Адаптація ветеранів до роботи в цивільному житті: виклики та досвід сучасного бізнесу

• Щодня кількість ветеранів, що повертаються, збільшується. Саме тому працедавці мають завчасно готуватися до їхнього повернення, щоб зробити адаптацію наших захисників ефективною.
• У Вінниці відбулась дискусія на цю тему.

У Вінниці відбулась панельна дискусія «Реінтеграція ветеранів/ок в робочі процеси». Серед спікерів — представники міської ради, Veteran Hub, Центр ветеранського розвитку, Центру лікування болю та реабілітації «Прометей», топ-менеджмент провідних технологічних компаній EPAM, SoftServe, Vinnytsia IT Academy.

На заході розглядали досвід сучасного бізнесу, що має ветеранів у колективі. Директор Вінницької ІТ-Академії Роман Мельник на власному досвіді знає, як інтегрувати ветеранів в професійне життя. На кафедрі дронів його академія навчає захисників конструюванню і управлінню безпілотниками.

— Ми з 2014 року займаємося інтеграцією ветеранів, а саме в ІТ-індустрії,  — розповідає директор Вінницької ІТ-Академії Роман Мельник. — Маємо десятки успішних кейсів, коли ми брали ветеранів на навчання і працевлаштовували. З початком повномасштабного вторгнення ми створили кафедру дронів і почали навчати і військових, і цивільних, і ветеранів управлінню та конструюванню дронів. Крім того налагодили виробництво безпілотників. Зараз навчаємо ветеранів і інтегруємо їх в цивільне життя. Ми хочемо, щоб людина не просто жила на субсидію, а реалізувалася в професії і була матеріально забезпечена. Тому під час навчання дивимося, що краще у ветеранів виходить, і допомагаємо в тому чи іншому напрямку. Одні проходять навчання і стають інструкторами цивільних і військових. Інша частина — не такі комунікабельні, але їм подобається збирати дрони, тому ми їх залучаємо до цього.

Вінницька ІТ-Академія також співпрацює з проектом «Подільський дрон».

— З фондом RIA ми домовилися про те, що запускаємо ініціативу «Подільський дрон», — каже  Роман Мельник. — Це передбачає збір коштів на комплектуючі для дронів з бізнесу, фізичних осіб. І відповідно, збирання цих дорнів, налаштування перевірка і відправка. Ми цим займаємося більше року, але зараз вирішили масштабувати й розширити цей напрямок, оскільки потреба дуже велика. Певну кількість ветеранів можна буде залучити до цього процесу, створення безпілотників.

На зібранні також говорили про те, що реінтеграція колишніх учасників бойових дій — це комплексний процес, ускладений багатьма факторами. Особливо, якщо він відбувається в країні, яка перебуває у стані війни, коли значно погіруєтьшся економічна ситуація, бракує соціальних та інших послуг, навчених фахівців. Ще складнішим процесом визнають реінтеграцію ветеранів з інвалідністю.

— Зараз існує кілька причин, чому воїни можуть звільнятися з військової служби: за станом здоров'я, сімейними обставинами або за віком, — зазначила керівниця Veteran Hub у Вінниці Анастасія Бунич. — Зазвичай люди з пораненням та інвалідністю проходять лікування і відновлення, оформляють документи, а потім вирішують, що їм робити далі, де працювати. 

За словами Сергія Редько, керівника EPAM Україна в центральному регіон, ініцювали цю дискусію, щоб зрозуміти, як ми можемо допомагати вибудовувати кращі процеси адаптації для ветеранів разом з іншими учасниками суспільства.

— Сьогодні в нашу компанію вже повернулися більше 50 колег, — розповідає Редько. — Програма реінтеграції в EPAM працює за трьома напрями: повернення колег-ветеранів, підготовка до найму нових фахівців з ринку та наачальна програма «ІТ для ветеранів, ветеранок та їх рідних». Для цього залучаємо і зовнішніх експертів, так і, керуючись принципом «нічого для ветеранів без ветеранів», безпосередньо колег, які мають досвід АТО чи російсько-української війни.

Реінтеграційна програма в ЕРАМ пропонує ветерану після повернення синхронізацію (що відбувалось в компанії, поки мене не було, як компанія допомагала країні), інформування (є спеціальний майданчик, де ветеран може отримати всю необхідну інформацію про блага, які може отримати на рівні компанії чи держави); також включає едукацію колег — як краще комунікувати, яка допомога може бути потрібна тощо. Однак роботи попереду ще багато — і у напрямі цифрової доступності, безбар’єрності простору, освітніх можливостей для ветеранів. Головне — робити цю роботу спільно.

Під час дискусій говорили про шлях ветерана, про те, з чим можуть стикатися воїни після повернення зі служби, як підготуватися цивільним їх зустріти і надати підтримку. 

— Нажаль, в суспільстві є стереотипи про ветеранів, вони не знають, які у них є проблеми, — каже співзасновник Центру лікування болю та реабілітації «Прометей» Олег Левченко. — Наприклад, ветеранів працевлаштовують в ДСНС. А там не знають, що якщо ветеран з ПТСР стикається з відкритим вогнем, можуть бути страшні наслідки. Це значить, що державні структури не розуміють, до яких видів робіт можна залучати учасників бойових дій. Спочатку ветеран має пройти обстеження, а потім вже варто направляти в ту чи іншу структуру. Ветерани — це люди, які мають унікальний досвід, вони трансформувалися. Сотні захисників сьогодні ампутовані, мають політравми і фантомні болі. Все це потрібно враховувати, але не всі до цього готові.

Ветеранів підтримують на рівні держави, для цього створюють певні програми.

— Ми вчора презентували напрацювання нової трирічної програми розвитку малого та середнього бізнесу на 2024-26 роки, — сказав директор департаменту економіки та інвестицій Максим Мартьянов. — І в цьому документі ми передбачаємо інструментарій для підтримки ветеранів, демобілізованих осіб. Якщо буде мотивація у ветеранів, вони реалізовуватимуть проекти, які приноситимуть користь для них, міста і держави, і це буде фактором суспільної стабільності. В нашій програмі є такі напрямки: навчання, перекваліфікація, тренінги. Також ми запровадили нові фінансові стимули, це так звана ваучерна підтримка, дотація і гранти для бізнесу. Також буде цільовий ваучер на підтримку ветеранського бізнесу 100 тисяч гривень та інші.

Також на заході на учасників очікував невеликий благодійний аукціон з крутими лотами. Серед них: піддон від танкового снаряду і артилерійські гільзи. Вони розігрувалися в рамках збору ГО «Загартовані серця» для закупівлі дронів. Під час аукціону зібрали 4 тисячі гривень.

Читайте також:

Мама здійснила мрію загиблого сина-захисника: в Немирові відкрили студію звукозапису

Втратив око за два тижні під Авдіївкою. Історія вінницького захисника Івана Лавренюка

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.