Поранений і в полоні: брат впізнав бійця з 110 бригади. Де шукати і як повернути полоненого?

• Володимира Ткаченко з Вінницького району, впізнав брат, переглядаючи сотні списків, фото та відео.
• Зараз сім’я шукає можливість зустрітись з бійцем, про якого не чули з середини квітня.
• Дружина бійця і його пасинок оббігали всі органи правопорядку, написали купу заяв і сподіваються що їх почують?

Знайти рідну людину на фото чи відео, в чатах про військовополонених — це вже щастя. Потрапити до списків полонених — це хоч і невелика, але можливість повернутись додому. Саме про таку можливість мріють рідні гранатометника 110 бригади Володимира Ткаченко.

— Спочатку ми шукали його як зниклого безвісті, — розповідає рідний брат Володимира, теж військовослужбовець Михайло Ткаченко. — По всім сторінкам в соцмережах, по всім списках. А сьогодні вночі (2 травня — авт.) в одна з груп де шукають своїх рідних матері та дружини, одна жінка скинула відео з запитанням «хто знає цю людину». Там на відео — мій брат. Це відео знайшли на якомусь російському телеграм каналі. Його взяли в полон, він важко поранений. Служив брат біля Авдіївки, останній зв’язок з ним був десь 19 квітня.

Чотири дні — максимум, коли він не телефонував

Володимиру Ткаченку 32 роки, він з села Дашківці Вінницького району. Коли рідні дізнались про відео (сьогодні) оббігали всюди — прокуратура, поліція, військомат. Написали купу заяв, зателефонували за купою телефонів. А до того три тижні жили у невідомості.

— Він не виходив на зв’язок найбільше чотири дні, казав що бувають проблеми зі зв’язком, — розповідає Владислав, пасинок бійця. — І коли не було ніяких новин п’ять — шість днів ми з мамою почали бити на сполох. В нас є группа 110 бригади, там підтримати одне одного, посилки передати. Дивимось, той виходить на зв’язок, інший…

Рідні почали шукати Володимира Ткаченка, звонили до командира, той сказав збираємо інформацію, зідзвонимося. І тиша.

— Потім, подзвонили на гарячу лінію 110 бригади, нам дали номер їхнього психолога, він все заспокоював що все добре, що живий, просто там немає зв’язку, — говорить Владислав. — Три тижні нам нічого не казали, потім я не втримався матюкнувся і отримав відповідь — зник безвісти.

Знахідка у телеграм

— А сьогодні дядько Михайло, рідний вітчима, скинув відео про те що він важко поранений і що його забрали в полон, — говорить Владислав. — Раніше, коли ми всюди телефонували, питали чи є в нас підстава що він в полоні? Тому що в жодних списках чи деінде інформації про Володимира Ткаченка не було. А коли получили відео пішли, в комісаріат і поліцію всюди написали заяву. Пришла його дочка, в неї взяли аналіз ДНК, взяли відео, гарно з нами поспілкувалися. Лише коли ми прийшли у військову прокуратуру, нас наче вислухали але за виразом обличчя було зрозуміло що там задаються питанням «чого ви сюди прийшли?

До речі це не дивно, тому що як з’ясувалося навіть військова прокуратура до військовополонених ніякого відношення не має. У всякому випадку саме так сказали журналісту і порадили за подібною інформацією звертатись до військового комісаріату.

В військоматі можна залишити заявку

В комісаріаті зазначили про певну процедуру і опрацьований алгоритм пошуку військових. Тому що родичі бійців звертаються досить часто.
— Якщо особа була призвана від нашого ТЦКСП (територіальний центр комплектування та соціальної підтримки) і ми відправили її у військову частину, тоді родичам потрібно прийти і надати всі дані військовослужбовця, — сказали в комісаріаті. — А саме, коли призивався, повний ПІБ, місце прописки. Якщо наприклад близьким з тої сторони прийшло повідомлення що «ваш брат/чоловік знаходиться у нас в полоні», вони зазвичай скидають фото чи відео допиту або зізнання військового який говорить — «я знаходжусь у полоні, у військових РФ». Ми ці дані і навіть відео передаємо на СБУ.

Далі за словами комісара, всі ці дані в СБУ уточнюють, адже там є свої певні канали через які проводиться уточнення, чи дійсно людина в полоні. І якщо це підтверджується полонений попадає в списки.

— Тобто в цьому випадку робота військкомату полягає в тому, що ми збираємо дані і передаємо на інший орган правоохорони, — каже комісар. — А коли і як військовополоненого обміняють, це потрібно звертатися на СБУ. Тому що комісаріати на жаль не мають такої юрисдикції як обмін полоненими. Тобто функціонал під час мобілізації і військового стану у комісаріатів вузький — це призов особи на службу і доставка даного військовослужбовця до військової частини.

Вінниця не складає списки

За словами прес-офіцера СБУ Дениса Закаблука, алгоритм збору інформації дійсно відбувається в такому порядку. Тобто спочатку родичі дають всі дані до військкомату, а ті передають їх на СБУ. Хоча можна це робити простіше.

— На базі СБУ створений координаційний центр, який займається пошуком та обміном військовополонених, — говорить Денис Закаблук. — Вони і приймають інформацію, і ведуть весь облік. Всі хто звертається до цього центру, в них приймають заяви, з ними підтримують зв’язок і вся перевірочна робота налаштована на цей центр.

Центр знаходиться в Києві, СБУ Вінниці цими питаннями не займається, тим паче не складає списки, не ранжує їх.

Що роблять в Києві

«Об’єднаний центр координації пошуку та звільнення незаконно позбавлених волі осіб внаслідок збройної агресії РФ» — таку назву має центр створений на базі СБУ.

— Для того щоб вам допомогли потрібно надіслати офіційну заяву з усіма даними людини яку розшукують, або хочуть повернути з полону, — відповіли в об’єднаному центрі. — Наш координаційний центр цю заявку опрацьовує, і передає на штаб Ірини Верещук. А уже там складають списки на обмін полоненими. Та на жаль це лотерея. Тому що обмін полоненими відбудеться лише тоді, коли інша сторона їх ухвалить.

Це все не так швидко, і легко відбувається. Звісно матері, дружини хочуть якнайшвидше повернути своїх хлопців, особливо якщо ті поранені. Та це не від нас залежить, скажуть там буде обмін — він відбудеться, щось там не подобається — ні.

 Оформити заявку можна за адресою: [email protected]
Або в Viber, WhatsApp за номерами телефонів (067)6508332, (098)0873601

Цілодобова робота бюро з пошуку людей

Ірина Верещук, віцепремʼєр-міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, очолює координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими. Крім різних нормативно — правових актів з питань поводження з полоненими, функцією цього штабу є формування списків на обмін полонених.
Наразі 30 квітня відбувся восьмий обмін полоненими, додому повернулися сім військових і сім цивільних українців. А 28 квітня відбувся сьомий з початку повномасштабного вторгнення РФ Україну обмін полоненими. З російського полону звільнили 45 українців — 13 офіцерів і 20 солдатів (з яких 5 поранені), а також 12 цивільних громадян.
За словами Ірини Верещук в нас є велика кількість військовополонених, а також є так званий «вантаж 200» на які формуються дані і організована робота разом із Червоним Хрестом. Крім того працює Національне бюро з пошуку зниклих і номери «Гарячої телефонної лінії»: 1648, або (044) 287–81–65.
Тож по всім питанням, стосовно рідних, зниклих безвісти чи, можливо, потрапивших у полон можна телефонувати на «Гарячу лінію» — цілодобово.
 

Читайте також:

Центру крові потрібні донори особливо з негативним резус-фактором

Як виховати стійкість у воєнний час? 10 порад батькам та вчителям

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.