Минуло 44 роки. Історія Зої Ткаченко, яка ціною власного життя врятувала пасажирів тролейбусу
- Більшість вінничан добре знає ім'я Зої Ткаченко, оскільки їм названа одна з тролейбусних зупинок міста.
- Жінка заслужила такої честі за проявлену мужність під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 44 роки тому — 17 січня 1977 року.
- Вінничанка була водієм тролейбусу від ГПЗ-18 до інструментального заводу. Рятуючи життя пасажирів після ДТП — Зоя загинула сама.
17 січня 1977 року — сніжний день. На вулиці була ожеледиця. Тролейбус Зої занесло на дорозі, відбулось зіткнення з вантажівкою. Від удару все спалахнуло. Пробило бак вантажівки й витекло паливо.
Вінничанка могла врятуватися, але пішла на жертву, щоб допомогти своїм пасажирам. Все сталося за лічені секунди, часу було вкрай мало.
— За лічені секунди полум'я охопило кабіну, в якій була Зоя Ткаченко. Водій тролейбуса могла врятуватися, але цього не зробила, оскільки в салоні було багато пасажирів, які просили про допомогу, — пише depo.vn.ua. — Тоді Зоя дотяглася до тумблер і змогла відчинити двері переднього і середнього виходу з салону. Щоб відчинити останні, задні двері, у неї вже не було сил. Люди врятувалися, ніхто з них не постраждав. А Зоя ... згоріла заживо. За кілька хвилин Володимир Коростильов, який був за кермом наступного тролейбуса на цьому ж маршруті, побачив обгорілий тролейбус з №107. На наступний же день, 18 січня 1977, загиблу жінку постановою загальних зборів колективу служби рухомого складу тролейбуса за мужність і самопожертву під час ДТП на вулиці Лебединського, було навічно занесено до списків ветеранів трамвайно-тролейбусного управління. Співробітники проявили належну турботу і про її батьків, піклуючись про них до самої смерті.
Юлія Піскунова у фейсбук написала, що Зої тоді було 33 роки. У неї залишилося двоє діток 4 та 13 років.
Читайте також:
«Гинуть лебеді на кризі у Турбові». На водосховищі оселилася родина пернатих
Дев'ять годин без світла. Кого на наступному тижні торкнуться планові відключення?
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
Виникає кілька логічних запитань як то, яка була швидкість руху тролейбусу, в якому ряду він рухався що сталось зіткнення, що зумовлювало такий рух, чи не втома від "трудових змагань", але це ніяк не зменшує факту відданості людяності водійки, яка виконувала свої обов'язки до останнього.
щастя її дітям.