Митник-забудовник: як Олег Пітцик поєднує держслужбу з продажем таунхаусів

• Арешт землі, суди за нерухомість та «загублений» спадок — це не сценарій детективу, а будні Олега Пітцика, який нещодавно отримав нову посаду в центральному апараті Держмитниці — він став заступником директора майнового департаменту.
• Як посадовець, який офіційно не має навіть власного авто, примудряється реалізовувати будівельні проєкти на мільйони? Чому майно родини фігурує у справах про розкрадання державних лісів?
• Розібрали статки колишнього заступника Вінницької митниці, який крім держслужби, має пристрасть до будівництва таунхаусів.

З серпня 2025 року тривало обрання нового керівника Державної митниці. Лише наприкінці березня 2026-го комісія з добору завершила свою роботу, визначивши двох фіналістів. Новим головою став Орест Мандзій, який раніше працював керівником підрозділу у Національному антикорупційному бюро (НАБУ).

Однак, це не просто чергова зміна керівника — мова йде про спробу кардинально реформувати одну з найпроблемніших інституцій держави. Крім того, така реформа є вимогою міжнародних партнерів, для яких структурні зміни на митниці — умова подальшої допомоги й зближення з ЄС.

А поки тривала боротьба за крісло на верхівці митниці, ми вирішили, що нашої уваги заслуговують і ті, хто вже працює у системі. Герой нашого матеріалу — заступник начальника Вінницької митниці (обіймав цю посаду у 2023 — 2024 роках) Олег Пітцик — паралельно встигає займатися будівництвом таунхаусів у Києві.

Дружина посадовця, Ірина Пітцик — справжня бізнесвумен. Жінка володіє двома салонами краси у Києві, організовує круїзи за кордон, проводить «бранчі» для жіночого ком’юніті, навчає інших і водночас сама продовжує вчитися.

Ще у Пітциків чимало нерухомості: понад 750 кв.метрів різних приміщень та трохи менше ніж 39 соток землі. Чи відповідають набуті активи офіційним доходам подружжя? Щоб це з’ясувати, ми зібрали всі доступні дані — статки і бізнеси родини.

А поки працювали над матеріалом, то дізналася, що Олег Пітцик пішов на підвищення — з Вінницької митниці перейшов у центральний апарат. Там він став заступником директора Департаменту матеріально-технічного забезпечення та управління державним майном у Державній митній службі.

І для чого тоді ми написали цю статтю? Бо на період роботи Олега Пітцика на Вінницькій митниці припадає низка важливих змін у майновому і фінансовому становищі родини, що виглядає вельми підозріло.

Що відомо про Олега Пітцика

На митниці 44-річний Олег Пітцик, родом з Івано-Франківщини почав працювати не одразу. У 2019 році він пробував отримати державну посаду: брав участь у конкурсі на голову Державної архітектурно-будівельної інспекції. Однак безуспішно: вибув з відбору, ще до другого етапу.

Але любов до будівельної сфери, схоже, у нього з’явилася давно. Ще у 2007 році Пітцик разом із колишнім депутатом Обухівської міськради Андрієм Яковиною заснували будівельну компанію ТОВ «Новий дім Квартал».

Яковина, до слова, теж родом з Івано-Франківщині. У своєму регіоні він відомий забудовник: заснована ним компанія ND Group Development звела чотири житлових комплекси у Івано-Франківській області та ще два — у Бучі на Київщині.

Повертаємося до нашого митника. У 2011-му Олег Пітцик вийшов з переліку співвласників фірми «Новий дім Квартал»: його місце зайняв брат, Ігор Пітцик. Зараз він, як і брат, теж на держслужбі — працює спеціалістом одного з відділів Мінсоцполітики.

Після 2016 року до компанії «Новий дім Квартал» долучається мати братів Пітциків, Наталя. Спочатку вона внесла до статутного капіталу 100 тисяч гривень, а вже через два місяці збільшила свій внесок до 6,6 мільйона гривень.

Така структура власності була до квітня 2022 року. А вже з лютого 2023 року всі права отримало товариство «Рубікон-Девелопмент», власником якого є підприємець Євгеній Новосьолов. 

Але історія з фірмою-забудовником закінчилася немирно. З YouControl дізналися, що у 2022 році між Олегом Пітциком і компанією «Новий дім Квартал» тривали судові суперечки.

Перші кроки на державній службі

Кар’єра Олега Пітцика у митній службі розпочалася в 2022 році, коли його призначили керівником управління адміністративно-господарської діяльності Чернігівської митниці. Як пізніше пояснив журналісту сам Олег Пітцик, сталося це 2 лютого 2022 року, за три тижні до початку повномасштабної війни.

Цікаво, що житла у самому Чернігові або поруч у нього не було: посадовець не декларував ані власної нерухомості, ані орендованого житла в цьому обласному центрі. Основним будинком родини тоді був котедж у селі Хотів під Києвом. Для розуміння: відстань між цими містами становить близько 165 кілометрів — це понад дві години дороги на авто лише в один бік.

Проте на Чернігівській митниці Олег Пітцик не затримався. У 2023-му його призначили заступником начальника Вінницької митниці. Обіймав цю посаду до 2025 року. З Хотова Пітцик вже навряд їздив на роботу, бо у Вінниці орендував квартиру.

У дружини — успішний бізнес в сфері краси 

Важливу роль у фінансовому благополуччі родини Пітциків відіграє дружина посадовця — Ірина Пітцик. Жінка має два салони краси (1, 2) у Києві. Для них вона придбала два окремі приміщення.

Одне з них, площею майже 60 квадратних метрів, розташоване на вулиці Степана Рудницького (до перейменування — Академіка Вільямса). Його вона придбала у 2014 році за 2,8 мільйона гривень. 

Інше приміщення під салон має площу 57,4 квадратних метра і знаходиться на вулиці Волошковій. Ірина Пітцик купила його у 2021 році за 1,5 мільйона гривень. Це все Голосіївський район столиці й знаходиться за півгодини їзди від Хотова, де проживають Пітцики.

Справи у бізнесі йдуть непогано. У останній декларації Ірина вказала дохід, розміром 2 мільйони 362 тисячі гривень на рік. Це близько 54 тисяч доларів, якщо у валюті.

Можливо збіг, але бізнес жінки почав набирати обертів саме в період, коли її чоловік почав працювати на Вінницькій митниці. До прикладу, у 2023 році її дохід становив 2,3 мільйона гривень, тоді як вже через рік вона заробила понад три мільйони гривень. При цьому особливих змін у її сфері не відбулося — все ті самі два салони.

Крім того, жінка ще встигає проводити різні бранчі та заходи для жіночого ком’юніті, а також організовує круїзи за кордон. 

Ми написали Ірині під виглядом клієнтів і поцікавилися однією з таких подорожей.

Дружина митника розповіла, що й сама планує їхати у два тури: один — у червні до Норвегії, а інший — у серпні грецькими островами. За розцінками клубу InCruise такі подорожі, в середньому, коштують 3 тисячі доларів. А от круїз грецькими островами може коштувати 3200 – 4600 доларів. 

Але пані Ірина є не просто клієнткою, а маркетинг-директором і активною партнеркою круїзного клубу. Вона може залучати нових учасників турів через своє реферальне посилання, і за поїздки цих людей отримувати бонусні бали на власний рахунок. Потім цими бонусами вона може оплатити своє бронювання круїзів та готелів.

Нерухомість під Києвом з кримінальним слідом

Окрім того, на дружину Олега Пітцика записано кілька земельних ділянок і об’єктів нерухомості.

За деклараціями, ще до того, як її чоловік почав працювати в митних органах, у 2015 році Ірина придбала котедж у селі Хотів під Києвом. Площа дому 131 квадратний метр і з ним «у комплекті» були куплені дві земельні ділянки: на одній знаходиться будинок, інша є присадибною ділянкою.

Проте, як виявилося, на ці об’єкти накладено арешт. Справа стосується незаконного вилучення земель Національного університету біоресурсів і природокористування України (НУБіП). Це розслідують ще з 2014 року.

Слідчі встановили, що у 2008-2010 роках чиновники університету та Києво-Святошинської районної адміністрації передали 12 гектарів (а згодом ще 29 гектарів) особливо цінних лісових земель у приватну власність. Далі цю землю поділили на невеликі ділянки — переважно по 12 соток — і роздали різним людям під «садівництво». Потім ці ділянки неодноразово перепродували, а їхні кадастрові номери змінювали, щоб заплутати сліди та ускладнити повернення земель державі.

Простіше кажучи, Ірина Пітцик придбала дві земельні ділянки в Хотові у 2015 році. Досудове слідство по їхньому «розкраданню» тривало з 2014-го. У 2023 році прокуратура клопотала, щоб землі Пітциків та ще 89 ділянок, які належать іншим людям і теж фігурують в розслідуванні, були визнані речовими доказами. У 2024 році Печерський райсуд Києва наклав на них арешт. 

А це означає, що нинішні власники цих ділянок, як і подружжя Пітциків, не можуть продати, подарувати або іншим чином змінити статус цих ділянок.

Суд через «непорозуміння»

Із нерухомості в родини є ще два нежитлові приміщення в Обухові, площею 108,4 та 106,9 квадратних метра. Обидва Олег Пітцик придбав у 2021 році, розташовані вони у ЖК «Парковий квартал». Замовником будівництва цього комплексу компанія «Новий дім Квартал». Серед її співзасновників, нагадаємо, був Олег Пітцик та його родичі.

Тут теж були судові розборки. У 2022-му «Новий дім Квартал» подала до суду на Олега Пітцика. У позові фірма стверджувала, що він не оплатив два об’єкти нерухомості в Обухові, але попри це зареєстрував на себе право власності.

Пітцик це заперечив. Чоловік заявив, що сплатив за приміщення майже два мільйони гривень і набув право власності законно. За його словами, спір виник через непорозуміння між сторонами.

Суд став на його бік, відмовивши у задоволенні позову компанії «Новий дім Квартал».

У ЖК «Парковий квартал» було ще одне приміщення у співвласності Пітцика. Йому належала частка 33% від обʼєкта, площею 303,5 квадратних метра. У 2023 році цю частку він продав іншому співвласнику та своєму давньому бізнес-партнеру Андрію Яковині. За це майно, яке належало Олегу Пітцику, Яковина заплатив 894 тисячі гривень.

Віддав майже увесь спадок?

Важливу роль у майновому стані Олега Пітцика відіграв його батько Мирослав Пітцик. Це була досить впливова людина в Україні: починаючи з 1995-го, він 22 роки був виконавчим директором Асоціації міст України. 

Це «профспілка» для міст, яка відстоює їхні права перед державною владою та нерідко подає проєкти майбутніх Законів. Зокрема, Асоціація міст України була у витоків децентралізації: ця реформа дала містам більше повноважень і грошей, через що місцеві бюджети зросли у кілька разів.

У 2021 році Мирослав Пітцик помер. Поховали його в рідному селі Корнич Івано-Франківської області. Саме там у колишнього заступника начальника Вінницької митниці Олега Пітцика є земельна ділянка, що перейшла йому у спадок. Цікаво, що в цьому ж селі одну з вулиць перейменували на честь Мирослава Пітцика.

І саме на цій вулиці у 2023 році його син отримав у спадщину дві земельні ділянки площею 1991 та 249 квадратних метрів відповідно, а також житловий будинок, площею 154,6 кв. м. Крім того, йому перейшла у спадок ще й земельна ділянка площею 1073 квадратних метра у селі Пилява на Київщині.

А за два тижні, після оформлення спадщини, у Реєстр нерухомого майна вносять зміни: речове право Олега Пітцика на будинок (площею 154,6 кв. м) та земельну ділянку площею 1991 квадратних метра було припинено. Тобто їх або продали, або подарували. 

І про це ані слова у деклараціях посадовця. Пізніше Олег Пітцик пояснив журналісту, чому так сталося.

Чверть дому продає за 5 мільйонів

У нашого митника наразі є щонайменше два таунхауси у Деснянському районі Києва. Кожен з них має рівну площу — 112,7 кв.метрів.

Історія цього майна починається з 2023 року. Тоді, в листопаді, Олег Пітцик купив великий дім, площею 450,8 кв.метрів, за 3 мільйони 269 тисяч гривень. Але не сам: співвласником половини обʼєкта став Валентин Юрій.

Він — 71-річний уродженець Чернівецької області, а також рідний дядько Олега Пітцика. Окрім половини будинку на Троєщині у Валентина Юрія ще є трикімнатна квартира на столичній Оболоні, дві земельні ділянки в Києві (1 сотка і 3 сотки); два паї у Чернівецькій області, по 1,6 гектара кожен. Бізнесів чи керівних посад Юрій немає.

Перед купівлею дому на Троєщині, в 2021 році, Юрій та Пітцик купили земельну ділянку, на якій зараз стоїть будинок: 10 соток за майже 1 мільйон гривень. 

Через сім місяців дім вирішили поділити на чотири частини, кожна по 112,7 кв.метра: дві частини належать Юрію, інші дві — Пітцику.

Далі, одну частину троєщинського дому, в березні 2025-го, виставили на продаж. Таунхаус, площею 112,7 кв.м, разом з земельною ділянкою на 4 сотки, оцінили у 115 тисяч доларів (понад 5 мільйонів гривень за актуальним курсом).

У описі до оголошення зазначили, що це просторий, двоповерховий таунхаус з паркомісцем у затишному районі. Основні переваги: закрита територія котеджного містечка, повністю підведені комунікації, міцні стіни.

Під виглядом клієнта зателефонували до рієлтора. Отримали копію техпаспорта. Порівняли її з витягом із реєстру нерухомості та отримали збіг: у обох документах вказано, що це будинок садибного типу з літерою «А»; загальна площа 112,7 кв.м, житлова — 36,5 кв.м. Отже, митник є власником виставленої на продаж нерухомості.

Ще ріелтор розповіла, що будівництво таунхауса завершили у 2023 році. Обʼєкт має чорновий ремонт.

Отож, в підсумку маємо те, що офіційно дім в Деснянському районі Києва купили за 3,2 мільйона гривень. Після поділу на чотири частини — один таунхаус виставили на продаж уже за 5 мільйонів гривень.

Якщо не брати до уваги витрати на будівництво, то прибуток Пітциків з реалізації цієї нерухомості може скласти понад 4,2 мільйона гривень (5 мільйонів гривень ціна в оголошенні — 817 тисяч гривень, що є грошовою оцінка одного «тауна»). Непогана інвестиція.

Квартира на самому Хрещатику

До 2018-2019 року Олег Пітцик мав частку у чотирикімнатній квартирі площею 107,1 кв. м. Розташовувалася вона в серці Києва — на Хрещатику. З 1994 року квартира перебувала у спільній сумісній власності членів родини.

Втім, у реєстрах видно, що право власності Олега Пітцика на цю квартиру було припинено. Ймовірно, він продав свої частки.

Жила у цій квартирі і його мати. Проте нині, за даними реєстрів, вона володіє квартирою в новішому житловому будинку на вулиці Сергія Колоса, який, до речі, розташований зовсім недалеко від салонів її невістки, Ірини. Це сучасна забудова, де ринкова ціна квадратного метра може коливатися приблизно від 1800 до 2200 доларів.

Матері митника 64 роки, але пані Наталя не сидить без роботи. Протягом 2008-2022 років жінка мала власного ФОПа у сфері права. Зараз працює в компанії, співвласником якої є вже раніше згаданий екс депутат Обухівської міської ради — Андрій Яковина.

Також жінка є керівницею та підписанткою компанії «ГаразД Нерухомість». Раніше, у 2004 році, Олег Пітцик був одним із засновників фірми зі схожою назвою — ТОВ «ГАРАЗДІНВЕСТБУД». Яковина і там був співвласником.

Загалом Андрій Яковина — багаторічний бізнес-партнер Пітциків у багатьох компаніях. Серед тих, що ще не згадані: приватне підприємство «Енергобуд-Україна», товариство «Гараздінвестбуд» та товариство «Західні будівельні технології».

Мамина BMW у користуванні

Велика частина матеріалу була про нерухомість та бізнеси Пітциків. Але є про що поговорити і щодо їхнього автотранспорту. 

Зараз у Олега Пітцика немає власного авто. Не було його і тоді, коли, по ідеї, він із передмістя Києва їздив на роботу у Чернігів. У перший рік на посаді заступника начальника Вінницької митниці (2023) він також не мав машини.

Лише з 2024 року мати, Наталія, надала йому безоплатне право користування своїм автомобілем — BMW 520D 2017 року випуску. Його вона придбала того ж року за 1,4 мільйона гривень.

Зате чимало автівок є у Ірини Пітцик. До прикладу, за останньою декларацією, в її власності: BMW 428I 2015 року випуску, Mitsubishi Outlander 2008 року та придбаний у 2025 році Volkswagen e-Golf 2019 року випуску.

Отримали відповіді від митника

Щодо деяких моментів у біографії посадовця у нас виникли питання. Тож ми звернулися до нього за коментарями.

— Чому доходи вашої дружини різко зросли з 2022 року, коли ви перейшли на роботу в митні органи?

— Моя дружина працює підприємцем з 2013 року. У її власності було нежитлове приміщення, в якому вона відкрила салон краси. Ще до того як я почав працювати на митниці, вона взяла в кредит ще одне приміщення поруч, аби розширити бізнес. 

Її доходи з року в рік відрізняються: у 2025 році — 2 мільйони гривень, у 2024-му — 3 мільйони, невеликий дохід був у 2022 році, адже вона не працювала кілька місяців через початок повномасштабної війни.

Її діяльність та доходи ніяк не повʼязані з моєю роботою на митниці, тому що вона надає перукарські та косметологічні послуги.

— У 2023 році ви придбали будинок в Києві площею 450 кв. м за 3,2 млн грн. Це значно нижче ринкової вартості подібних об’єктів у столиці. За яких обставин ця угода відбулася за такими вигідними цінами?

— Я спільно з моїм дядьком (він рідний брат моєї мами) купили земельну ділянку в Деснянському районі Києва. На цій ділянці ми разом побудували цей будинок. Тобто, його не купували, а зводили «з нуля». А 3,2 мільйона гривень — це вартість будівництва.

Фактично, зараз це «коробка» з чорновим ремонтом. Гроші на це заробив своєю підприємницькою діяльністю — до митниці працював у компаніях, які займалися житловим будівництвом.

Будували цей дім в Деснянському районі одразу так, щоб потім поділити на чотири рівних частини — таунхауси. Також поділили на чотири частини земельну ділянку під домом.

Для мене це інвестиційний проєкт, бо я планую продавати свої дві частини будинку. Так, справді, один таунхаус уже продаю. Його ціна приблизно 100 з лишнім тисяч доларів.

— У 2023 році ви успадкували будинок та землю на Івано-Франківщині, а за два тижні право власності на це майно було припинено. Чому це не показали у своїй декларації?

— Цей дім і земельну ділянку в селі Корнич я дійсно успадкував від батька. У ньому проживає моя двоюрідна сестра, яка доглядала за бабцею — матірʼю мого батька.

Після смерті бабусі право власності на землю і дім переоформив на сестру, бо між нами була така домовленість: вона проживає там, доглядає за бабусею і в результаті це майно має належати їй. 

Тобто, я подарував успадковану від батька нерухомість. Оскільки доходу від цієї операції мною не було отримано, то я не оформлював це в декларації.

— Чи було вам відомо перед купівлею дому в Хотові, що земля під ним є частиною кримінальної справи щодо незаконного вилучення лісів?

— Ні, невідомо. Тепер ми заручники цієї ситуації. У Хотові забудовник звів 12 котеджів. Один з них придбали ми з дружиною у 2015 році. Також набули у власність дві земельних ділянки: на одній з них розташований дім, інша є присадибною. Цей дім купили як «коробку», зробили ремонт та тут проживаємо.

Орієнтовно у 2016-му чи 2017 році наклали арешт на всі ділянки під котеджним містечком. Тоді ж ми і дізналися, що землю визнали речовим доказом в рамках кримінальної справи щодо незаконного вилучення державної землі. Бо коли ми купували це майно, то не було ніяких обтяжень і обмежень.

Земля досі знаходиться під арештом. Разом з сусідами подавали колективні звернення, намагалися його зняти, адже ми обмежені в праві керувати майном. І це при тому, що ми не є співучасниками незаконного розкрадання землі, адже набули її у власність законно: 

— Що сталося з квартирою на Хрещатику, яка належала вашій сімʼї? Вона не згадується у ваших деклараціях, але про неї є інформація у Реєстрі нерухомості.

— Я разом з мамою і братом були співвласниками квартири на Хрещатику, в Києві. Не пам'ятаю точно коли, але десь орієнтовно в 2015 році ми її продали за півмільйона доларів.

Це була комунальна квартира, яку моя мама купувала по частках. Вона працювала в агентстві нерухомості, заробила кошти. На початку 90-х років купила цю квартиру, потім зробила у ній ремонт.

З роками ця нерухомість стала дорожчою. У 2015 році прийняли рішення продати це житло. Купив квартиру іноземець, за 500 тисяч доларів.

Післямова

У розслідуванні ми намагалися з’ясувати чи відповідають активи родини Олега Пітцика їхнім офіційним доходам. Формально так. Сукупні доходи подружжя можуть пояснити придбання нерухомості чи автомобілів.

А ще цей кейс ілюструє системний виклик для реформи митниці — поєднання державної служби з великими приватними активами в колі родини. У контексті перезавантаження Держмитслужби цей приклад підкреслює важливість моніторингу способу життя чиновників для уникнення будь-яких підозр у конфлікті інтересів.

Крім того, участь чиновника високого рангу в майнових справах, де земля перебуває під арештом (як у випадку з лісами в Хотові), створює репутаційні ризики для державної інституції, навіть за умови добросовісного набуття майна власником.

Зрештою, успіх митної реформи залежить від реальної підзвітності кадрів. Чітке розмежування приватного бізнесу та державного управління є єдиним шляхом до відновлення суспільної довіри.

Здійснено за підтримки програми «Сильніші разом: Медіа та Демократія», що реалізується Всесвітньою асоціацією видавців новин (WAN-IFRA) у партнерстві з Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» (АНРВУ) та Норвезькою асоціацією медіабізнесу (MBL) за підтримки Норвегії. Погляди авторів не обов’язково відображають офіційну позицію партнерів програми.

 

Читайте також:

Шум довкола «Тиші». Як депутат Педорченко забудовує узбережжя Бугу

Скромний посадовець — багата родина. Як живе керівник БЕБ у Вінниці?

Берег Південного Бугу для обраних: хто перекриває вінничанам доступ до річки?

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.