«Мерсі, Маріє!»: як волонтерка з Вінниці зробила друзями французів і прифронтову громаду
- Вистояти у війні з російськими агресорами українцям допомагатиме
- ще одне місто у Франції.
- Як вдалося укласти гуманітарний договір про співпрацю, журналіст «20 хвилин» дізнався під час розмови з волонтеркою.
На час написання цього тексту вінницька волонтерка Марія Ілінзер повертається з Франції. Доправляє мікроавтобус. Його придбала громада містечка Оріоль, що на півдні Франції неподалік від Марселя.
— Автомобіль це важливо, — сказала по телефону пані Марія. — Але головне в іншому: ми уклали ще один франко-український гуманітарний договір. Документ набув державного значення. Рік йшли до моменту його підписання. Тому емоції переповнюють. Нам це вдалося. Тепер маємо ще одних партнерів у Франції, які виявили бажання підтримувати нас на рівні муніципалітету. Робитимуть це навіть після завершення війни. Принаймні так записано у договорі.
Після короткої паузи волонтерка додала: «Знали б ви, як все це починалося?» Випадок звів її з французами з містечка Оріоль. Його партнером стала громада з Харківщини.
—Чому не з Вінниччини? — запитав пані Марію.
«Шукали партнерів, а я допомогла»
Муніципалітет французького містечка Оріоль матиме співпрацю з громадою селища Шевченкове Куп’янського району з Харківщини. Так пояснила вінницька волонтерка. Нині там непроста безпекова ситуація. Російські варвари обстрілюють селище, звідки до лінії зіткнення не більше, як 30 кілометрів.
—Автомобіль, який доправляємо, передамо Центру надання соціальних послуг Шевченківської громади, — каже Марія Ілінзер. — Його будуть використовувати як соціальне таксі для підвезення людей з особливими потребами. Крім авто, оріольці передали раніше два потужні генератори. Їх доправили минулої зими, ще до підписання договору.
На думку Марії Ілінзер, волонтери не мають зосереджуватися тільки на своєму регіоні. Варто допомагати тим, кому набагато важче, і в кого менше можливостей самостійно справитися з труднощами часів війни. Якщо порівняти Шевченкове з нашою областю, то побачимо велику різницю. Вінничани значно менше відчувають негаразди, спричинені російською агресією. Тим часом у селищі Шевченкове люди потерпають від російських атак. Чимало мешканців евакуювалися.
Одного разу пані Марія стала очевидцем, як керівництво Шевченківської громади обговорювало питання пошуку міжнародних партнерів. Взялася допомогти. Сказала, що давно налагодила контакти з французами. Їй легко спілкуватися у чужій країні, бо розмовляє французькою.
Запитую, яким чином обрала для співпраці муніципалітет містечка Оріоль?
—Не повірите, але все сталося випадково, — каже пані Марія. — Уперше зустрілася з представниками муніципалітету містечка Оріоль на концерті. Він відбувався у сусідньому місті, де я давно працюю з тамтешніми волонтерами. Зав’язалася розмова з оріольцями. Поцікавилася, як вони підтримують українців. Почула у відповідь, що вони роблять це охоче, але є одне але. Не мають зворотнього зв’язку, тому не знають, кому дістається їхня допомога. Ще казали, що не завжди розуміють, що саме потрібно українцям у першу чергу.
Після концерту продовжили розмову. Наша волонтерка сказала, що може познайомити оріольців з керівниками однієї з прифронтових громад Харківщини. Знає їх особисто. Готова допомогти налагодити співпрацю.
«О! Мерсі, Маріє!», — почула у відповідь.
Рік витратили на юридичне узгодження процедур. За словами волонтерки, французи вимогливо ставляться до укладання міжнародних угод. У цій справі є свої особливості. У подробиці не станемо вникати. Скажу тільки , що спершу створили ГО «Комітет побратимства Оріоль-Шевченкове». Очолити його доручили нашій землячці Марії Ілінзер.
Настав час підписання договору. До містечка Оріоль разом з волонтеркою приїхав заступник селищного голови громади селища Шевченкове Юрій Кулик. Його підпис значиться на договорі. Другий підпис поставила голова мерії міста Оріоль Вероніка Мікеллі. Символічно, що стіл, за яким підписували документ, накрили державним прапором України.
Участь у церемонії взяв також селищний голова Шевченково Сергій Старіков. Щоправда, по відеозв’язку. Запросили також Почесного консула України у місті Ніцца Ірину Бурделлес. Вона ще у 2016 році створила українську асоціацію у Ніцці, яка наразі перетворилася на потужний осередок українства. Це дуже важливо, адже Лазуровий берег є найбільш проросійським регіоном. Тепер там виразно чути і наші голоси.
Договір передбачає співпрацю двох громад у гуманітарній сфері: освіті, культурі, соціальному захисті та відновленні інфраструктури.
На сайті Шевченківської селищної ради є повідомлення про налагодження співпраці з французами. У ньому висловлюється подяка на адресу волонтерки з Вінниці Марії Ілінзер.
—Нехай цей новий зв’язок між двома громадами триває довго і сприяє припиненню війни, нехай продовжиться в контексті післявоєнної відбудови, — каже волонтерка.
Працює не тільки з французами
Марія Ілінзер входить до ради волонтерів при обласній військовій адміністрації. Вона нагороджена дипломом «Волонтер року-2025» національного конкурсу «Благодійна Україна». Бере участь у багатьох проектах. Один з найбільш відомих має назву «Розстріляна швидка». Пані Марія була ініціатором показу розстріляної росіянами карети швидкої у містах Португалії. У такий спосіб збирали кошти на придбання медичних авто для українців.
Проект отримав широкий розголос, бо його реалізовували у багатьох країнах Європи.
На честь побратимства над меррією містечка Оріоль встановили український прапор
Щодо стосунків пані Марії 
А ще вона має контакти з партнерами з Чехії, Португалії, Швейцарії, Данії, Польщі. Працює з волонтерами у з Києва, Харкова, Запоріжжя, Львова.
Не дивно, що багато часу проводить у дорозі. Тож нехай поруч завжди будуть однодумці і… удача, звичайно. А дороги легкими і швидкими, бо волонтерську допомогу треба доправляти швидко. Її чекають і на фронті, і в тилу.
Вас може зацікавити:
Ціною життя зупинили танки на Київ: чому двічі відхиляли петиції на звання Героїв України?
Дерева аж у вікна зазирають: чому парк Ющенка майже рік без господаря?
Подякуй журналісту гривнею
Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google
