Музею Пирогова повернули вкрадену шпагу і подарували сертифікат на тисячу троянд
- 75 років тому, 9 вересня 1947-го, у Вінниці урочисто відкрили музей-садибу Миколи Пирогова.
- Сьогодні музею повернули шпагу і планують відновити пироговську колекцію троянд.
- Розповідаємо про це детальніше.
Війна завадила колективу музею відзначити 75-у річницю їхнього закладу так, як це планувалося. Але без гостей все одно не обійшлося. Вони прийшли не з порожніми руками.
На щитку герб Вінниці 1860 року
Сергій Моргунов подарував шпагу і розповів історію подарунку.
У труні Пирогова лежала шпага французького офіцера-медика. Такі були на озброєнні під час франко-пруської війни 1870-1871 років. Пирогову вона дісталася у подарунок від австрійського цісаря Франца Йосифа.
Однак шпагу з труни вкрали. Сталося це у 30-ї роки минулого століття.
— Команда вінницьких істориків вирішила відновити справедливість, — зазначив Сергій Моргунов. — Директор Музею Вінниці Олександр Федоришен віднайшов шпагу зразка 1872 року. Її передаємо музею.
Він уточнив ще деякі деталі. У київській майстерні «Кузня фантазій» виготовили нові піхви для холодної зброї. Там же зробили написи на клинку латиною: «На вічний спомин про Миколу Пирогова 5.12.2021» і «Де, смерте, твоя перемога? Де твоє, смерте, жало?» такою є цитата з Першого послання до Коринтян Апостола Павла. Напис зроблено методом травлення.
На щитку руків’я шпаги зображено емблему військових медиків того часу, а на другій стороні щитка зображено герб Вінниці часів Пирогова, 1860 рік. Автором герба є геральдист Б.Кене.
Журналіст 20minut.ua запитав директора музею Олександра Турського, де зберігатимуть такий подарунок.
— Шпага буде в експозиції музею, можливо, десь біля кабінету Пирогова, — каже Олександр Турський. — Але точно не в некрополі. На місце вкраденої з труни її не будемо ставити.
До відновлення трояндових клумб доєднається ДонНУ
Олександр Домбровський подарував музею картину, у сюжеті якої домінують троянди. Картина із сертифікатом на тисячу троянд, сказав він.
Пан Олександр розповів присутнім, що уже зробив перші кроки до відновлення пироговських троянд.
— Не всі знають про захоплення Пирогова трояндами, — говорить Домбровський. — На території садиби росли 220 видів цих прекрасних квітів. Пирогов привозив їх з різних країн. У мене давно виник задум відновити саме ту кількість сортів, що росли за часів, коли в цьому будинку проживав видатний медик.
Свій виступ він закінчив промовистою фразою: «Шабля, яку подарували музею, захистить світ, а трояндова краса — врятує його».
Трояндову ідею підтримала проректор ДонНУ Ірина Зайченко.
— Вам 75, а нам, нашому університету — 85, — сказала вона. — Ми переїхали з міста мільйона троянд. Тому донеччани закохані у ці ніжні квіти. Тепер ми знаємо, що й великий Пирогов кохався у цій красі. Наш університет готовий долучитися до ініціативи відродити пироговські троянди.
Журналіст 20minut.ua запитав в Олександра Домбровського, наскільки реально, на його думку, втілити в життя внесену пропозицію.
— Ми вже висадили частину квітів, — каже пан Олександр. — І раніше робили це. Пригадую, почалося це ще тоді, коли головою обласної адміністрації працював Анатолій Матвієнко. Прикрашали територію садиби сотнями кущів. Тепер пропоную урізноманітнити сорти і довести їх до тієї кількості, яка була при житті Пирогова, тобто понад двісті.
Співрозмовник зауважив, що починати необхідно з вивчення ситуації, що є на даний час. Встановити к кількість сортів, їх назви. Зробити це мають працівники музею.
Коли будемо бачити загальну картину, можна буде продовжувати справу, знати, які сорти уже маємо, скільки їх є і скільки ще потрібно Ми готові підтримати колектив музею у цій благородній квітковій справі. Вона стане ще однією даниною пам’яті видатному вченому, гуманісту.
Підтримував українську мову
Про Пирогова знаємо здебільшого як про видатного вченого, засновника польової хірургії, «доброго лікаря», так його називали пацієнти, які приїздили до нього не тільки з нашого краю, а й далеко з-за його меж.
Менше відомо про те, що Пирогов має наукові праці в галузі освіти. Він також конструював медичні інструменти, мав завод, де їх виготовляли.
Крім медичної діяльності, знаходив час знаходив час на інші заняття — вирощував пшеницю, виготовляв цеглу, зібрав колекцію з 220 сортів троянд, культивував лікарські рослини і навіть відстоював українську мову.
Про це говорили учасники урочистого зібрання, приуроченого до 75-ї річниці з часу створення музею.
Наш земляк професор-нейрохірург Микола Поліщук, у свій час він працював Міністром охорони здоров’я, сказав, що в душі Пирогова жив дух вольностей і свободи. Тому він почувався пригніченим у царській росії.
— Уявіть, що людині у неповні 50 забороняють займатися його улюбленою справою, — каже професор. — Неспроста Пирогов опинився у наших краях. Особливо мене вразив той факт, що він відстоював українську мову. Про це можна прочитати в архівних матеріалах.
Пан Поліщук нині очолює Товариство Червоного Хреста України. Каже, подарунком від очолюваної ним організації стало оновлення монументу при вході до музею.
Читайте також:
«Автор невідомий»: 626 сторінок про Могилів з фото із зарубіжних архівів і…кадрами кінохроніки
Гарячі борщі для «гарячих» точок. Як на Вінниччині створили кухарський батальйон
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
