Репортаж з вінницької тюрми. Які є камери та що розказують засуджені?

Валерій ЧУДНОВСЬКИЙ

У вінницькій тюрмі різні категорії увʼязнених. Тут є довічники, неповнолітні, жінки та чоловіки — а два роки тому тут «сиділа» засуджена з дитиною

Вінницькій установі виконання покарань №1 понад сто років. За цей час вона ніколи не змінювала своє основне призначенння — це місце, де засуджених позбавляють волі.
Ми побували всередині вʼязниці, роздивились камери та поговорили із людьми, які тут відбувають покарання. І те, що ми побачили — зовсім не таке, якою тюрму показують в кіно.

На авторському каналі журналіст Михайло Курдюков опублікував випуск про те, як функціонує одне з найзакритіших і найбільш охоронюваних місць країни – Вінницька установа виконання покарань №1. Ми переглянули відео та написали в текст про найцікавіше.

Сидять більше 800 людей

Заступник начальника установи із соціально-виховної та психологічної роботи Ігор Коцяк дав історичну довідку про вʼязницю. Він каже, що перші згадки про вʼязничний замок датуються з 1882 року. Саме з цього року тюрма веде свій відлік.

— На початку свого існування установа мала всього пʼять наглядачів, — каже Коцяк. — З часом вона розширювалася, будувалися нові корпуси, надбудовували поверхи. Досі збереглися мурування та фундамент, яким майже півтора сторіччя. Але своє основне призначення установа не змінювала ніколи.

Загалом вінницька вʼязниця розрахована на утримання більше 1000 людей. Станом на зараз тут відбувають покарання більше 800 людей.

— В нашій установі на зараз тримається найбільша кількість засуджених до довічного позбавлення волі у Європі. Одночасно відбувають покарання більше 300 «довічників», — каже Ігор Коцяк. — Якщо переглянути їхні фабули злочинів, то кількість потерпілих (загиблих - авт.) від їхніх рук складає більше 900 людей. Є деякі засуджені, які звинувачені у вбивстві 14 людей.

Засуджені можуть працювати і отримувати зарплату

Етапування увʼязненних розпочинається зі збірного відділення. Тут їх оглядають та обшукують. На стелажах розкладають особисті речі. Є відеонагляд та рамки металодетектора. Проводять також медичний огляд людей. У подальшому новоприбулих розміщують по камерам. А перед цим проводять санітарну обробку.

— Всі засуджені, які тут утримуються, залучені до роботи по господарству — прибирають приміщення, готують їжу, лагодять мережі тощо. Вони працюють по трудовим договорам та отримують зарплату. Головною підставою, чому вони це роблять — право заслужити на умовно-дострокове звільнення, — розповів заступник начальника установи із соціально-виховної та психологічної роботи Ігор Коцяк.

Для таких людей облаштовані й кращі камери. Вони виглядають точно не так, як ви очікуєте: з нормальними ліжками, телевізором, кухнею, душем та мінімальним індивідуальним простором. Якби не грати на вікнах та дверях, то вони були б схожі на номери хостела.

— На четвертому поверсі є спортивна зала. Тут засуджені та неповнолітні можуть грати у настільний теніс, футбол, волейбол, баскетбол. Як правило, це відбувається під час виховних заходів: по суботах та неділях. Ще діють протягом тижня різноманітні гуртки по інтересам — каже Коцяк.

Будують камери за європейськими стандартами

Є у вʼязниці окремі приміщення слідчого ізолятора. Тут утримуються увʼязнені та засуджені, вирок яких ще не набув законної сили. Камери для увʼязнених є багатомісні: від шести до 15 людей. І маломісні — від двох до шести людей.

У цих камерах двоярусні ліжка, є телевізор, опалення та чимало літератури.

В окремому корпусі утримуються неповнолітні увʼязнені, жінки та чоловіки.

Побували в камері, в якій утримується Інна Гурин. Привертає увагу рожевий колір стін, шторки на вікнах, скатертини на столі — усе для того, щоб складалося хоча б мінімальне відчуття домашнього затишку. Жінка за гратами через вбивство: вона розповіла, що захищала сина від чоловіка, і той зрештою загинув від її руки.

— Я тут пʼятий рік. Багато переосмислила в цих стінах і сама змінилася. За професією я повар-кондитер і коли вийду на волю, в майбутньому, хочу започаткувати свою справу, — розповіла Інна Гурин. — Нині я ще не осуджена, і коли в мене буде вирок, то я хочу піти на війну. Щоб мене прийняли у військо. Бо у мене син воює.

Також у тюрмі є камери для тримання екстрадованих людей — затриманих, підозрюваних та засуджених, яких одна держава передає Україні (за запитом) для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку. Ці приміщення нині ремонтують, але вони дещо відрізняються від інших приміщень: світлі, просторі, з міні-кухнею та санвузлами. Їх роблять за європейськими стандартами.

Про платні камери та неповнолітніх вʼязнів

Є камери поліпшених умов тримання. Приміщення обладнене кондиціонером, телевізором, є невелика кухня, окремий санвузол з душовою та постійним доступом до гарячої води. Але щоб потрапити в таку камеру увʼязнені платять гроші: 7 тисяч 360 гривень щомісяця.

Є платною послуга надання тривалих побачень. Для цього обладнані окремі кімнати. Сюди допускають засуджених з їхніми родичами на строк до трьох діб. Кімнати мебльовані, є техніка, кухні та санвузли. Усього є пʼять таких кімнат в установі.

У окремій камері тримаються колишні працівники правоохоронних органів. А далі Ігор Коцяк показав камери для тримання неповнолітніх увʼязнених. Загалом є таких чотири, в яких можуть утримуватися 12 людей. Наразі в установі є троє неповнолітніх.

— Як правило, утримуються за майнові злочини. Але на жаль є декілька неповнолітніх, які звинувачуються у злочинах проти держави. Вони були завербовані російськими спецслужбами для вчинення диверсій та терактів. Це стаття 111 Кримінального кодексу України, державна зрада, — говорить заступник начальника установи із соціально-виховної та психологічної роботи Ігор Коцяк.

Що роблять з вагітними увʼязненими

У вінницькій вʼязниці є й карцери. Сюди людей помішають за злісні порушення режиму тримання. Загалом таких камер три, і вони всі однаково облаштовані: санвузол, спальне місце і на час відбою увʼязненому видають матрац, постіль, ковдру, подушки.

— Це крайній захід дисциплінарного впливу на засудженого, — каже Коцяк. — Людина тут тримається наодинці, 23 години на добу. Дозволяється мати певний перелік речей із собою. Наприклад, Біблію, книжки, документи по кримінальній справі. Всі інші речі, такі як запальничка, цигарки, видаються тільки під час прогулянки.

Але нині в карцерах нікого не тримають.

— Я прийшов на цю службу в 1996 році й на той час в цих приміщеннях утримувалися засуджені до вищої міри покарання — розстрілу. Проте у нас його не виконували: відбувалося етапування засуджених до Києва, — згадує Ігор Коцяк.

У старі часи вінницька тюрма була «централом». До нас привозили засуджених, яких потім етапували в інші заклади тримання. Були в нас і репресовані, і політвʼязні. Серед них — Вʼячеслав Чорновіл, український політик та дисидент, який тут пробув близько двох тижнів.

Окремі приміщення облаштовані під медичний ізолятор та камери для вагітних. Останні привертають особливу увагу: в них, крім ліжок, є ще ясла та різноманітні ванночки. Крайнього разу тут розміщувалася увʼязнена з дитиною у 2023 році.

— У 2022 році увʼязнена народила дитину і тут утримувалася до набрання вироку законної сили, — говорить Коцяк. — До трьох років дитина може бути з матірʼю. А далі її забирають або опікуни, або в інтернат віддають. Але як правило, жінки, які тримаються разом з дітьми, отримують умовно-дострокове звільнення.

На найвищому поверсі установи є прогулянкові дворики. Вони поділені на окремі камери, де загартовані стелі та є спортінвентар. Саме тут люди можуть подихати свіжим повітрям і побути під сонцем один раз на добу, до однієї години.

Засуджені на довічне

Окремі, під найбільшим захистом, є корпуси, де тримаються люди, засуджені до довічного увʼязнення. Вони повністю ізольовані від інших корпусів вʼязниці та навіть не у всіх працівників установи є доступ до цього сектора.

У 2012 році довічники намагалися втекти з вінницької вʼязниці. Ігор Коцяк згадує, що ця спроба була невдалою.

— Засуджені утримувалися на першому поверсі окремого корпусу. Протягом тривалого часу готувалися: зробили з власних речей «ляльок», які імітували сплячі тіла. Перед втечею пробували перерізати рещітку на вікнах, а коли вже намагалися вилізти, то молодший інспектор з вежі це побачив та попередив працівників установи, — говорить заступник начальника установи із соціально-виховної та психологічної роботи Ігор Коцяк. — Резервна група прибула на місце спроби втечі та затримала втікачів. Наразі всі троє цих засуджених продовжують перебувати у місці позбавлення волі. До їхнього основного вироку додали те, що вони схильні до втечі. Тепер за ними ведеться посилений нагляд і контроль.

Кілька засуджених до довічного увʼязнення розповіли свої історії.

— Я засуджений за злочин, який не скоював. Опинився на довічному, бо мене підставили, — говорить Максим Придатко. — У мене по справі йдуть двоє військових, яких зробили свідками, а мене обвинуваченим у вбивстві людини. Тут я з 2016 року. Звертався усюди, куди можливо — безрезультатно. У вільний час ходжу в спортзал, на прогулку, читаю. Найкраща книга — Кримінальний кодекс України.

— Я засуджений до довічного увʼязнення за тяжкий злочин, який скоїв 30 років тому, — розповів Тарас Піцур. — У мене була низка вбивств, бандитизм. Мене спочатку засудили до страти. А в 2000-му мені замінили на довічне увʼязнення. У вінницькій установі я з 2002 року. Коли я скоїв злочин, то був ще дуже юний — 24 роки — з того часу я кардинально переосмислив своє життя. Допомогла в цьому Біблія. Розкаявся, звернувся до Бога, став свідком Ієгови. Розвиваю в собі такі риси, як любов, терпіння, щедрість, доброту. Я тут одружився, майже два роки тому, на своїй сповідуючій духовній сестрі. Зі злочинним життям я вже давно покінчив.

— Я родом з Кривого Рогу, де скоїв злочин. Мені дали вищу міру покарання — розстріл. Я просидів у камері смертників майже пʼять років, де очікував виконання вироку, — говорить Юрій Павлов. — Потім у 2001 році мені замінили покарання на довічне увʼязнення. У мене було вбивство, я повністю визнав провину. Сиджу тут 31-й рік з надією на те, що буде можливість вийти на свободу. У мене є родина, дружина, ми девʼять років одружені.

Подивитись відео повністю можна за цим посиланням.

Вас також може зацікавити наша серія матеріалів про людей, засуджених на довічне увʼязнення:

Подякуй журналісту гривнею