«Ракета вцілила в кабіну автомобіля, Андрія намагалися врятувати...» У 131-му батальйоні три втрати

34-річний Андрій Ведешин 12 березня мав повернутися додому на ротацію, але вранці 10 березня в його автмобіль влучила керована ракета

Три роки не знав втрат 131-й окремий розвідувальний батальйон Сухопутних військ України. Про це розповів у телефонній розмові журналісту 20minut.ua один з бійців підрозділу. Просить не згадувати ні прізвища, ні імені.

«Чорний» вівторок

Вівторок, 10 березня, військові розвідники назвали чорним днем. За його словами, крім нашого земляка Андрія Ведешина, загинули ще двоє зі 131-го. Один з них з Кіровоградщини, другий, за уточненою інформацією, з Одищини — Ілля Пережогін. 

Про його загибель йдеться у повідомленні на ФБ-сторінці Іванівської обєднаної територіальної громади. Дату похорону не названо.

Молодший сержант Ілля Пережогін загинув у той само «чорний»  вівторок, що й два його побратими. Він також служив у 131-му окремому розвідувальному батальйоні. Іллі було 35 років. 

 Дев’ятеро бійців зазнали поранень. Пізніше надійшла інформація, що поранено 11 військових. Троє з них з нашої області..

Незручна позиція

Нині батальйон виконує завдання у «гарячій» точці, біля села Піски, звідки до Донецька — рукою подати.

— У нас не зовсім вигідна позиція, — продовжує військовий. — Російські окупанти знаходяться на місцевості, яка вища від нашої. Нас їм видно, як на долоні.  

Співрозмовник розповів, що вранці 10 березня російські окупаційні війська обстріляли позиції українських військових з протитанкового ракетного комплексу. Ракета вцілила в кабіну. Від автомобіля залишилася тільки купа металобрухту.

Боєць з Кіровоградщини Віктор Солтис загинув на місці. За словами побратима, недавно він їздив додому. Його дитині виповнився рік. Їздив привітати дружину й сина.

Андрія Ведешина, який також знаходився в кабіні, евакуювали. Надавали допомогу. Він був ще живий. Але отримані травми виявилися несумісні з життям.

— Андрій запам’ятався усім нам веселим, — подовжує розповідь побратим загиблого. — Він мав досвід спілкування з людьми, бо до того, як підписав контракт, працював дільничним інспектором поліції. Та й бойового досвіду не бракувало. Служив, почианючи з 2017-го року.

Готувався до ротації. невдовзі мав їхати додому.

Справедливий дільничний

— Андрія знала добре не тільки тому, що ми з ним з одного села, а й по спільній роботі, — розповідає сільський голова Кинашева Оксана Баленко. — Він працював у нашому селі дільничним інспектором поліції. Його поважали. Бо був справедливий у ставленні до всіх. Мав вищу освіту, закінчив Харківську юридичну академію.

Жінка пригадує перше вересня 2018-го. Тоді перший дзвоник пролунав для єдиної дитини Ведешиних — донечки Ані.

— Мій син навчається з нею в одному класі, — продовжує розповідь сільська голова. — Разом були на святі першого дзвоника. Андрій радів, що вдалося відпроситися у начальства і провести дитину у школу. Він так любив свою донечку! Аня горнулася до тата з такою само любов’ю. Згадувати про це не можу без сліз.  

Мати Андрія — Марія Іванівна, колишній бухгалтер місцевого господарства, з нетерпінням чекала 12 числа. Знала, що син приїде. Донечка рахувала дні до зустрічі. Дружина Тетяна, вона теж працює бухгалтером у Тульчині, просила Аню ще трохи почекати. Хотів потиснути руку і обійняти старший брат  Олександр. Він проживає і працює у Вінниці. На жаль, не судилося.

— Дуже велике горе впало на голови цієї порядної дружної родини. — Найбільше хвилюємося за донечку. Не знаємо, як їй про це повідомити, як потім заспокоїти дитяче серце, — говорить з хвилюванням сільська голова про свого земляка Андрія Ведешина (на знімку внизу).

Змінили дату відкриття пам’ятного знака загиблим

Станом на сьогодні, 11 березня, тіло Андрія Ведешина ще не доставили з Донеччини.

Як розповіли побратими, спершу прощання з ним відбудеться на місці постійної дислокації батальйону — у селі Гущинці Калинівського району.

— На 3 квітня планували відкрити на території частини пам’ятний знак на честь загиблих бійців нашого батальйону, — говорить військовий, який розповів про загибель Ведешина. — У зв’язку з трагедією нам зараз не до цього. Доведеться перенести дату на пізніший термін. Підрозділ у траурі. Кожен боєць важко переживає загибель побратимів. Хвилюємося також за поранених. Бажаємо їм швидкого одужання. У нас дуже міцна дружба. Наш батальйон, як кажуть, на сто процентів бойовий. Ми всі — як одна сім’я.

Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким, побратимам загиблого нашого земляка Андрія Ведешина, а також інших загиблих зі 131-го окремого розвід батальйону. Герої не вмирають!
 

Читайте також:

«Він вивів з Іловайська 55 бійців». Народився в Грузії, проживав у Донецьку, поховали у Вінниці

Суд не поновив полковника Астахова на службі. Звідки в нього два мільйони російських рублів?
 

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.