«Нога боліла, але пробігла всі 50 кілометрів». Ультрамарафон на підтримку земляків з 120-ї бригади
- Учасники двох вінницьких Клубів любителів бігу здолали дистанцію у 50 км — від Вінниці до Турбова і назад.
- Організувала пробіг Юлія Пивовар, щоб привернути увагу до акції на допомогу військовим.
- Що засмутило волонтерку?
Одинадцять учасників двох вінницьких клубів любителів бігу — NoBoringRunners (NBR) та Vinnitsia Heart Run (VHR) — здійснили пробіг у 50 км на підтримку наших земляків з 120-ї бригади. У такий спосіб збирають кошти на придбання автомобіля. Військові нарікають, що нема на чому вивозити поранених.
Про це учасниця Клубів любителів бігу волонтерка Юлія Пивовар дізналася від самих бійців. Вирішила допомогти їм у зборі коштів. Для того, щоб більше привернути увагу, організували ультрамарафон, який відбувся сьогодні, у неділю, 14 серпня.
Уточнимо, що учасники названих клубів не є спортсменами. Для них біг є захопленням.
Коли вони стартували, Вінниця ще спала
Стартували бігуни о 6-й ранку біля арки Центрального парку культури імені Леонтовича. Підтримати ініціаторку ультрамарафону вирішили десятеро бігунів.
Перед стартом зробили колективне фото. В дорогу вирушили зі словами: «З Богом і до Перемоги!»
— Я дуже вдячна своїм друзям, знайомим, — розповіла 20minut.ua пані Юля. — Не тільки тим, хто вийшов на дистанцію. Нас супроводжували на автомобілі, велосипедах. Везли воду, мали з собою медичні аптечки.
На щастя, медикаменти нікому не знадобилися, крім організаторки забігу. Торік під час ультра марафону у Карпатах пані Юля пошкодила ногу. Дотепер відчуває травму.
— Нога боліла, але я випила знеболювальні і здолала всю дистанцію, — розповідає Пивовар.
За її словами, погода була мінлива. Вранці відчувалася незначна прохолода, в дорозі трохи дощило, а вже незадовго до фінішу допікала спека.
На спомин про загиблих від терору
Троє учасників одного з Клубу любителів бігу уперше здолали дистанцію марафону, це 42,1 км. Однак після цього не зійшли з дистанції, а продовжили її до фінішу. Їх щиро вітали бігуни.
До речі, старт і фініш мав бути в одному й тому ж місці, біля арки парку. Місце фінішу змінили по ходу марафону.
Коли після старту пробігали біля зруйнованих будинку побуту «Ювілейний» і Будинку офіцерів, кожен мимоволі згадав події 14 липня, у той день наше місто обстріляли трьома російськими ракетами. Загинули 28 людей, одні на місці обстрілу, інші — померли в лікарнях.
— На спомин про них ми вирішили фінішувати на площі Перемоги, — розповідає пані Юлія. — Мовчки постояли біля місця загибелі маленької дівчинки Лізи, де нині багато іграшок. Таким чином віддали данину пам’яті тим людям, яких вбили російські варвари.
Ще тиждень можна переказувати кошти
Організаторка ультрамарафону задоволена усім, крім одного. Її засмучує те, що не вдалося зібрати грошей більше, ніж є насправді.
Про початок акції Юлія оголосила 26 липня. Відтоді на її банківську карту надійшло 53 тисячі гривень.
Це мало, говорить співрозмовниця. Планувала хоча б сто тисяч. До них додали б 56 тисяч, які зібрали самостійно наші хлопці із 120-ї бригади. Хоча навіть за такі гроші купити хорошого автомобіля-пікап навряд чи вдасться. На жаль, не вдалося.
Волонтерка пояснила, що переказувати кошти можна буде ще весь наступний тиждень. Після того вона передасть суму військовим. Сподівається, що за цей час земляки зможуть допомоги нашим землякам, які нині зі зброєю у руках захищають нас.
Номер картки для переказу коштів на придбання автомобіля пікап для Вінницької 120-ї бригади:
- ПриватБанк 5168 7573 9604 0257 (Юлія Пивовар)
Читайте також:
«Чого ти плачеш? Війна надоїла, мамо». Під час евакуації в дорозі помер батько двох дітей
«Не можу більше мовчати». Актор Анатолій Білий засудив війну в Україні та виїхав з Росії
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
