«Несподівано зірвався і побіг до краю кручі…» Майданівець, доброволець вижив на війні, а загинув вдома

• Ігор Паршенко з перших днів російської агресії взяв до рук зброю.
• Пішов добровольцем, служив у Правому секторі.
• Зазнав контузії, і його відпустили додому підлікуватися.
• Що сталося з 28-річним хлопцем?

У понеділок, 4 липня, поховають Ігоря Паршенка, добровольця Правого сектора, який з перших днів війни пішов захищати країну від російських агресорів.

Він трагічно загинув у суботу, 2 липня, увечері на березі Дністра. Сталося це у його рідному селі Наддністрянське колишнього Мурованокуриловецького району.

Коли в селі говорять про смерть хлопця, дехто згадує про трагічну долю їхньої сім’ї.

Мати Ігоря у дитинстві залишилася круглою сиротою: одне за одним, протягом року, пішли з життя її батьки. Дівчинку виховала тітка. Коли вона виросла і вийшла заміж, у них з чоловіком народилася донечка. На жаль, невдовзі їхня радість обернулася великим горем. Через десять місяців після народження донечка захворіла і померла.

Тепер у них не стало й сина. Загинув у 28 років, не встиг створити сім’ю. Самотніми залишилися батьки.

Односельці розповідають, що Ігор мав багато друзів.

— Був дуже патріотичною дитиною, — розповіла журналісту 20minut.ua директор місцевої школи Галина Паршенко. — Їздив на Майдан, там познайомився з Правим сектором. Підтримував контакти. Тепер, коли виникла необхідність взяти до рук зброю, зробив це, як говорять, без роздумів.

Нещодавно його відпустили додому, щоб підлікувався після контузії. У суботу після спекотного дня Ігор з друзями пішов купатися на Дністер. Вони зібралися на місці, яке в селі знає кожен. Тут місцеві полюбляють відпочивати на природі. Ігор теж бував там не раз. Йому добре знайомий і берег річки, і кручі, і місце для купання…

Хлопці і дівчата спілкувалися, жартували, сміялися…

В якусь мить, кажуть, Ігор несподівано зірвався з місця і побіг до кручі. Він стрибнув сторч головою там, де не можна було цього робити. Хлопець полетів вниз на каміння.

Так розповідав односельцям один з його друзів, який був очевидцем того, що сталося.

Першу допомогу йому надала студентка медичного університету, яка була у компанії.

— Ми одразу викликали швидку, — говорить один з хлопців. — Телефонували після того ще і ще раз, але бригада приїхала із запізненням.

Постраждалого доправили до Могилів-Подільської окружної лікарні.

У неділю вранці друзі Ігоря зібралися їхати в лікарню провідати його. Звідти їм повідомили по телефону сумну новину: Паршенко помер.

До будинку батьків Ігоря, куди привезли тіло, у неділю, 3 липня, йшли і йшли місцеві, щоб висловити співчуття батькам, попрощатися із земляком. Будинок увесь у квітах.

— Це дуже гарна сім’я, — продовжує Галина Паршенко. — Ми не родичі, тільки однофамільці. Батьки Ігоря прості працелюби. У батька золоті руки, він майстровитий до техніки. Таким само простим у спілкуванні, людяним у стосунках виховали сина. Він гарно вчився, ріс слухняним, тому вчителі не мали з ним зайвих клопотів. Закінчив училище. Працював на будівництві, їздив на заробітки за кордон. Щоразу привозив мамі подарунки.

Прощання з Ігорм Паршенком розпочнеться завтра, 4 липня, об 11-й годині у його рідному селі Наддністрянське.

Висловлюємо щирі співчуття батькам загиблого, нехай земля йому буде пухом.

 

Читайте також:

«Ви про дітей подумали?» Десятьох малюків хочуть возити у дитсадок сусіднього села

Чия «Пироговка»? МОЗ хоче взяти лікарню на свій баланс, депутати — проти

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.