"Піди у міськраду»: чому чиновники відмовили у допомозі сім’ї, зниклого безвісти на війні

"На жаль, зараз нема можливості реально задовольнити ваше прохання", - йдеться у листі міськради на адресу дружини, чоловік якої зник безвісти під час бойових дій на Покровському напрямку.

• Майже пів року Валентина Ільченко і її двоє синів не знають, де її чоловік і батько дітей.
• Володимира Ільченка визнали придатним до служби у тилових частинах, але він опинився на «нулі».
• Після першого виходу на позицію чоловік не повернувся із бойового завдання. З 1 грудня 2024 офіційно визнаний зниклим безвісти.
• Чому дружині відмовили у допомозі у міськраді?

Живуть у матері чоловіка

Інколи наші чиновники за своїми паперами не хочуть бачити людину. Але життя не пишеться на папері. Це підтверджує приклад сім’ї зниклого безвісти Володимира Ільченка. Перед війною Ільченки продали свою квартиру. Натомість придбали дачний будинок. Щоправда, він ще недобудований. Тому перевести будівлю у житловий фонд нема можливості. Спершу треба закінчити роботи. Вони опинилися у ситуації, коли з квартири офіційно виписалися, але ніде не зареєструвалися, адже дачний будинок не є житловим фондом.

Поселилися у матері пана Володимира. Саме тут проживає нині пані Валентина з двома синами. Звідси йшов на війну її чоловік.

—Щоб оформити виплати на дітей по втраті годувальника, треба надати документи, — розповідає пані Валентина. — Серед них — довідка з місця реєстрації, Яка у нас склалася ситуація, я вже згадувала, тому такої довідки нам ніхто не надасть. Це можна було б зробити за нинішнім місцем проживання, але тут є свої причини, що стоять на заваді.

Співрозмовниця уточнює, що свекруха не заперечує проти їхньої реєстрації. Навпаки, вона хотіла б допомогти. Тим більше, що частина площі будинку належить зниклому безвісти її сину.

А ось як отримати згоду від родички, яка зареєстрована у будинку, але проживає у росії? Без погодження із співвласником жодна установа не надасть документа про реєстрацію.

«Заяву пишіть, але це не означає, що вам допоможуть»

Знайомі порадили Валентині Ільченко вирішити своє питання у міськраді. Сказали, що їм відомі випадки, коли там допомагають у таких випадках.

Під час консультації, за словами співрозмовниці, їй сказали, що таким чином неодноразово допомагали людям. Навіть уточнили, у яке приміщення приписують — гуртожиток по Немирівському шосе. Порадили звернутися до директора департаменту житлового господарства Віталія М’ясецького.

—Записалася на прийом до директора департаменту, — продовжує пані Валентина. — Розповіла ситуацію. Попросила допомоги. Мене уважно вислухали. Після того директор департаменту сказав йти у «Прозорий офіс», написати заяву про надання можливості реєстрації без права проживання.  

Як каже співрозмовниця, чиновник обнадіяв. Вірила, що питання вирішиться на її користь. По-перше, чула, що таким чином допомогли вже не тільки їй одній. Навіть назвали адресу, де  реєструють. По-друге, розмірковувала жінка, вона ж не просила місця для проживання. У них є дах над головою.

Втім, її роздуми враз змінилися після слів, які сказав чиновник, коли виходила з кабінету: «Заяву пишіть, але це ще не означає, вам нададуть добро у вирішенні питання з реєстрацією». Додав, що рішення мають ухвалювати на засіданні виконкому.

Жінка довго чекала відповіді. Зрештою, особисто прийшла до «Прозорого офісу». Поцікавилася, як вирішилося її питання. Їй сказали: «Вам відправили відповідь поштою, чекайте».

—Попросила сказати хоча б результат, бо знаю, що пошта може довго доставляти листа, — говорить жінка. — Після цього знайшли рішення і зачитали. У ньому сказано, що мені відмовили у наданні дозволу на реєстрацію, бо на нинішній час нема вільних місць у житлових приміщеннях державної або комунальної власності.

Знайшлися добрі люди, але це не чиновники

Після отримання відповіді з міськради пані Валентина надала редакції її копію. Листа підписав заступник міського голови роман Фурман.

—На час отримання вашої заяви виконавчий комітет Вінницької міськради не володіє вільними житловими приміщеннями, які перебувають у державній власності або перебувають у комунальній власності, тому, на жаль, нема реальної можливості задовольнити ваше прохання надати дозвіл на реєстрацію (прописку), — йдеться у листі.

Уже пів року родина Ільченків у стані тривоги. Зникнення чоловіка на війні, це сталося на Покровському напрямку, де одна з найбільш гарячих точок фронту, позбавило рідних воїна спокою. Пані Валентина каже, що не думала, що у міській раді не запропонують іншого варіанту.

—Нас залишили сам на сам з вирішенням питання, і за це найбільш образливо, — говорить Валентина Ільченко. — розуміння про те, що чоловік на фронті, що пропав безвісти, я не відчула. Дякувати, знайшлися добрі люди, які допомогли нам. Але ці люди не з міськради. На простих людей більше надії, ніж на тих, хто при владі. В цьому я переконалася особисто.

Пишіть запит

Журналіст RIA звернувся до департаменту у справах ЗМІ та звуків з громадськістю міськради з проханням уточнити, як можна було підтримати сім’ю воїна, який зник безвісти. Друге питання: які муніципальні програми діють для підтримки сімей, у яких є рідні зниклі безвісти.

Нам сказали зробити офіційний запит, тоді нададуть відповідь

Читайте також:

«З кінця квітня не виходять на зв’язок»: терміново потрібен наземний дрон

Фронтова карта: де ЗСУ тримають найзапекліші бої з окупантами?

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.