«Пошкоджені осколками, промовисті». Картини на ящиках від боєприпасів малює художниця з Вінниччини

Лариса ОЛІЙНИК

Олена Косінська і її твір «За живе»

Картини на ящиках від боєприпасів малює художниця з Мурованих Куриловець Олена Косінська. Їх майстрині привезли місцеві волонтери.

Олена Косінська малювати почала з п'яти років. Навчалась в художній школі, здобула академічну освіту. Тепер малювати на дереві — то її найулюбленіше заняття. Писати на дошках олійними фарбами почала з юності.

— Якось в мами в селі знайшла дощечки дерев’яні, — розповідає художниця.— Коли їх довго розглядаєш, відчуваєш їх фактуру, вони самі підказують образи, що на них малювати. Так з'явилася перша моя робота. Думала, що винайшла авторську техніку. Але потім побачила в інтернеті, що люди на дереві давно малюють. Але це мене не зупинило, я не полишила свого захоплення.

Відео дня

У 2018-у році військовий Павло Ротар побачив роботи художниці і запросив її взяти участь у всеукраїнському конкурсі «Військово-польовий арт», в якому участь також взяли понад 150 митців з усієї України. Тоді художниця намалювала свої перші картини на ящиках від боєприпасів.

— Все почалося з всеукраїнського проєкту «Військово-польовий арт», у який мене запросив Павло Ротар. Коли він служив, побачив різні військові речі і зрозумів, що вони пригодяться для мистецького проекту, — каже Олена. — Він побачив, що в снарядній гільзі оси звили гніздо. Це було знаково, що навіть коли навкруги смерть, народжується нове життя. В цьому і сенс проекту.

Оскільки Олена Косінська замість полотен використовує дерево, вона для проекту обрала ящики від боєприпасів, привезених з колись окупованого Херсону. Малює картини на них навіть на обробляючи фактуру.

— Ящики, часто привозять пошкоджені осколками від снарядів. Пишучи на них картини важливо зберегти полотно з усіма дефектами, бо це відбитки історії, — розповідає Олена Косінська. — Я їх не шпаклюю, все залишаю як є. Портрети малюю фарбами, фон не змінюю. Рубці від цвяхів не затираю, бо ці деталі промовисті.

Дві роботи художниці з проекту «Військово-польовий арт» об“їздили усю Україну. Картина «Сорочка мамина у рай» була створена після почутої історії про загиблого молодого бійця.

— Знайома журналістка з Кам’янця Подільського розповіла мені історію про загиблого бійця. Його привезли в закритій труні. А мати прийшла на похорони з вишитою сорочкою і хотіла покласти її всередину. Важка історія: мама сину вишивала сорочку на свято, а поклала у труну... Я дивилася на кришку від ящика і побачила в тріщинах зморшки згорьованої матері, її очі. Так і назвала роботу: Сорочка мамина у рай, де зображена мама, яка пригортає сорочку, що вишила для своєї дитини.

Коли почалася повномасштабна війна, Олена не могла творити. Потім згадала, що залишилися ящики від боєприпасів і написала картину «За живе». Нині ця робота на виставці у Києві. І на обкладинці журналу «Світлиця» обласного центру народної творчості.

Також художниця створила досить промовисту картину «Вдома».

— Військовий прибув додому, його обняла кохана, — ділиться майстриня. — Та навіть в таких обставинах він не розслабляється, про це говорить його погляд. Він і вдома захищає рідних, і вдома він продовжує захищати Україну.

У стилі мілітарі арту Олена Косінська намалювала шість полотен. Три з них готова продати, аби допомогти Українській армії. Частину виручених коштів з продажу інших робіт вона теж передає на потреби ЗСУ.