Родичам загиблих ця інформація не потрібна. Вона для тих, хто пакує валізи тікати

Родичам загиблих ця інформація не потрібна. Вона для тих, хто пакує валізи тікати
  • Сьогодні Вінниця в жалобі. Ми пригнічені, розгнівані, розгублені. Куди направити всю лють від таких подій? Їм на зло.

— Сьогодні ми не лише в жалобі, сьогодні ми всі переживаємо крах ілюзій, і це боляче, — розповідає психіатр Ольга Чайка. — Це вже не перший наш крах, але все забувається. Може варто згадати.

Зокрема за останній час можна назвати:

  • Крах ілюзій 24 лютого — ми думали,що війни не буде.
  • Крах ілюзій — війна закінчиться за два-три тижні.
  • Крах ілюзій — Вінниця — це безпечне місто

Наступний наш крах може бути таким:

Відео дня
  • На землі взагалі немає такого місця, яке можна було б вважати безпечним.

— Ілюзії зараз руйнуються не лише в нас українців, вони кришаться по всьому світу, — говорить лікар. — Адже весь світ думав, що є якісь є гаранти безпеки — їх немає. Прийшов час нарешті зрозуміти, що ти знаходишся в країні, де йде війна. І ти виживеш, якщо будеш дотримуватись певних правил цієї війни.

Звісно, такі події не можуть не відображатись на людях. Сьогодні зранку Вінниця зовсім інша, вона тривожна, напружена, налякана. Хоча за кілька останніх місяців стала доволі тихим і спокійним містом. Містом, де війни наче не існує.

— Це гостра реакція на стрес — пройде. Здавалося б, яка ще може бути реакція, це вже було 24 лютого. Але все забувається. Подія сталася, ми маємо емоційно на неї відреагувати, — говорить Ольга Чайка. — Зараз у страху не лише Вінниця, не лише вінничани, які вважали своє місто безпечним, у страху вся Україна, тому що зрозуміли — безпечного міста не існує.

Про тих, хто втратив

За словами психіатра, зараз не варто чіпати людей, які втратили рідних та близьких. Вони не сприймають не те що психотерапію, навіть слова втіхи. Тому просто будьте поруч, мовчки.

— Будь-які слова, які можуть використовуватися по відношенню до будь-якої людини, яка злякалася, запанікувала, лютує…, не будуть працювати з тими, хто втратив, — говорить лікар. — Тому і є церковне поняття 9 та 40 днів. Це сакральні дні, і це навіть не пов’язано з релігійними мотивами. Це час, коли людина має усвідомити втрату, прийняти її і привчається жити з нею.

Про тих, які злякались

— Їм потрібно кілька днів, щоб прийти до тями, — говорить лікар. — Можливо буде страх виходити на вулицю, людина може відчути себе хворою. Це пройде.

Скоріше за все, після подій 14 липня, багато хто вирішить пакувати валізи й покинути місто, Україну. Потрібно заспокоїтися. Якщо у вас тут робота, ви якимось чином можете бути тут корисними, залишайтесь. Не варто приймати таких поспішних рішень. Рішення прийняті в стресі, тривозі, ні до чого доброго не доведуть.

Що робити зі страхом, тривогою, люттю? Якщо хочеться плакати — плачте. Хочеться кричати — кричіть. Хочеться від люті все навкруги ламати, або випустити на когось накопичену агресію — приберіть у домівках, на вулиці, у домівках, займіться якимось фізичним трудом.

Куди направити лють від таких подій?

Вінницький психолог Валерій Андросов, особисто для себе знайшов наступні відповіді на запитання куди направити лють: 

  • Донатити на ЗСУ. Якомога більше. Їм на зло.
  • Волонтерити та допомагати всім, кому можу. Їм на зло.
  • Жити: веселитись, гуляти, займатись сексом. Їм на зло.
  • Працювати та заробляти гроші. Щоби мати можливість робити перші три пункти. І все це їм на зло.

На фото Вінниця. Місто, у якому я живу вже 8 років. Моя друга Батьківщина. Їй добряче дісталось. І вперше з 24 лютого постраждали ті, кого я знаю особисто. Ми вистоїмо. Їм на зло.

 

Читайте також:

Біль та горе. У Вінниці психологи ДСНС продовжують надавати допомогу потерпілим

Як сьогодні у місті курсуватиме громадський транспорт. Новий графік

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі (1)
  • Тыдыш

    І ще:

    - місцевій владі нарешті направити кошти не на гульки, будівництво "рондо" чи ремонт вулиць без яких вже тривалий час чудово обходимось а на вилучення проданих (читай відданих) споруд захисного призначення та приведення їх до того стану, щоб вони виконували своє основне призначення;

    - створення тимчасових сховищ, щілин, укриттів проблизу місць масового скупчення людей (базари-вокзали);

    - забезпечення інформування про такі сховища надписами на проїзній частині, тротуарах, стінах, встановлення вказівників використовуючи рекламні конструкції, щоб людина навіть в паніці бачила куди їй бігти;

    - створенню курсів по наданню першої медичної допомоги, цивільній обороні,  психологічні підтримці, пожежній безпеці які в обовязковому порядку мали б пройти всі жителі (тільки з наданням конретних знань що, де і коли робити і категорично не робити а не "цивільна оборона це бла, бла, бла. перелік законів" - все);

    - компетеним органам вжарити по самі помідори тих підприємців та керівників які під час повітряної тривого не дозволяють своїм робітникам та співробітникам покидати робочі місця;

    - переглянути режим роботи ринків, щоб зменшити кількість людей, які там одночасно знаходяться;

    - поліції нарешті взятися за порушників паркування, через яких ні людям по тротуарах не евакуюватися ні рятувальній техніці у разі чого не проїхати.

    І ще багато чого, що треба було б зробити але займаємось якоюсь фігнею типу змін назв вулиць чи здачею в мукулатуру книг не державною мовою.

keyboard_arrow_up