро Рижий.

Готували його спільно з місцевою  ГО КерамАртМісто і місцевим коледжом мистецтв імені Леонтовича.

Вогняна скульптура суттєво відрізняється від звичних нам піротехнічних феєрверків.

Відео дня

—Ми не викидаємо гроші на вітер, як це роблять піротехніки, а отримуємо інший результат — вогняне шоу і скульптуру, — розповів керівник Тульчинської ГО «КерамАртМісто» Роман Грималюк.

Він викладач Тульчинського фахового коледжу мистецтв імені Леонтовича. Про проект Державного агентства з питань мистецтв та мистецької освіти дізнався випадково. Запропонував своєму колезі молодому керамісту Дмитру Рижому взяти участь у ньому. Дмитро також працює в коледжі.

Умовами конкурсу передбачалася участь партнерів. Ними стали ГО «КерамАртМісто»  і коледж.

Про те, що наяву являтиме собою їхній мистецький задум, митці розповіли під час розмови з журналістом 20minut.ua.

Маю уже 28 ескізів…

Дмитро Рижий професійний художник-кераміст, випускник Львівської національної академії мистецтв. Виростав у сім’ї, де його батько Василь і мати Наталія, також є професійними митцями, їхня творчість тісно пов’язана з керамікою, малюванням.

З мистецтвом  вогняної скульптури Дмитро ознайомився у Запорізькому краї на одному з мистецьких зібрань. Їздив разом з батьком. Каже, зачинателем цього виду мистецтва  називають у нас заслуженого художника України В’ячеслава Віньковського, це митець з Ужгорода.

—У Запоріжжі є відомий художник Олександр Жолудь, він ділився зі мною мистецтвом вогняної скульптури, — розповідає пан Дмитро. — Найбільше подробиць дізнався від батька. Тому відгукнувся на пропозицію керівника нашої організації «КерамАртМісто»  Романа Грималюка долучитися до проекту.

Дмитро зізнається, що не дуже тішив себе надією, що їхній задум вогняного «Щедрика» підтримають у Києві. Помилився митець. Наприкінці минулого року йому зателефонували і повідомили, що проект став одним з переможців і його виконання профінансує держава. Після того дзвінка інформація про перемогу з’явилася у повідомленні Державного агентства з питань мистецтв та мистецької освіти. Митцю захотілося вдосконалити проект. Каже, нині має вже 28 ескізів.

За словами співрозмовника, поки що на якомусь конкретному не зупинив свій вибір. Буде працювати далі.

 —Коли нададуть кошти поки не відомо, з цього приводу нічого не говорили, — розповідає Дмитро. — Проект не з дешевих. Починати за власні гроші не маю такої можливості. Зазвичай у нас держава дає обіцяні гроші наприкінці року. Можливо, так буде і з фінансуванням проекту, а може, я помиляюся.

Піч розжарюють до тисячі градусів

Прошу Дмитра розповісти детальніше, що являє собою вогняна скульптура.

Робиться піч з вогнетривкої цегли, над нею споруджують каркас з матеріалу, що тримає тепло всередині. До речі, зовні такий матеріал можна торкатися рукою, пекти не буде, бо все тепло всередині.

Розпалюють піч дровами. Найкраще робити це дровами з грабових дерев. Вставляють тени, з допомогою яких визначають температуру всередині.

 —Все це не моя робота, піч буде робити наш інженер з майстрами, — каже Дмитро. — Моя справа скульптура.

Виготовлятиме її з керамічної маси на основі шамоту, це спеціальна глина. Уточнює, що купують її у Слов’янську на Донеччині.Саме там вважається найкращий такий матеріал для виготовлення скульптури.

Скульптуру поміщають у піч , закривають її і розводять вогонь. Доводять температуру до 1000 градусів. До речі, температура має важливе значення. Якщо повітря нагріється понад тисячу градусів, глина почне плавитися і стече, як віск. При нижчій температурі скульптура не зафіксує всі свої деталі.

 —Вогняна скульптура має свою особливість, — продовжує Дмитро Рижий. — У ній майстер залишає отвори. Після завершення усіх робіт всередину вставляють під світку і вночі така скульптура світиться. Цим вона відрізняється від інших аналогічних виробів.

Прошу співрозмовника розповісти, який вигляд матиме його майбутня скульптура. Пан Дмитро повторює, що ще не зробив остаточний вибір. По-друге, вся фішка, за його словами, у сюрпризі. Тобто, глядачі мають побачити уже готовий виріб.

Зрештою, про свій задум митець сказав узагальнено: поєднає елементи твору «Щедрик» з постаттю його автора. Додав, що висота скульптури становитиме приблизно два метри.

Вогні «розфарбовують» вечірнє небо

—В чому ж шоу? — запитую митця.

—Процес випалювання тривалий у часі, — каже він. — На це витрачається не менше чотирьох годин. Тоді каркас знімається, розігріта маса скульптури посипається мілкою тирсою  в результаті чого вечірнє небо «розфарбовують» тисячі вогників. Заради цього моменту глядачі збираються, щоб зафіксувати його на свої телефони.

Вогнем загартували скульптури Ангела і Лади

Вогняна скульптура «Щедрик» буде третьою, до виготовлення якої долучався Дмитро Рижий.

Про це розповів керівник ГО «КерамАртМісто»  Роман Грималюк.

—Першою такою скульптурою стало зображення Ангела, — каже пан Роман. —Показали її у вересні на день Тульчина. Дмитро робив її разом зі своїм батьком Василем. Нині вона знаходиться на території  центру соціально психологічної реабілітації дітей та молоді «Промінь надії».

Випалювали скульптуру на площі біля торговельного центру «Європйеський».

За словами співрозмовника, хвилювалися, чи вистачить заготовлених дров. Бо ж це була перша спроба.

—Думалося, їх потрібно буде багато, — продовжує пан Роман. — Насправді розігріти піч вдалося декількома оберемками грабових полін. Щоправда, вони були сухі, порубані.

Скульптуру  богині кохання Лада зробили на прохання колишнього керівника історико-культурного заповідника «Буша» Олександра Пірняка. Над нею Дмитро працював разом з батьком Василем і мамою Наталією. Виготовляли її у домашній майстерні в Ладижині. Потім транспортом доставляли в Бушу.

Саме там, на території заповідника, вона нині знаходиться.

Як у Тульчині, так і в Буші, поки піч палилася і скульптури гартували вогнем,  для гостей влаштовували дійства з номерами художньої самодіяльності.

Так буде і під час випалювання скульптури «Щедрик».

—Після випалювання скульптуру «Щедрик» плануємо встановити біля нашого коледжу мистецтв, — говорить Роман Грималюк. — Думаю, міська влада, її голова з розумінням поставляться до нашого прохання. Таким чином продовжимо арт-квартал «Леонтович».

Коли покажуть тульчинське вогняне шоу?

Тульчинці першими на теренах області показали нам ще одну грань мистецтва — вогняної скульптури. Ніхто, крім них, в області не робив такого.

Запитую у Романа Грималюка, коли можна буде побачити вогняне шоу «Щедрик»?

—Було б добре це зробити на черговий День нашого міста, — каже він. — Подарувати містянам елементи незвичного шоу. Традиційно це відбувається у вересні. Все залежатиме від часу виділення коштів виграного нами гранту.

Якщо гроші надійдуть наприкінці року, тоді будемо планувати на новорічно-різдвяні свята.  

Читатйте також:

Чим завинили діти Ладижина перед міським головою? Нове у скандалі із закриттям центру «Спадщина»

Розпочали будівництво першої черги десятого мікрорайону. Як вона виглядатиме

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі

keyboard_arrow_up