Порушення карантину: тільки 6% протоколів закінчуються штрафами для вінничан

Отримати штраф у 17 тисяч можна і за те, що вийшли на вулицю без паспорта. Проте суди часто стають на бік «порушників» / Фото в матеріалі ілюстративні, з офіційних ресурсів вінницьких поліцейських

За минулі вихідні, 17 і 18 жовтня, поліцейські склали 23 адмінпротоколи за порушення карантину. У обласній Нацполіції повідомляють, що шість протоколів отримала адміністрація закладів харчування, в яких працювали після 22.00, вісім — перевізники та дев’ять протоколів склали на фізичних осіб. Але протокол — ще не значить штраф. Стягнення за «адмінкою» мають призначити постановою суду. 

Найбільш свіжа статистика від Державної судовій адміністрації, станом на 2 жовтня, вказує, що з початку карантину до судів Вінницької області надійшли 1365 протоколів. З них 89 — завершилися адміністративними стягненнями. І в такому випадку, на порушників складають протоколи за статтею 44-3 Адмінкодексу (Порушення правил щодо карантину людей). Покарання — штраф від 17 до 34 тисяч гривень для громадян та від 34 до 170 тисяч для посадових осіб.

Кого оштрафували

Так, у квітні, міський суд Вінниці ухвалив рішення про покарання чоловіка, який був без захисної маски на заправці, що підтверджується відеозаписом з камер патрульних. Суд призначив 17 тисяч гривень штрафу та ще й «пожурив» чоловіка:

«У період пандемії кожна держава, в тому числі й Україна, намагається зупинити розповсюдження смертельно-небезпечної хвороби шляхом запровадження суворих обмежень для громадян та підприємців. Всі ці заходи покликані на охорону здоров`я людей, тому порушення правил карантину є серйозним правопорушенням», — йдеться в рішенні суду.

Був без маски просто в Барському районному суді та отримав за це 17 тисяч штрафу. У постанові йдеться, що чоловік зайшов до приміщення суду без захисної маски, від пропонованої маски — відмовився та ще й «говорив грубощі голові суду». На зауваження охорони не реагував, довелося викликати поліцію. Винуватцем у порушенні карантину його визнали в тому ж Барському райсуді.

У червні, в сільському бар-магазині влаштували бенкет, де за одним столом сиділи 12 людей. Поліція склала протокол. У суді вказали, що за діючими обмеженнями — бенкети допускаються, але не більше 10 людей. Про це власниця закладу не знала, а оскільки була ще й посадовою особою, то отримала 34 тисячі штрафу за рішенням Теплицького райсуду.

Отримати покарання на 17 тисяч можна і за те, якщо вийшли на вулицю без паспорта. І крім продавців, що торгують з лотків, часом штрафують й директорів ринків. Зокрема, так сталося в Немирові, де керівника місцевого ринку визнали винним в тому, що відвідувачі без масок, відсутній температурний скринінг, не забезпечено відстані між продавцями та за стихійну торгівлю. Усе це в купі — 34 тисячі штрафу.

Зі свіжих рішень суду — постанова на керівника вінницького ресторану. Поліцейські зафіксували, що заклад продовжував приймати гостей о 23.40, хоча в липні діяло обмеження, що такі установи мають працювати до 23.00. У суді чоловік пояснював, що на момент порушення вже не був керівником ресторану. Однак підтвердити документами це не зміг, бо забрати трудову книжку «в нього не було часу». Отож, міський суд Вінниці ухвалив покарання — 17 тисяч гривень.

І одна з останніх постанов, які опубліковані у судовому реєстрі, стосується справи про порушення карантину водієм маршрутки у Вінниці. На чоловіка склали протокол, бо він був без маски. У судовому засіданні водій пояснив, що зняв маску під час зупинки, щоб «попити води». 

Проте суддів таке пояснення не влаштували, маршрутника визнали винним та призначили штраф на 17 тисяч гривень, бо таке стягнення потрібно для «виховання особи в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень».

Помилки в протоколах

За судовою статистикою, 258 з 1365 отриманих протоколів, в яких зафіксовані порушення карантину, повертають поліцейським «для належного оформлення».

У червні Вінницький міський суд повернув матеріали справи вінницьким патрульним, бо в протоколі не вказано місце вчинення правопорушення і не зазначено населеного пункту, де було вчинене правопорушення.

Поліція хотіла оштрафувати людину, що прибула з Чехії та нібито «не дотримувалася самоізоляції». Проте райсуд Тиврова вирішив, що матеріали справи потрібно віддати поліцейським на дооформлення, бо «в протоколі не викладена об’єктивна сторона передбаченого правопорушення, не вказано, в чому полягає протиправна поведінка людини, яку притягують до відповідальності й не долучено доказів про перебування цієї людини на самоізоляції».

А Тульчинський райсуд вирішив повернути матеріали справи, бо місцеве поліцейське управління не надало доказів вчинення правопорушення людиною, на яку вони склали протокол.

У іншому рішенні міського суду Вінниці перерахований ряд недоліків, які вони побачили в поліцейському протоколі:

• відсутня інформація про місце вчиненого адміністративного правопорушення;

• відсутні відомості про те, які саме правила порушені та яким нормативно-правовим актом ці правила встановлено;

• не зазначено жодного свідка вчиненого правопорушення, а саме: їх прізвища, місце проживання (перебування), підписи (чи відмітки про їх відсутність);

• додані фотографії, з яких не ясно де, коли й за яких обставин вони зроблені.

«Окрім того, суд звертає увагу начальника вінницького відділу поліції на те, що протокол складено нерозбірливим почерком», — зазначили в постанові суду й матеріали справи направили на доопрацювання вінницькому главку Нацполіції.

А чим закінчилась решта справ?

Отож, в підсумку, 6% справ про порушення карантину завершуються штрафами, 19% — відправляють на «дооформлення» поліції, а у решті суд ухвалює рішення про:

• усне попередження винуватцям через малозначущість порушення;
• закриття справи через протермінування тримісячного строку притягнення до адмінпорушення;
• закриття справи через відсутність складу порушення

Кілька прикладів:

Поліція хотіла оштрафувати касира гіпермаркету «Епіцентр» за те, що та торгувала будівельними матеріалами під час карантину. 

Але вінницький райсуд не вбачає складу правопорушення в її діях, бо «запроваджуючи обмеження у вигляді заборони суб’єктам господарювання на роботу, виконавча влада повинна забезпечити належне матеріальне забезпечення». 

«Однак такого забезпечення не надається як самим суб`єктам господарювання, так і найманим працівникам, які працюють у вказаних суб`єктів господарювання. Тому справа підлягає закриттю», — йдеться в постанові суду.

Ще в березні вінницькі поліцейські зафіксували торгівлю у магазині сантехніки. На приватного підприємця склали протокол та направили матеріали справи до суду. 

Однак Вінницький міський суд ухвалив рішення, що провадження треба закрити «у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення». Засідання відбулося 22 червня — через два дні після того, як завершився тримісячний строк з дати вчинення правопорушення.

У квітні поліцейські склали протокол на пенсіонерку. Вона торгувала молочними продуктами без заводського пакування на «Урожаї», що є порушення карантинних обмежень. Суд визнав її винуватою, проте вирішив не карати штрафом:

«Особа вперше притягується до адміністративної відповідальності, являється пенсіонеркою, адміністративним правопорушенням не завдана значна шкода. І враховуючи визнання вини, її щире каяття, те, що ОСОБА_1 усвідомила протиправність своєї поведінки, суд приходить до висновку про можливість звільнення правопорушника від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого порушення й обмежитись усним зауваженням», — йдеться в постанові суду.

По Україні в 90% випадках суд на боці людей

Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» дає повноваження Кабміну встановлювати обмеження на час карантину. І хоча в «карантинній» постанові КМУ вказаний вичерпний перелік мір, за порушення яких визначені штрафи в Кодексі про адмінправопорушення, останнє «слово» все ж лишається за судом.

І, наприклад, людині, яка без маски й рукавичок пішла на ринок у Тульчині, призначають штраф на 17 тисяч гривень. А жінці, що без засобів захисту торгувала на вінницькому ринку, ухвалюють «усне зауваження».

— В Україні судді мають приймати рішення незалежно, «всебічно й об’єктивно» оцінивши докази. У нас немає прецедентного права, коли б судді виносили однакові рішення в аналогічних справах, — пояснює редактор «Бюро судової інформації» Микита Панасенко. — Відтак, коли один суддя карає штрафом у 17 тисяч за порушення, а інший обходиться без грошового стягнення — це законно, хоч і виглядає дивно. Не треба забувати, що людина має право оскаржити постанову у вищих інстанціях, і такі успішні кейси зараз присутні.

Менш ніж 10% судових проваджень щодо порушень карантинних обмежень по Україні завершуються реальними штрафами, а більшість протоколів повертають до поліції, через неправильне оформлення.

— Хоча й існують рішення, в яких окремі судді штрафують людей на 17 тисяч навіть через відсутність паспорту — нинішній карантин зобов’язує всіх людей носити з собою документи, — зауважив Панасенко. — Поряд з цим варто згадати постанову судді Личаківського районного суду Львова, який зазначив, що «Конституція України — вічна, а коронавірус — тимчасовий», процитував австрійського імператора Фердинанда I — «Нехай панує справедливість, якщо навіть від цього загине світ» і відмовився штрафувати людину за порушення карантину.

Читайте також:

По чотири за столиком чи гучні бенкети? Як діють карантинні правила у ресторанах

Засудили чоловіка, який вкрав мощі з храму на Келецькій

Дельфінів з Хмільника Лілу й Аделіну по $100000 кожен випустили в море?..Такий висновок слідчого

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.