Автопарк за мільйони доларів і справи про незаконний видобуток надр: що знайшли журналісти у Вацака?

Дар'я ДАЦКОВА

Компанії народного депутата Геннадія Вацака та його родички фігурують у кримінальних провадженнях щодо можливого незаконного видобування корисних копалин на Вінниччині.
Водночас журналісти Bihus.Info виявили у родини нардепа, його бізнесу та пов’язаних із ним осіб автопарк із Rolls-Royce, Bentley, Lamborghini та інших люксових автомобілів вартістю в кілька мільйонів доларів.
Ми розповідаємо про це детальніше та про те, що ще вдалося з’ясувати журналістам.

Журналісти Bihus.Info опублікували нове розслідування. Воно стосувалося народного депутата від групи «Довіра» та засновника однойменного кондитерського бізнесу Геннадія Вацака.

У матеріалі йдеться про автопарк елітних автомобілів, якими, за даними розслідувачів, користується нардеп та його оточення, можливі схеми заниження податків у кондитерському бізнесі, а також кримінальні провадження щодо видобування корисних копалин на Вінниччині.

Автопарк на мільйони доларів

Геннадій Вацак — народний депутат України, засновник кондитерського дому «Вацак» та уродженець Могилева-Подільського. У 2019 році він переміг на парламентських виборах у мажоритарному окрузі на Вінниччині. Нині входить до депутатської групи «Довіра».

На початку розслідування журналісти Bihus.Info звернули увагу на автомобілі, зазначені в деклараціях нардепа та пов’язані з його бізнесом. Серед них — Rolls-Royce Cullinan, Bentley Bentayga, Jaguar F-Type, BMW X7, Land Rover та Maserati Quattroporte.

Окремо розслідувачі згадали автомобілі, які належать кондитерському дому «Вацак». Зокрема, це Rolls-Royce Ghost 2022 року випуску, орієнтовна вартість якого на момент придбання могла становити близько 500 тисяч доларів, та Lamborghini Urus 2021 року випуску, ціна якого нині сягає приблизно 300 тисяч доларів.

Втім, за даними журналістів, дорогі автомобілі є не лише у власності самого нардепа та його підприємства, а й у людей з його оточення.

Зокрема, розслідувачі встановили, що на 34-річну Ірину Мартинюк зареєстрований Aston Martin DBS Superleggera вартістю близько 400 тисяч доларів. За інформацією журналістів, жінка працює адміністраторкою в кондитерських магазинах Вацака. На цьому автомобілі Геннадій Вацак отримував штраф за перевищення швидкості.

Інший автомобіль — Bentley Continental GTC 2025 року — зареєстрований на ТОВ «Драйв Лізинг». За даними журналістів, ним користувалася дружина нардепа Вікторія Вацак.

Такі автівки, як Bentley Continental GT 2018 року та Maserati Levante, також, як з’ясували журналісти, належать близькому оточенню Вацака. Зокрема, перший автомобіль перебуває у власності Валентини Муллер. Її син Ростислав є помічником Геннадія Вацака на громадських засадах. А другий автомобіль зареєстрований на Михайла Муллера, другого сина Валентини Муллер.

Ще є Maserati GranTurismo, яка належить Валерію Твердохлібу, брату дружини нардепа, та Porsche Boxster, зареєстрований на Ірину Конягу, сестру Геннадія Вацака та співзасновницю благодійного фонду родини.

А Jaguar F-Pace 2022 року належить Вероніці Конязі, доньці Ірини Коняги.

Також журналісти згадують Mercedes-Benz AMG GT R 2018 року, зареєстрований на Руслану Коноваленко. За інформацією розслідувачів, вона працює адміністраторкою кондитерського магазину «Вацак». Ще один автомобіль — BMW i8 — належить Володимиру Щербиніну, який у своєму профілі LinkedIn зазначає, що працює в компанії «Вацак».

Ще два автомобілі — BMW X7 M50D та Bentley Bentayga — зареєстровані на Валерія Казакова. За даними журналістів, першим автомобілем користуються люди з оточення нардепа, а другим — його дружина Вікторія Вацак.

Також розслідувачі звернули увагу на Rolls-Royce Spectre 2024 року випуску, який регулярно помічали у Вінниці. Власницею автомобіля вказана Тетяна Калюш.

Журналісти припускають, що вона може бути пов’язана з молдовською структурою бізнесу Вацака. Її чоловік Іван Калюш, за даними розслідування, керував компанією, зареєстрованою в Молдові.

Однією з підстав пов’язувати частину автомобілів із нардепом журналісти називають однакові характерні комбінації цифр на номерних знаках, а також випадки, коли Вацак або його дружина отримували штрафи за порушення правил дорожнього руху на цих машинах.

Загальну вартість автомобілів, які вдалося ідентифікувати, журналісти оцінили приблизно у 3,5 мільйона доларів. При цьому вони зазначили, що рахували за цінами вторинного ринку та з урахуванням базових комплектацій.

БЕБ повідомляло про підозру директору кондитерського дому

Окрім автопарку, у розслідуванні йдеться про можливі порушення у веденні кондитерського бізнесу.

У липні 2025 року Бюро економічної безпеки повідомило про підозру директору ТОВ «Кондитерський дім «Вацак» Валерію Твердохлібу. Його підозрювали в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах — на суму понад 29 мільйонів гривень.

За версією слідства, підприємство могло використовувати мережу підконтрольних фізичних осіб-підприємців для реалізації продукції за цінами, суттєво нижчими за ринкові. Надалі ФОПи продавали солодощі за звичайною вартістю.

Наприклад, торт «Полуничка» підприємство нібито продавало підконтрольному ФОПу за 210 гривень із ПДВ, хоча його ринкова ціна становила 420 гривень. Торт «Вернісаж» реалізовували за 123 гривні замість 246 гривень.

На думку слідства, таким чином підприємство занижувало свої доходи та зменшувало податкові зобов’язання.

Журналісти також перевірили, чи могла подібна практика продовжуватися. Вони придбали тістечко в одному з фірмових магазинів бренду в Києві. За фіскальним чеком продавцем виявився ФОП Ольги Олексійчук із села Серебрії Могилів-Подільського району. За інформацією розслідувачів, у сервісі GetContact її номер підписаний як контакт бухгалтерки Вацака та пов’язаних із ним підприємств.

Провадження щодо видобування корисних копалин на Вінниччині

Ще один напрям розслідування стосується компаній «Камелот» і «Ланселот», діяльність яких пов’язана з видобуванням корисних копалин та виробництвом будівельних матеріалів.

ТОВ «Камелот» безпосередньо належить Геннадію Вацаку. За даними журналістів, підприємство отримувало спеціальні дозволи на користування надрами, зокрема для геологічного вивчення з дослідно-промисловою розробкою.

Розслідувачі дослідили п’ять пов’язаних із цими компаніями ділянок, щонайменше чотири з яких фігурували у кримінальних провадженнях.

Одне з них стосується Озеренецької ділянки піску. У 2020 році «Камелот» придбав спеціальний дозвіл на користування надрами за 306 тисяч гривень строком на п’ять років. Він передбачав геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою, а не повноцінний промисловий видобуток.

Втім, за супутниковими знімками, які проаналізували журналісти, сліди розробки родовища помітні ще до отримання підприємством спеціального дозволу.

Після початку повномасштабного вторгнення Національна поліція відкрила кримінальне провадження щодо можливого незаконного видобування піску на цій ділянці. Однак, як зазначають журналісти, суттєвих результатів подальшого розслідування вони не виявили.

Інша ділянка — Могилів-Подільське родовище каменю-пісковику. У 2020 році «Камелот» також отримав дозвіл на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою.

За матеріалами кримінальних проваджень, правоохоронці встановили факти можливого незаконного промислового видобування корисних копалин. Зокрема, йдеться про майже 38 тисяч тонн пісковику, видобутих, за версією слідства, лише протягом першого кварталу 2021 року.

У липні 2026 року з’явилася інформація про нову підозру у справі щодо незаконного видобування корисних копалин. За даними слідства, підприємство здійснювало промисловий видобуток замість передбаченого дозволом геологічного вивчення, не провівши необхідних експертиз та не погодивши проєкт робіт у встановленому порядку.

Слідчі також оцінили завдані державі збитки від незаконного видобування на Могилів-Подільській ділянці майже у 338 мільйонів гривень.

За інформацією журналістів, директору «Камелоту» Володимиру Поляку повідомили про підозру в незаконному видобуванні корисних копалин загальнодержавного значення, що спричинило тяжкі наслідки.

Водночас розслідувачі знайшли інформацію про попередню судимість Поляка. Раніше його вже визнавали винним у незаконному видобуванні корисних копалин. За матеріалами тієї справи, збитки державі перевищили три мільйони гривень. Чоловік визнав провину та уклав угоду з прокурором. У судових матеріалах окремо зазначено, що він нібито організував роботи без відома власника компанії. Ця обставина, на думку журналістів, викликає серйозні сумніви. Суд призначив йому штраф у розмірі 17 тисяч гривень та звільнив від відбування трирічного покарання з випробуванням на один рік.

У розслідуванні також згадується Немійське родовище поблизу села Немія Могилів-Подільського району. Там розташовані поклади піску, каменю-пісковику та вапняку. За даними журналістів, спеціальний дозвіл на цю ділянку підприємство придбало на аукціоні за 45 тисяч гривень. Він також передбачав геологічне вивчення, а не промисловий видобуток.

Питання виникли й до «Ланселоту». Компанія родички нардепа придбала право на промислове видобування на родовищі Озаринці-2 за 147 тисяч гривень — приблизно на 89% дешевше за стартову ціну аукціону. За програмою робіт видобування мало розпочатися наприкінці 2023 року, однак уже в серпні 2022-го правоохоронці розслідували можливі порушення умов дозволу. А ще одне родовище компанії — Немійсько-Юрковецьке — отримало застереження Міндовкілля через близькість до ландшафтного заказника «Грабарківський».

Попри ці обставини, Держгеонадра у відповіді на запит Bihus.Info повідомили, що протягом 2019–2026 років не проводили перевірок діяльності зазначених надрокористувачів.