На Старому місті повернули озеро в комунальну власність. Суди тривали сім років

Власник навколо ставка поставив паркан. Його частково зрізали активісти у 2017 році та ще демонтували величезні залізні ворота

• Верховний Суд поставив крапку в спорі щодо того, кому належить земля зі Староміським озером. 
• За рішенням суду ділянку забирають з приватної власності та передають до комунальної власності Вінинці.
• Ми переглянули судові розборки, що тривали сім років та дізналися доводи сторін — як приватних власників, так і органів влади.

За вулицею Синьоводською (колишня Маяковського) є ставок, оточений лісом. Тут жителі відпочивають, купаються, використовують водойму для любительської риболовлі тощо. Місцеві називають його Староміським озером.

Проте у 2017 році земельну ділянку з озером огородили: начебто, на підставі державного акту 1996 року від Луки-Мелешківської сільради та подальшої приватизації землі. Те, що озеро, до якого роками ходили вінничани, вже приватне, стало несподіванкою для багатьох.

Обурені люди, зрештою, знесли паркан: зрізали колючий дріт, завалили стовпчики та демонтували величезні залізні ворота. Був конфлікт із власником землі, Валентином Архіповим, який погрожував активістам розправою. Мовляв, це його земля і він може взяти до руки рушницю, щоб захистити своє майно.

У обласній прокуратурі тоді пояснили, що «ліс не міг бути переданий у приватну власність, а тим більше водний об'єкт». Згодом подали позов до суду. Розгляд справи тривав аж сім років.

Власник каже, що то він створив ставок

Переглядаємо справу через судовий реєстр. Там вона зазначена під номером 127/19251/21. 

Вінницький міський суд ухвалив рішення 13 жовтня 2022 року. 

За логікою тодішнього власника, Валентина Архіпова (з 2020 року ця земля належить Мулюковій Таїсії Леонтіївні), все було законно.

Ще 4 грудня 1996 року на сесії Лука-Мелешківської сільради депутати проголосували за виділення йому землі. Через 5 років він там же отримав Держакт на ділянку в 0,79 гектара.

Ще через 15 років, у 2016-му, Архіпов вирішив встановити межі ділянки та замовив техдокументацію. У грудні того ж року ділянку зареєстрували у Держземкадастрі та Державному реєстрі речових прав.

Цільове призначення землі — для ведення особистого селянського господарства. Валентин Архіпов на суді говорив, що це він створив на землі ставок. За власні кошти прибрав стихійні сміттєзвалища та збудував насипну дамбу, внаслідок чого утворилася водойма.

Прокурор на суді стверджував, що рішення про передачу спірної землі Лука-Мелешківською сільрадою не приймалося в 1996 році та державний акт не видавався, що підтверджується протоколом. 

Ще на суді заявили, що земельна ділянка зі Староміським озером знаходиться на землях водного фонду, отже ніяк не може використовуватися для особистого селянського господарства через особливості законодавства.

І там же заперечили твердження власника: архівні мапи Басейнового управління річки Південний Буг підтверджують, що Староміське озеро існувало ще у 1990-х.

Заслухавши позиції сторін суд став на бік прокуратури. Прийняли рішення про відчуження землі та повернення її у комунальну власність. Втім, далі була ще апеляція.

Влада сама визнала, що це не земля водного фонду

Вінницьким апеляційним судом 19 січня 2023 року було скасоване рішення суду першої інстанції та ухвалено нове.

Апеляційну скаргу подав власник землі. Пояснив свою незгоду з рішенням Вінницького міського суду тим, що землю у нього відчужували з тим же цільовим призначенням, що і було — під ведення особистого селянського господарства. 

За його словами, першою інстанцією все ж не доведено недійсність державного акту на право приватної власності. Він ще раз наголосив, що ставок створив він.

Прокурор просив залишити скаргу без задоволення і залишити у силі рішення першої інстанції.

Суд погодився з аргументами позивача. Мовляв, штучно створена водойма не може свідчити про віднесення спірної земельної ділянки до земель водного фонду. Щобільше, серед обмежень (обтяжень) щодо використання землі немає водоохоронного обмеження та водоохоронної зони. Цей документ видав департамент архітектури, містобудування та кадастру Вінницької міськради у 2016 році.

А робити штучні водойми на своїх земельних ділянках дозволялось статтею 54 Земельного кодексу України, в редакції від 25 грудня 2001 року. 

При цьому належних та допустимих доказів, що спірна земельна ділянка належала до земель водного фонду прокурор не надав. Тому суд прийняв рішення на користь власника приватної землі та скасував рішення про відчуження ділянки.

І згодом сталася ще третя інстанція.

Остаточне «прощавай», приватна власність

Вінницька обласна прокуратура подала касаційну скаргу на рішення апеляції. Її розглядав Касаційний цивільний суд Верховного суду України.

Суд ще раз вивчив докази та аргументи, які раніше надавали сторони. 

За протоколом сесії Лука-Мелешківської сільради депутати не приймали рішення про передачу спірної земельної ділянки. У книзі реєстрації записів держактів на право власності під №1002 немає інформацію про видачу державного акту на право власності громадянину Архіпову.

На спірній земельній ділянці розташований водний об`єкт, який належать категорії «ставки». Факт розташування цього об`єкта ще в 1990-х роках підтверджений інформацією вінницьким підрозділом Басейнового управління річки Південний Буг.

Касаційний суд 5 лютого 2025 року задовольнив позов Вінницької обласної прокуратури. Скасував рішення апеляційного суду і залишив у силі рішення першої інстанції.

«Найближчим часом прокуратурою вживатимуться заходи щодо виконання рішення суду, про що буде повідомлено додатково», — пише Вінницька обласна прокуратура.

Проте станом на 26 лютого земля зі Староміським озером ще у приватній власності Таїсії Мулюкової.

Читайте також:

Порятунок від зсуву чи благоустрій приватної землі? На Старому місті скандал через тендер за 13,9 мільйона

Суд повернув майже три гектара земель оборони з приватної власності

«Гора Лисківка» отримала статус заказника: природний ландшафт врятували від видобутку корисних копалин

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.