Піаніно Леонтовича забрали на реставрацію в Київ. Чи можна буде на ньому грати?

Рестатвратор з Києва Олександр Закусило планує відновити піаніно Леонтовчиа до серпня 2023 року. Всі знімки надані Ольгою Прокопенко

• До Києва на реставрацію доставили піаніно Миколи Леонтовича, що зберігалося у музеї композитора в селі Марківка.
• Хто і за які кошти відновлюватиме музичний інструмент? Що ще повезли на реставрацію? Коли планують закінчити роботу?

Піаніно Леонтовича в аварійному стані. До такого висновку дійшов завідувач відділу реставрації меблів Національного науково-дослідного реставраційного центру Олександр Закусило. Саме він працюватиме над відновленням музичного інструменту.

Про це 20minut.ua повідомила директор музею Леонтовича у селі Марківка Теплицької громади Ольга Прокопенко.

Попросили пані Ольгу розповісти про те, як готували інструмент до відправки, скільки часу триватимуть роботи і чи можна буде після їх завершення грати на інструменті?

Три години готували до перевезення

Ольга Прокопенко спостерігала за роботою по підготовці музичного інструменту до завантаження в автомобіль. При цьому була присутня також директор обласного краєзнавчого музею Катерина Висоцька. Вона підписувала документи.

Пані Ольга каже, було видно наскільки скрупульозно працював реставратор. Разом з тим відчувалося його бережливе ставлення до раритету. Все робив з душею. Ніби віддавав шану нашому видатному земляку Миколі Леонтовичу.

У Марківці реставратор Закусило уже не вперше. Тому музичний інструмент йому знайомий. Два рази приїздив у 2018 році. Обробляв дерев’яні частини піаніно спеціальним розчином, аби уберегти від пошкодження. Третій раз це робили працівники музею самостійно. Реставратор залишав їм приготовлений розчин. Під час виконання процедури консультував у телефонному режимі.

Торік знову навідувався у Марківку. Допомагав визначити об’єм реставраційних робіт. Це потрібно було для написання гранту.

Тепер приїхав забрати інструмент на реставрацію. У роботі йому підсобив перевізник.

— Окремі елементи піаніно знімали, обгортали у спеціальний папір, потім — у плівку і знов встановлювали на місце, — розповідає Ольга Прокопенко. — Далі упакували інструмент загалом.

Завантажили в автомобіль. Транспорт спеціальний, передбачений для перевезення таких раритетних речей. Кузов має відповідне обладнання. Є підйомник. Тобто завантажували не вручну, а автоматично. Всередині кузова встановлені необхідні кріплення.

За словами співрозмовниці, о 10-й ранку реставратор уже добрався з Києва до Марківки. Одразу приступив до роботи. Працював удвох з помічником. На все витратили три години часу.

Відновив «Україну» — символ Революції Гідності

Під час спілкування з Олександром Закусилом він розповів Ользі Прокопенко і Катерині Висоцькій, що тільки-но завершив ще одну відповідальну роботу. Два роки відновлював революційне піаніно.

Йдеться про музичний інструмент «Україна», який привезли на Майдан Незалежності у Києві під час Революції Гідності у 2014 році. Він став одним із символів революції.

Піаніно 60-х років, уточнив Закусило. Але воно пережило буремні події. У ньому були пошкоджені клавіші, струни покрила корозія, дерев’яні частини розсохлися, словом, грати на ньому було неможливо.

Тепер піаніно не впізнати. Воно знову звучить. Зберегли для історії. Невдовзі, 20 лютого, у річницю розстрілів на вулиці Інститутській, його виставлять в одному з музеїв столиці.

Після революційного піаніно Закусило приступив до роботи над реставрацією музичного інструменту Леонтовича. Відновити його планує до серпня 2023 року.

— Я запитала реставратора, чи можна буде на ньому грати після реставрації, — говорить Ольга Прокопенко. — Піаніно буде жити! Так відповів реставратор. Ймовірно, що частково його можна буде використовувати за призначенням.

Покажуть етапи реставрації

Нині на місці піаніно у музеї з’явилася табличка з написом: «Експонат на реставрації». Незважаючи на відсутність експоната, музейники мають намір привертати до нього увагу. Яким чином?

— Плануємо виготовити велике фото із зображенням піаніно Леонтовича, — каже Ольга Прокопенко. — Встановити його на підставці на тому місці, де раніше знаходився музичний інструмент. Надалі додаватимемо інші знімки нашого піаніно. Тобто покажемо, як інструмент змінюється внаслідок реставрації. Плануємо виставляти нові фотознімки один раз у квартал.

Нагадаємо, піаніно Леонтовича доставили у Марківку з Тульчина. Було це ще у 1977 році. Якраз тоді відкрили у селі музей, приурочили 100-річчю від дня народження композитора.

Інструмент професійний, при його виготовленні використали дорогоцінний матеріал, яким є слонова кістка, чорне африканське дерево. Йому уже понад сто років.

За грантові кошти

Вартість реставрації, відновлення  втрачених елементів та налаштування музичного інструмента з музею Леонтовича у Марківці становить 750 тисяч гривень.

— Відновлюватимуть піаніно за грантові кошти, — каже Ольга Прокопенко. — Вінницький обласний краєзнавчий музей виграв грант посольства США зі збереження культурної спадщини (Фонд AFCP) на реставрацію двох предметів — піаніно та килима родини композитора Миколи Леонтовича. Сума гранту становить 750 тисяч гривень.

За ці кошти реставрують також килим родини Леонтовичів. Він виготовлений у XIX столітті. У музеї два килими. Другий ще давніший — витканий у XVIII столітті. Вони знаходяться у третьому залі музею, де оформлено вітальню будинку Леонтовичів.

Подарунок учня Леонтовича

У музеї є ще декілька експонатів, виготовлених з дерева. Серед них — стіл з двох частин і маленький столик, футляр для годинника, карнизи. Футляр виготовив батько композитора Дмитро. Він вправно працював лобзиком.

Про ще один експонат з дерева варто розповісти окремо. Це — нижня дека скрипки. Цінний тим, що її торкалися руки композитора. Подарував музею учень Леонтовича житель Марківки Анатолій Ткачук. Зробив це у 1977 році на урочистостях з нагоди відкриття закладу.

Як розповіла Ольга Прокопенко, Анатолій Ткачук, будучи малим хлопчиком, любив приходити до будинку Леонтовичів. Дитині подобалося слухати музику. Одного разу зізнався композитору, що й собі хотів би навчитися грати на якомусь з музичних інструментів. Після того Леонтович навідався до батьків малого Ткачука. Попросив їх купити дитині скрипку. Вони б раді, але грошей не завжди на харчі вистачає.

Через деякий час Леонтович вдруге заглянув до хатини Ткачуків. У руках тримав скрипку для малого Толі. Хлопчина із задоволення бігав на уроки до композитора, коли той приїжджав з Тульчина в Марківку. Окрім Ткачука, Леонтович навчав хоровому співу місцевих дітей.

— Музикантом наш односелець Ткачук не став, його життя склалося по-іншому, але назавжди зберіг в серці ті краплини любові, подарованої видатним композитором, про це він говорив на відкритті музею, — каже пані Прокопенко. — Саме тоді він подарував нижню деку скрипки Леонтовича. На жаль, сам інструмент не зберігся.

Цю хвилюючу історію пані Ольга знає від старожилів Марківки. Втім, вона відома в селі багатьом. Згадка про неї є і в описі під експонатом. Збережуть  для наступних поколінь. І не тільки односельців. Після відбудови музею, оновлення його експозиції, до автора «Щедрика» приїздять гості з різних міст і сіл держави. І навіть з-за її меж. 

Читайте також:

«Магда»: Фільм про німкеню, яка вийшла заміж за вінничанина, про її любов, муки і обірване життя

Віддати пішоходам чи залишити водіям? Думки вінничан про пішохідну вулицю Грушевського

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.