Рекорд вінничан: 12 дипломів про вищу освіту мають донька з батьком. Їх привітали французи

Девятий диплом Надія Яворовенко захистила на англійській мові у Донецькому національному, ще чотири такі документи захищала на французькій

На захист дев’ятої дипломної роботи Надія Яворовенко приїхала з Франції. Там вона працює в одній з юридичних компаній Ліона. Заочно навчалася у Донецькому національному університеті імені Стуса (ДонНУ). Диплом магістра за спеціальністю бізнес-адміністрування захистила з відзнакою. Тепер у неї три червоні дипломи: бакалавра і магістра Національної академії внутрішніх справ і ДонНУ, а загалом їх — девять.

Дівчина стала аспіранткою Стусівського вишу. Писатиме кандидатську роботу про адаптацію українського економічного законодавства  до французького.

День захисту дев’ятого диплома став ще одним пам’ятним для Надії. У міськраді представник «Книги рекордів України» зафіксували її досягнення. В Україні нема жодної іншої людини, яка б отримала дев’ять документів про вищу освіту. Причому, зробила це у віці до 25-ти років.

Ось що розповіла найдипломованіша українка 20minut.ua

Мама хотіла, щоб стала економістом, тато - юристом

— Ніколи не ставила за мету мати п’ять чи десять дипломів, — каже пані Надія. — Навчалася тому, що мені було потрібно здобути для роботи конкретну спеціальність. Якщо й надалі виникне така необхідність, то можливо, з’явиться й десятий диплом. Але тільки у разі потреби.

Починалося все з батьківських порад. Коли Надія закінчувала школу, вона випускниця 30-ї школи-гімназії, у сім’ї постало питання, куди йти вчитися далі.

— Мама радила здобувати економічну освіту, тато — юридичну, — говорить співрозмовниця. — Їхати з дому мені не хотілося. Вирішила залишитися у Вінниці. Обрала наш торговельно-економічний. Поступила на денне  відділення. Паралельно стала заочницею Національної академії внутрішніх справ, у нас є філіал цього вишу, навчалася у Вінниці.

Вийшло так, як радили мама й тато. Схоже, донька не хотіла образити нікого з них.

— У торговельному  охочим пропонували паралельно отримати  диплом французького вишу, — розповідає Надія. — Вирішила спробувати. Було нелегко. Спочатку треба було вивчити французьку. Далі два роки ми навчалися саме на французькій. За цей час два рази їздили у Францію. Там складали екзамени.

Перший диплом бакалавра  у неї французького вишу. Щоправда, іспити складала у Києві в Національному торговельно-економічному університеті. Туди приїздили викладачі з Франції . Здобула спеціальність «управління підприємством».

У наступні роки захистила ще три французькі дипломи.

Найскладніше було у Ніцці

В університеті курортного міста Ніцца Надія Яворовенко отримала два дипломи. Спершу — бакалавра, за спеціальністю перекладач, а потім — магістра європейського права.

— Диплом магістра в Ніці мені дався найважче, — розповідає вона. — Французька — складна мова. Кажуть, щоб її знати в ідеалі, треба народитися і жити у Франції, та ще й постійно вдосконалювати мовні навички. Нікого ж не цікавить, що ти приїхав з іншої держави. Ніяких поблажок викладачі не дають. Тим більше на ступінь магістра.

Дехто з колег по навчанню мав гарну практику. Вони пройшли стажування у Європейському суді з прав людини, що знаходиться у Страсбурзі. Незважаючи ні на що, наша землячка «гризла граніт» європейського права і таки «вигризла»  бажаний диплом.

Ніца дороге місто. Щоб мати за що навчатися і проживати доводилося підпрацьовувати. Ось де стали у нагоді наполегливість і терпіння дівчини!

Викладач Вінницького відділення Національної академії внутрішніх справ Олена Лепей:."Взагалі-то Надія мріяла працювати у поліції..." 

Тисяча резюме і упевненість мами  

Навіть з французьким дипломом непросто було знайти роботу за спеціальністю. Пошуки зайняли понад пів року.

Шкільна вчителька англійської Тетяна Пастух завжди рада зустрічі зі своєю колишньою ученицею.

— Майже кожен день я направляла роботодавцям по 15, бувало, і по 20 резюме, — говорить Надія. – Отримувала відповіді. Вони були різні за змістом, але однакові за суттю. Мені відмовляли у працевлаштуванні.

Через деякий час після постійних відмов, будь-кого міг би охопити відчай.

— Мама дуже підтримувала у той період, — каже співрозмовниця. — Вона завжди це робить, постійно відчуваю її любов, поради, побажання. Але тоді все це сприймалося по-особливому. Мама переконувала, що все одно мене візьмуть на роботу. Говорила це впевнено. Така її упевненість передавалася мені.

Тисячу (!) резюме відправила вона роботодавцям. Нарешті удача усміхнулася.

— Мені запропонували місце в юридичній компанії, — говорить Надія. — Щоправда, треба було перебиратися в інше місто. Я проживала у Ніцці, а запрошення на роботу отримала з Ліона. Відстань між цими містами майже 500 кілометрів.

І місце в компанії їй пообіцяли тільки після проходження стажування, тобто випробувального терміну. Він тривав понад місяць. Настав момент прийняття рішення. Керівники компанії пішли радитися.

— Мене взяли на роботу! — першою ці слова почула по телефону від доньки її мама пані Тамара.

Юридична компанія займається вирішенням питань у сфері нерухомості, страхування, низці інших питань. Каже, робота подобається.

Французькі колеги також привітали

— Як у компанії ставляться до українки? — запитую у Надії.

— Я не єдина іноземка, — каже вона. — Серед працівників є люди з інших країн, які так само, як і я, приїхали до Франції, тут проживають і працюють.

До речі, дехто з французьких колег з юридичної компанії уже привітав нашу землячку з рекордом України. Інформація про її рекорд уже долетіла до Франції.

Зароблених грошей їй вистачає, щоб оплатити окрему квартиру, на щоденні потреби, заняття у тренажерному залі і плавання в басейні. Каже,  трохи грошей навіть можна відкладати.

Дівчина поставила собі за мету вивчити ще одну іноземну мову. Крім англійської і французької, хоче знати іспанську.

— З попередньої практики знаю, що краще це робити на мовних курсах, — каже Надія. — Дуже багато допомагає мовне середовище. Поки що читаю на іспанській газети, книги. Обов’язково пишу. Записую у зошит нові слова, фрази. Написання це важливо. Здавалося б, для чого це робити, якщо є книги, є Інтернет, але те, що написав від руки, запам’ятовується краще.

Завтра Надія знову повертається в Ліон. Побажаймо їй удачі! Старання і наполегливості у неї вистачає. Схоже, передалися вони від батьків.

Виграв сім справ у Європейському суді

Батько Надії Микола Яворовенко має три дипломи про вищу освіту: юридичну, технічну і журналістську.

У середині 90-х пан Микола став одним з ініціаторів акції протесту проти будівництва у Вінниці фольго-прокатного заводу. Це була тривала боротьба. Здавалося, зупинити будівництво навряд чи вдасться. Уже виділили місце, уже заїхала техніка…

— Яким повітрям ми б сьогодні дихали, якби тоді погодилися з будівництвом? — говорить Яворовенко. — Нам мало було «Хімпрому»? На той час хімкомбінат ще працював.

Нині Яворовенко займається правозахисною діяльністю.

— У Вінниці формується нова рекордна династія, — каже представник «Книги рекордів України» Павло Горішевський. — Батько Надії, Микола Яворовенко, також є рекордсменом України. Він виграв найбільшу кількість справ у Європейському суді Феміда задовольнила сім його позовів.  


Читайте також:

У мережі є фільм про Юрія Пасіхова, найбільш відомого вчителя Вінниці
 

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.