«Не так страшно, як здавалося». Військових у Вінниці навчали бізнесу на прикладі Ілона Маска

Норвегія фінансує навчання не тільки наших військових, а й членів їхніх сімей - дипломи вручає ректор ВНТУ Володимир Грабко

Дипломи і свідоцтва про завершення навчання випускникам вручали на майданчику перед університетом. Отримували їх з рук ректора університету Володимира Грабка.

Розставили стільці, встановили трибуну для виступу, антуражем були прапори двох держав — України і Норвегії. Поруч стенд з розповіддю про норвезько-український проект перепідготовки колишніх військовослужбовців і членів їхніх сімей. На ньому представлено учасників проекту. Це — Міністерство закордонних справ Королівства Норвегії, норвезький університет Nord , ВНТУ,  «Міжнародний фонд соціальної адаптації»,  ГО  «Центр соціальної адаптації та розвитку  «Європейська ініціатива».

Заняття для слухачів безкоштовні. Їх організацію і проведення фінансує Міністерство закордонних справ Королівства Норвегії.

У ролі волонтерів

Національний технічний університет долучився до проекту у 2015 році. Про це розповів ректор ВНТУ Володимир Грабко.

Норвежці фінансують навчання у нашій країні, починаючи з 2003 року. Загалом у ньому беруть участь 15 українських вишів. Організатори програми вважають, що перепідготовка на базі навчальних закладів є найбільш ефективною. По-перше, у вишах є необхідна навчальна база, а головне — кадри, тобто викладачі, які добре знають навчальні предмети.

—Участь у проекті нашого вишу є волонтерською справою, — розповів 20minut.ua керівник проекту, викладач ВНТУ Юрій Буреніков. — У такий спосіб допомагаємо тим, хто захищає країну на Донбасі. Адже більшість слухачів курсів це колишні учасники АТО/ООС.

Упродовж п’яти років нових знань набули майже 250 слухачів курсів.

Які опановували нову форму навчання?

Для нинішньої групи слухачів заняття суттєво відрізнялися від попередніх. Не програмою, а формою їх проведення. Корективи вніс коронавірус.

— Треба було підлаштовуватися під нову ситуацію, — говорить Юрій Буреніков. — Працювали у режимі онлайн. Військових взагалі навчати непросто, а тут ще й в такий спосіб, незвичний  як для слухачів, так і для нас, викладачів.

Про деякі моменти онлайн навчання на випуску згадували з усмішкою

— Тут є хто-небудь? Мене хтось чує, чи бачить? — така фраза на початковій стадії онлайн занять звучала неодноразово.

Згадка про неї Юрія Буренікова викликала усмішку у присутніх на випуску слухачів.

— Бувало, бачиш картинку на екрані і не розумієш, є хтось на зв’язку, чи ні? — розповідає з усмішкою керівник проекту. — З часом все наладилося. Нова форма навчання стала звичною як для слухачів, так і для викладачів.

Заняття тривали протягом трьох місяців. Кожен день по три години. Починали о 18-й і до 21-ї.

В останній місяць, коли карантин послабили, додалися ще й аудиторні пари. Збиралися по суботах, розділившись на групи, аби дотриматися вимог карантинних заходів.

Чого навчали?

Як розповіли слухачі, загалом вони вивчали сім навчальних предметів. Кожен був цікавий і корисний. Таку думку висловила у розмові з журналістом Тетяна Петрушина.

— Раніше бізнес для мене здавався чимось складним і недосяжним, — говорить пані Тетяна. — Після того, як викладачі «озброїли» знаннями, виявилося, що це не так страшно, як здавалося.

Серед слухачів були подружні пари. Умовами проекту передбачено навчання не тільки колишніх військових, а й членів їхніх сімей.

Колишній боєць одного з добробатів дізнався про курси від знайомого і подав заяву разом з дружиною. Каже, їм порадили спробувати організувати спільний бізнес. Уже доведено, що сім’я гарна команда для цього.

Пожвавлення серед слухачів відбулося під час отримання дипломів Миколою Ковальчуком.

На моє запитання, чим це викликано, одна із співрозмовниць відповіла, що пан Микола був душею колективу. Вмів спонукати викладачів до заглиблення в тему. Йому вдавалося гарно і розкуто комунікувати як з тими, хто навчався, так і тими, хто навчав.

Микола Ковальчук колишній афганець, пройшов війну в Афганістані. У свій час обирався депутатом обласної ради. Займається підприємництвом. Бере активну участь у заходах обласної Спілки колишніх воїнів-афганців.

Як зазначив один із випускників, курс «Мистецтво публічного виступу» Ковальчуку не знадобився. Він сам може давати уроки спілкування з людьми.

Вмінню комунікацій, особливо при вирішенні бізнесових справ, дійсно навчали слухачів. Вони також опановували інформаційні технології. Їх навчали азам підприємницької діяльності. Були у програмі заняття з «Тайм-менеджменту».

Як навчали?

Крім теоретичного матеріалу, для слухачів організовували практичні заняття. На них запрошували успішних підприємців.

Сильне враження справляли факти з історії відомих людей світу, які досягли успіху у бізнесі.

Один з бізнес-тренерів часто розпочинав і закінчував заняття фразою «Ніколи не здавайся!»

На підтвердження своїх слів розповідав про добре знаного нині у світі Ілона Макса.

Скільки разів запущені у космос ракети зазнавали невдач! Про це мало хто говорить. Але ж він пройшов через невдачі. Тільки після цього Макс міг сказати фразу, що невдачі це один з неминучих етапів на шляху до успіху.

— Якщо ви не знаєте невдач, ви недостатньо інноваційний, — ще одна відома фраза Ілона Маска, над якою,безперечно, задумувався кожен зі слухачів, почувши її від викладача.

Що далі?

— Випускників передаємо нашим партнерам — громадській організації «Центр соціальної адаптації та розвитку «Європейська ініціатива».

 Вони допомагатимуть у пошуку грантів для відкриття власної справи.

— Готувати бізнес-проекти можна також на конкурс, що його проводить Вінницька облдержадміністрація та облрада, — повідомив під час вручення дипломів і свідоцтв ректор ВНТУ Володимир Грабко.

Він звернувся з проханням висловити свої побажання і зауваження, аби  врахувати їх під час заняття з наступною групою.

Читайте також:

«Гроші на той світ з собою не забереш». Церкву для українців збудував вірменин

«Як тебе звати?» Історія трьох братів-близнюків, яких у дитинстві не міг упізнати навіть батько

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.