Обшуки майданівців, питання до майна і справи п’яних водіїв: чому суддю Михайленка хочуть звільнити?
- Дозволи на обшуки помешкань учасників Революції Гідності, майно дружини, якого не було в деклараціях, три строки поспіль на посаді голови суду та десятки закритих справ про п’яне водіння.
- Це лише частина питань, які виникли до судді Вінницького міського суду Андрія Михайленка. Тепер Вища кваліфікаційна комісія суддів визнала його таким, що не відповідає займаній посаді, та планує внести до Вищої ради правосуддя подання про звільнення.
- Ми дізналися, що саме закидають судді та які порушення виявили.
У серпні стало відомо, що Громадська рада доброчесності затвердила новий висновок щодо судді Вінницького міського суду Андрія Михайленка. У документі йдеться про його рішення надати дозволи на обшуки помешкань учасників акцій протесту під час Революції Гідності, неповні відомості в деклараціях та перебування на посаді голови суду три строки поспіль.
Також ГРД звернула увагу на ухвалення судових рішень під час навчання або перебування за кордоном, закриття справ щодо нетверезого водіння через сплив строків та питання щодо задекларованої вартості проданого автомобіля.
І ось 4 листопада Вища кваліфікаційна комісія суддів України за результатами кваліфікаційного оцінювання визнала суддю таким, що не відповідає займаній посаді.
А вчора, 16 листопада, стало відомо, що надалі комісія внесе до Вищої ради правосуддя подання про його звільнення.
Хто такий Андрій Михайленко?
Андрій Михайленко працює суддею щонайменше з 2003 року. Тоді його призначили на посаду судді Ленінського районного суду у Вінниці строком на п’ять років. А у 2008 році його безстроково обрали суддею цього ж суду.

У 2012 році Михайленка перевели на посаду судді Вінницького міського суду.
Уже у 2013 році його призначили головою цього суду, а у 2014-му збори суддів переобрали його вдруге.
Наразі він є чинним суддею Вінницького міського суду.
Михайленко також фігурує у списку так званих «суддів Майдану».
Історія, яка, здавалося б, уже залишилася в минулому, знову потрапила до висновку ГРД. Один з основних пунктів документа стосується подій січня 2014 року.
Дозволи на обшуки помешкань учасників Революції Гідності
Тоді суддя надав працівникам МВС у Вінницькій області дозволи на обшуки помешкань чотирьох людей. Йдеться про кримінальне провадження, відкрите після подій 25 січня 2014 року у Вінниці під час акції на підтримку євроінтеграції України та підписання Угоди про асоціацію з ЄС.
Єдиною ознакою, за якою цих людей виокремили, була їхня належність до обласної організації ВО «Свобода» та участь у координації її представників. В одному випадку також згадувалося керівництво громадською приймальнею народного депутата від цієї політсили.
ГРД зазначає, що в ухвалах не було доказів причетності цих людей до правопорушень або того, що в їхніх помешканнях могли зберігатися речі, які шукали слідчі. До того ж дозволи на обшуки надали через 13 та 16 днів після подій 25 січня, але суддя не пояснив, чому шукані речі досі могли бути в цих помешканнях.
У 2017 році ці ухвали перевірила Перша дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя. Вона встановила, що люди не були підозрюваними, а доказів зберігання шуканих речей у їхніх оселях не було. Палата визнала, що суддя істотно порушив процесуальні норми, однак дисциплінарну справу не відкрили через закінчення строку притягнення до відповідальності. Також не встановили беззаперечних ознак грубої недбалості чи навмисного порушення закону.
Пояснення Михайленка, які він надав у 2019 році, ГРД вважає недостатніми. Зокрема, суддя стверджував, що обшуки стосувалися людей, які били правоохоронців заздалегідь підготовленими палицями та кийками. Однак у текстах самих ухвал такого обґрунтування немає.
Не вказав у деклараціях майно дружини
Ще один пункт висновку стосується відомостей, які суддя зазначав у деклараціях. Зокрема, у декларації за 2015 рік зазначено, що дружина Михайленка з 2009 року володіє земельною ділянкою площею 986 квадратних метрів у селі Селище колишнього Тиврівського району. Водночас цієї інформації не було в майнових деклараціях судді за 2013 та 2014 роки.
Також у суддівському досьє є інформація про довіреність, видану дружиною на автомобіль Mercedes-Benz E 280 2007 року випуску. Проте, як зазначає ГРД, у декларації за 2013 рік цей транспортний засіб не вказаний.
За оцінкою ради, ці обставини створюють обґрунтовані сумніви щодо відповідності судді критерію чесності.
Окремо ГРД звернула увагу на земельну ділянку площею 629 квадратних метрів у селі Якушинці Вінницького району. Дружина судді набула її у власність у 2007 році, а в деклараціях вартість ділянки на дату набуття зазначали як 10 тисяч гривень. Однак починаючи з 2025 року Михайленко перестав декларувати цю ділянку. Водночас у деклараціях не відображено доходу від її можливого відчуження.
У раді зазначають, що це може свідчити про зміну правового статусу майна, однак без додаткових відомостей неможливо встановити, чи йдеться про продаж, дарування, поділ майна або іншу підставу.
Також питання виникли до вартості продажу автомобіля Audi Q7 2008 року випуску, який дружина судді набула у власність у жовтні 2013 року. У декларації за 2019 рік його відчуження вказали за 810 тисяч гривень. Водночас архівні оголошення на AUTO.RIA, на які посилається ГРД, свідчать, що автомобілі цієї марки, моделі та року випуску пропонували до продажу за ціною від 13,4 до 20 тисяч доларів.
За розрахунками ради, задекларована ціна продажу приблизно у 1,7 раза перевищує верхню межу ринкових пропозицій.
Очолював суд три строки поспіль
Окремо ГРД звернула увагу на те, що Андрій Михайленко, за інформацією з його суддівського досьє, перебував на посаді голови Вінницького міського суду з 25 квітня 2014 року та обіймав її три строки поспіль.
У висновку нагадують, що законодавство обмежує перебування судді на одній адміністративній посаді двома строками поспіль. Відповідна норма передбачена частиною дев’ятою статті 20 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
ГРД врахувала пояснення Михайленка, надані під час співбесіди у 2019 році, однак не вважає, що обрання голови суду зборами суддів скасовує встановлене законом обмеження.
На думку ради, перебування на посаді три строки поспіль суперечить принципу ротаційності та може негативно впливати на суспільну довіру до судової влади.
Рішення були, а Михайленко офіційно — ні?
У висновку також є інформація про судові рішення, які Михайленко ухвалював у періоди, коли, згідно із суддівським досьє, перебував на навчанні або за кордоном.
Так, 25 жовтня 2012 року, коли суддя проходив навчання у Національній школі суддів тривалістю вісім академічних годин, він постановив одну ухвалу та ухвалив одне рішення. У червні 2013 року, під час дводенного навчання, — три ухвали, а в жовтні 2014-го — шість постанов.
Крім того, з 28 червня до 4 липня 2018 року Михайленко перебував за кордоном, але в цей період у Єдиному державному реєстрі судових рішень з’явилася ухвала за його авторством.
Під час співбесіди у 2019 році суддя пояснював, що деякі рішення, ймовірно, внесли до реєстру його помічники вже в перший день відпустки. ГРД врахувала ці пояснення, однак вважає, що питання потребує додаткового обговорення.
Також рада згадала 11 жовтня 2018 року, коли Михайленко перебував на семінарі. Того дня він ухвалив 12 судових рішень.
Строки у справах про п’яне водіння
Ще одне питання стосується розгляду справ про керування транспортними засобами у стані сп’яніння.
За даними висновку, суддя закрив 177 таких справ через сплив строків накладення адміністративного стягнення. У 121 справі, як зазначає ГРД, для розгляду було достатньо часу, тоді як 56 справ надійшли вже з пропущеним строком або незадовго до його завершення.
Нагадаємо, ми також писали про те, хто з вінницьких суддів найчастіше закриває справи п’яних водіїв.
Буде звільнення?
У підсумку ГРД дійшла висновку, що Андрій Михайленко не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками незалежності, сумлінності, чесності, дотримання етичних норм і бездоганної поведінки.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України визнала його таким, що не відповідає займаній посаді.
Втім, станом на сьогодні в планах Вищої ради правосуддя немає розгляду питання про його звільнення. Остаточне рішення має ухвалити саме цей орган.
Вас може зацікавити:
Автопарк за мільйони доларів і справи про незаконний видобуток надр: що знайшли журналісти у Вацака?
Понад рік, як загинув, а вироку немає: чому затягується справа смертельної ДТП на об’їзній Вінниці?
Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google