У дорогу веломандрівника проводжав його племінник пан Сергій та давній знайомий Ігор Плахотнюк. Іванов говорить, що Ігор Петрович уже четвертий раз знаходиться поруч з ним на старті подорожі. Мандрівник вірить, що й тепер його щирі побажання будуть на удачу. Тим часом Плахотнюк нагадує, що застерігав Павловича від поїздки по Криму.
- Ви вже далеко не перший, хто мені те саме говорить, - усміхається велосипедист. – Краще повторіть слова з пісні Вакарчука «Все буде добре».
Розробити маршрут з нанесенням на аркушах паперу мандрівнику допоміг Віталій Яворський.
-Чому не в телефоні? – перепитує Володимир. – Не скрізь є Інтернет. Так надійніше.
Старт подорожі Володимира Іванова бачив журналісті 20minut.ua
Біля арки при вході у Центральний парк культури і відпочинку, де розмовляли з мандрівником, до нього підходили охочі поспілкуватися.
Запитували, звідки і куди мандрує чоловік з таким великим багажем. З цікавістю сприймали інформацію, що на своєму двоколісному пан Володимир побачив так багато світу.
-А мене б взяли з собою? – запитав один з хлопців. – Я теж маю велика, вмію добре їздити.
-Цього замало, - відповідає Володимир. – Найважливіше для далекої подорожі – це витривалість і сила. Добитися цього можна тренуваннями.
Незважаючи на роки за плечима, Іванов щодня тренується. Кроси бігає у Лісопарку. У нинішньому році виграв напівмарафон, що проходив у Вінниці. Взимку ходить на лижах. Не кожен з молодих підтягнеться на турніку стільки разів, як це робить мій співрозмовник. Щоденні поїздки на велосипеді – це обов’язково.
На свою четверту міжнародну поїздку Володимир Іванов запланував такий маршрут.
З Вінниці – до Одеси, але поїздом.
-Я вже не раз їздив на велосипеді південні області, - розповідає вело мандрівник. – Навіщо знову витрачати час? Краще проїхати там, де ще не бував.
У дорогу він вирушив вчора увечері поїздом Київ-Одеса. Перед поїздкою на пероні зняв колесо з велосипеда, аби зменшити габарити.
З Одеси йог шлях проляже до Ізмаїла, далі – Рені.
На вокзалі його проводжали племінник Сергій і давній знайомий Ігор Плахотнюк.
Невелику ділянку шляху проїде Молдовою, а тоді через кордон з Румунією. Коли говорить про цю країну, згадує неприємний епізод під час попередньої подорожі. В одному з сіл об’їжджав воза, на якому їхали декілька чоловіків. Один з них жбурнув пляшку у в велосипедиста.
-Добре, що пляшка була порожня, - каже Іванов. – І не скляна, а пластикова. Ось по таких моментах інколи запам’ятовуєш країну. Зате дороги у Румунії прекрасні.
Дороги Болгарії також уже знають колеса його велосипеда. Цією країною проїжджав у минулому році.
-З болгарами легко спілкуватися, - говорить пан Володимир. – Там майже все так само, як у нас. Крім доріг, звичайно. Гірших доріг, ніж у нашій країні, складно ще десь знайти за кордоном. Наших у Болгарії теж багато. Російську мову чути так часто, як у Вінниці.
Наступна країна після Болгарії у маршруті вінничанина – Туреччина. Дорогами названої країни він уже проїжджав торік. Але в столицю не заїжджав.
-Цього разу спеціально передбачив заїзд у Стамбул, - говорить Володимир. – Хочеться побачити мегаполіс. Хоча передчуття неоднозначні. На велосипеді у такому великому місті ще не доводилося бувати. Місто не тільки велике за розмірами. Люди там різні. Зрештою, вони скрізь різні, але у турків своя особливість. Доведеться бути надто уважним, пантрувати і багаж, і велосипед.
Після Стамбула планує їхати берегом Мармурового моря, далі – узбережжям Чорного з виїздом до Грузії.
Зустріч з Грузією має викликати у мандрівника особливі почуття. Володимир розповідає, що в цій країні він служив строкову військову службу. Їхній підрозділ знаходився у місті Горі.
-Так цікаво побачити місцевість, де провів два роки своєї молодості! – говорить Володимир. - Обов’язково планую там побувати.
Бути у Грузії і не заїхати у Тбілісі, було б неправильно. Старовинне місто також значиться у маршруті поїздки.
Має намір заїхати у долину національного парку, де знаходяться джерела відомої мінеральної води «Боржомі».
Грузинське місто Поті йому теж хочеться побачити. Побувати в порту на Чорному морі, одному з трьох найбільших портів у цій країні.
-Не знаю, чи вдасться мені потрапити з Грузії в Абхазію, - говорить пан Володимир. – Саме так планую зробити. З Абхазії в Новоросійськ. Теж може виникнути проблема. Якщо вдасться, то доїду до нового кримського мосту, щоб далі подорожувати Кримом.
У Криму йому не доводилося бувати ще жодного разу.
-Поїздку на півострів планував у 2013-му році, - говорить Володимир. – Чому не поїхав тоді, не варто пояснювати. Побачити Крим, його відомі місця – моя дуже давня мрія. Розумію, що можуть виникнути непередбачувані, не бажані для мене ситуації. Багато разів роздумував над цим. Магніт Криму притягує, манить до себе. Після довгих роздумів, зважився здійснити поїздку. Хоча, повторюю, друзі і знайомі не радять цього робити.
За таким маршрутом Іванов спланував поїздку по Криму
З півострова поїде до Херсона, а звідти знову поїздом чи автобусом повернеться до Вінниці.
Подорожує Володимир Іванов на велосипеді марки Villiger.
Йому його подарували у Швейцарії. Було це під час подорожі у 2017-му році. Двоколісний Володимира зламався в дорозі на під’їзді бо столиці Берна. Один зі швейцарців зупинився біля вінничанина. Завіз авто до себе додому. Оглянув зіпсовану веломашину і сказав зрозуміле для нашого земляка: «Капут!». Відчинив двері в гараж і викотив свого двоколісного.
На ньому Іванов завершив поїздку. Їздив у подорож торік. Вирушив і в нинішньому році.
На рамі, крім марки, напис Ottava. Власник звертає увагу на ще одну наклейку: спереду на рамі нижче руля - емблема журналу «Плейбой»
Журналіст допомагав мандрівнику перетягти велосипед через підземний перехід на другу платформу залізничного вокзалу. На багажнику містився вантаж вагою понад 20 кг. З таким багажем їхати непросто.
-Там намет для спання, трохи харчів, зокрема, гречані крупи, кукурудзяне борошно, звичайно, сало, - говорить чоловік. – Невелика газова плита з чотирма балончиками по 230 грамів кожен. Є ще ємкості для води. Вони порожні, коли заповню, вага ще трохи збільшиться.
У власних коштах мандрівник обмежений. Охочих підтримати фінансово не знайшов. Кошти витрачатиме хіба що на гарячі страви. Знайомий лікар спакував невелику аптечку.
-За моїми приблизними підрахунками, загальна протяжність спланованого маршруту становить приблизно шість тисяч кілометрів, - говорить пан Володимир. – А ось про тривалість говорити не буду. В дорозі всяке буває. Це вже перевірено. Під час кожної з трьох попередніх подорожей виникали непередбачувані обставини. Через них змушений був збиватися з графіка. Крім того, я ж ще й зупиняюся. Якщо місто чи місцевість чимось сподобалися, або хочеться побути довше, залишаюся на декілька днів.
На лічильнику поки що цифра "0"
Каже, на таку дорогу, в яку вирушає цього разу, планує витратити не менше трьох місяців.
До нинішньої подорожі за рубіж Іванов уже тричі долав на велосипеді відстані країнами Європи.
Перша поїздка. 2015 рік. Виїхав 15.08, у дорозі провів 40 днів. Проїхав шість країн: Польща, Німеччина, Франція, Бельгія, Люксембург, Нідерланди Загальна відстань – 4,5 тис.км.
Невдало вибрав час. У Європі восени почалися дощі. Приблизно 30% дороги їхав одягнутий у дощовик. На зворотному шляху, коли переїжджав німецько-польський кордон, вночі було два градуси морозу.
Друга поїздка: 2017 рік. Виїхав 11.06 2017 – повернувся 07.08 (45 днів у дорозі) . Проїхав 10 країн: Польща, Німеччина, Нідерланди, Бельгія, Франція, Ліхтенштейн, Швейцарія, Австрія, Словаччина, Угорщина Загальна відстань - 6,7 тис.км
Третя поїздка: 2018 рік. Перетнув кордон 26.06 (до Ужгорода з Вінниці їхав поїздом) – повернувся 23.08 (у дорозі 58 днів). Проїхав 15 країн: Словаччина, Австрія, Італія, Ватикан, Сан Марино, Словенія, Хорватія, Боснія Герцоговина, Чорногорія, Албанія, Греція, Туреччина, Болгарія, Румунія, Молдова. Загальна відстань – понад 7,5 тис.км.
Крім зарубіжних поїздок, Володимир Іванов об’їздив більшість регіонів України. Теж на велосипеді.
Побажаймо щасливої подорожі нашому земляку! Він радить іншим не лежати на диванах. Каже, навколо скільки всього цікавого! Навіть у межах міста чи області можна знайти захоплюючі об’єкти чи краєвиди.
-Саме диван багатьох з нас не відпускає, - говорить Іванов. – Але якщо хтось хоча б раз побував у мандрах, його буде й надалі кликати дорога. Принаймні, у мене саме так сталося.
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 19 від 8 травня 2024
Читати номер
Саша
Игорь reply Саша
Александр Гай