«Нога ледве трималася»: як ветеран з ампутацією купив житло за кошти держави

• У 3-кімнатну квартиру у середмісті Могилів-Подільського перебрався з маминого житла ветеран війни Олексій Данилюк.
• Журналіст «20 хвилин» попросив військового поділитися, як йому вдалося отримати кошти і придбати житло.

Олексій Данилюк здебільшого пересувається на інвалідному візку. У чоловіка висока ампутація. Зовсім невелика культя, тобто та частина кінцівки, що залишилася після ампутації.

—У мене культя, як сірникова коробка, — розповідає Олексій. — Дуже замерзаю у цю частину тіла. Тоді так болить, що неможливо передати. Щоб зігрітися, треба зо дві години часу перебувати у теплі. До того, відчуваю як б’є імпульсами, причому, так б’є, ніби током.

Він не приховує, що перший крок на протезі було зробити дуже важко. Хоча протез німецького виробництва, але все одно відчував неабиякі труднощі. Йому говорять, що треба звикнути. Але ж від звикання культя не збільшиться… Дехто радить замовити інший протез. Олексій вирішив поки що розібратися з цим, який уже має. Можливо, справді треба звикнути. Усміхнувшись, додає:  "Можливо, я трохи лінивий, що не вчуся користуватися протезом". 

Він розповів, як втратив ногу. Під час розмови неодноразово дякував лікарям. Говорив про їх високий професіоналізм, уважне ставлення. Стосовно грошей на квартиру, зізнається, що не дуже вірилося в таке. Але сталося по-іншому: нині має власне житло.

Прошу Олексія детальніше розповісти, як і що робив для придбання квартири. Така інформація може знадобитися для інших військових.

Не мав власного житла  

В Олексія Данилюка була зустріч з головою Могилів-Подільської громади Геннадієм Глухманюком. Саме від нього ветеран , що є державна програма грошової компенсації на придбання житла. Вона стосується тих, хто отримав інвалідність під час бойових дій у війні з російськими окупантами, а також в АТО/ООС. На той час демобілізований воїн не мав власної квартири, проживав разом з мамою у її помешканні.

—Міський голова розповів мені про те, що держава дає гроші на квартиру таким, як я, а тоді доручив, аби мені допомогли з документами, — говорить Олексій. — Довго довелося збирати, бо треба було їхати до своїх у військову частину.

Поранення він отримав на Запорізькому напрямку. На час звільнення зі служби Олексій у Запоріжжі оформляв групу інвалідності у тамтешньому МСЕК. Як він каже, звільнявся і паралельно оформляв групу інвалідності. Довідки, які вимагали лікарі, брав у військовій частині і привозив на комісію. Проходив необхідні обстеження. Треба було підтвердити, що ногу втратив під час виконання бойового завдання. На все це витратив місяць часу, поки призначили другу групу інвалідності. На той час у нього вже був протез. Протезування проходив у реабілітаційному центрі на Закарпатті. Дуже гарно відгукується про ставлення до поранених у закарпатському лікувальному закладі.

У Могилів-Подільську його взяли на квартирну чергу. Це обов’язкова вимога для тих військових з ампутацією, хто має намір подавати документи на участь у програмі на отримання коштів на житло. Документи ухвалювала комісія.

—Якщо відверто, я не дуже вірив у допомогу від держави, — говорить Олексій Данилюк. — Тому ставився до того, що відбувається, спокійно, Якщо точніше, не сподівався, що дадуть гроші на квартиру. Бачив, як стараються мені допомогти у міській раді, управлінні соціального захисту.

Наприкінці минулого року ветерану повідомили, що кошти невдовзі надійдуть, тому треба починати шукати житло.

Дали 1,6 мільйона гривень

Перший поверх був би найкращим варіантом для чоловіка на протезі. Саме таке житло вдалося знайти у цегляному будинку, що знаходиться у середмісті.

За словами співрозмовника, держава надала на придбання квартири 1,6 мільйона гривень.

—На мою думку, сума могла бути більша, — каже співрозмовник. — Справа в тім, що я проживав з мамою і там була моя частка площі. Тому цю частину відмінусували. На квартиру, яку купили, державних грошей не вистачало. Допомогла з коштами трохи мама, трохи сестра, так назбирали потрібну суму.

Олексій Данилюк не приховує: квартирою він задоволений. Уже має плани на часткове перепрофілювання. Хоче зробити ще один вхід. Якщо вдасться, тоді буде зручніше вибиратися на вулицю.

Про свої наміри поділився з міським головою Могилів-Подільського Геннадієм Глухманюком. Їхня розмова відбувалася тоді, коли очільник міста завітав до ветерана в гості. Приходив привітати з новосіллям.

—Міський голова сказав, якщо буде ще один в’їзд у квартиру, то допоможуть обладнати пандус, — говорить Олексій. — А це ще одна зручність для мене.

Чи далеко квартира мами від мене? Та ні, у цьому ж районі міста.

Вісім годин лежав пораненим на полі бою

Олексій Данилюк воював у спецпідрозділі боротьби з ворожими системами радіоелектронної боротьби (РЕБ). Такий загін є у 118-й бригаді. Навесні 2023-го точилися запеклі бої у районі села Роботине на Запорізькому напрямку. Саме там він дістав важке поранення, після чого довелося ампутувати ліву ногу.

—Як зараз пам’ятаю, вночі 12 квітня ми вийшли на завдання, — розповідає Олексій. — У нас у групі було шестеро. Троє йшли попереду, інші — позаду. Біля нас вибухнув скид з дрона. Після цього почали добивати з міномета. Мене там конкретно підкосило. Я калачиком заліг в розбитому окопі, щоб перечекати, коли закінчаться вибухи. З ноги юшила кров. Сама нога ледве трималася. Зрозумів, що це вже все. У роті відчув присмак, стало паморочитися в голові. Дістав турнікет, у мене було три американські турнікети. З останніх сил затягнув.

Я по рації кричав, що кров’ю вмиваюся. Бо так воно і було. Торкнувся рукою ноги і відчув, що крові дуже багато. Кричав не так від того, що багато крові, як від болю. Біль була, як кажуть, пекельна. Я фізично відчував, як нога відмирає, здавалося, кожну клітинку відчував, яка відмирала.

Його забрали через вісім годин після поранення. Ще дві години доправляли до лікарні.

— Хлопці могли й не дотягнути, — продовжує Олексій. — Коли починався обстріл, розбігалися і залягали. Мені ще повезло. Якби пройшов далі у сторону кацапів, то звідти навряд чи забрали б.

У лікарні Запоріжжя у медиків не було вибору — ногу довелося ампутувати.  

Кому з ветеранів дають гроші на житло?

У державі діє програма надання коштів на придбання житла ветеранам з ампутацією I і II групи інвалідності.

Що необхідно, аби скористатися нею?

Перебувати або стати на квартирний облік, зібрати необхідні документи, серед яких підтвердження втрати кінцівки під час бойових дій в АТО/ООС та повномасштабного вторгнення росіян. Весь пакет документів подати через ЦНАП або структури соціального захисту. Дочекатися рішення спеціальної комісії. Якщо відповідь надійде позитивна, відкрити спеціальний рахунок в «Ощадбанку».

Отримані кошти слід використати протягом шести місяців.

До слова, п’ятеро ветеранів Могилів-Подільської громади отримали кошти на придбання житла у 2025 році.

Читайте також:

У «Дев’ятки» проста філософія — не брехати солдатам. Офіцер з Могилів-Подільського вивів з оточення 20 воїнів

«Вибісили!» Як поліцейські і муніципальна варта «виховували» бабусю з тюльпанами і квасолькою

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.