«Мамо, поїхали в Китай!..» Як у Жмеринці сім’я вивчила китайську і відправилася у Піднебесну

Наймолодші учні Ольги Лещенко писали на китайській мові листи Святому Миколаю

• Майже казкова історія про те, як хлопчик зі Жмеринки захотів навчитися китайської мови.
• Вона має гарне продовження — разом з ним мову вивчили батьки, а тепер це роблять учні у його школі-гімназії №5.
• Чому саме китайська зацікавила дитину?..

Малий Марк Лещенко зі Жмеринки хотів конструктор. Як всім дітям його віку, хотілося все і одразу. Мама сказала синові, що у нас такі іграшки дорогі. Хлопчик запитав, а де дешевші? Почув у відповідь, що в Китаї.

—Мамо, поїхали в Китай!  — попросив малий.

—Але ж ми не знаємо мови, як будемо там з людьми говорити?Нас ніхто не зрозуміє, — почув від мами.

—Давай вчити! — наполягав на своєму син.

Пані Ольга пообіцяла, що так воно і буде. Сподівалася, що дитина забуде про все це, на тому і закінчиться історія. Не так сталося, як мамі гадалося.

Наступного дня, прокинувшись вранці, Марк нагадав мамі про китайську мову. Продовжував це робити і надалі. Жінка стала шукати того, хто міг би навчати дитину. Викладачку знайшли у Вінниці.

Було це приблизно п’ять років тому. Далі події відбувалися ще цікавіше.

«Інколи з сином розмовляємо китайською, люди навколо усміхаються, думають, жартуємо»

Ольга Лещенко за фахом психолог. Після університету навчалася в   аспірантурі Інституту психології імені Костюка Національної академії педагогічних наук України. Разом з чоловіком і сином проживають у Жмеринці, чоловік, Іван, будівельник, син учень школи. Історія з конструктором для Марка відбувалася приблизно п’ять років тому. За цей час сім’я справді вивчила китайську і може спілкуватися нею на побутовому рівні.

Марк Лещенко не тільки китайську вивчає, він переможець Всеукраїнського конкурсу "Талановиті діти України-2020", його робота "Коваль Вакула з "Ніч перед Різдвом" відзначена на конкурсі у Парижі "Зірки Версалю"

—На заняття у Вінницю возили сина по черзі, — розповідає Ольга Лещенко. — Робили це або я, або чоловік, кому вдавалося викроїти час. Ми ж були присутні, коли з Марком працювала вчителька. Мимоволі самі потроху дізнавалися дещо про  китайську. Син виявляв велике бажання вчитися, тому заняття продовжували вдома. Як це відбувалося? Увечері збиралися разом,  я розписувала на аркушах ієрогліфи і всі дружно вчилися. Один ієрогліф переважно називає один предмет. Хоча буває інакше.

У китайській багато значить інтонація. Вона змінює значення слова. Насправді смішно виглядало, як «щебетали» по-китайськи. Крім того, ще й фільми дивилися на китайській.

Дружно сім’єю вчили мову протягом року. Відбувалося це майже щоденно.  Перевірити знання вирішили в Інституті Конфуція. Обрали для цього Одесу. У Вінниці на той час не було такої установи, її відкрили тільки восени нинішнього року.

В Одесі, коли складали іспит на знання мови, Марк виявився наймолодшим з тих, хто мав намір отримати сертифікат.

Тато, мама і син підтвердили свої знання з вивчення мови.

До речі, іспити платні. За дорогу до Одеси теж платили зі своєї кишені.

—Для нас вивчення іноземної мови нагадувало відпочинок, — говорить пані Ольга. — Хіба на відпочинок ми шкодуємо для себе грошей?..

А потім вони полетіли в Китай.

Два тижні у Піднебесній

Сертифікат на знання китайської дав можливість Марку взяти участь у двотижневих мовних курсах  при Харбінському інженерно-технічному університеті. Відпустити в далеку дорого одного, на той час 12-річного сина,  батьки, звичайно, не могли. Мати супроводжувала сина. Загалом з України у групі було 14 дітей. Проживання, навчання й екскурсії оплатила приймаюча сторона. Переліт відбувався за власні кошти учасників курсів.

Враження від поїздки у мами і сина надзвичайно приємні. Для пані Ольги відвідання  Харбінського університету має своє продовження. Нині вона там навчається. Поглиблює вивчення китайської. Заняття відбуваються онлайн. До речі, з понеділка, 27 грудня, у пані Ольги починається чергова навчальна сесія в університеті. Побажаймо їй успіхів у непростій справі!

Мова настільки її зацікавила, що вирішила навчати не тільки сина, а й інших дітей. Спеціальність психолога дає можливість професійно викладати китайську мову, враховуючи психологічні та вікові особливості учнів.  

Задумала організувати курси. Але одразу постало питання: «Чи знайдуться у місті охочі опановувати складні ієрогліфи?».  Кому потрібна у Жмеринці китайська?

Порадившись з Юлією Когут, директором школи-гімназії №5, де спеціалізуються на іноземних мовах, вирішили започаткувати гурткову роботу з вивчення китайської. На перше заняття зібралося приблизно 40 учнів. Нині у пані Ольги декілька груп: молодші класи, середні і старші. Відповідно для кожної пише навчальні програми.

—Вивчати ієрогліфи це не наші літери, тут все складніше, — говорить Ольга Лещенко. — Так само іншим є азійське мислення, культура, побут. Вони навіть кольори сприймають не так, як ми. Наприклад, білий колір у них асоціюється не з такими символами, як у нас, — чогось світлого, чистого… Навпаки. У китайців це колір смутку, журби, трауру. 

Запитую пані Ольгу, для чого жмеринським учням китайська? Каже, є діти, які вивчають цілеспрямовано, бо мають намір надалі вчитися на перекладача. Інші планують побувати в Піднебесній, можливо, з перспективою знайти там роботу. Дехто вчить для розширення свого світогляду.  «Скільки мов знаєш — стільки разів ти людина», — мудро сказано. Зрештою, світ не закінчується у Жмеринці, правда ж?..

Дві учениці пані Ольги, які вивчали китайську, нині продовжують це робити у вишах.  Окремі учні відзначилися на всеукраїнських конкурсах. Разом з ними вчителька радіє їхнім успіхам.

Листа Святому Миколаю писали ієрогліфами

Найбільш складно при вивченні китайської писати текст. Розмовна мова теж непроста. Бо навіть інтонація, з якою говорите, може змінювати значення слова. Але писати...

Незважаючи на це, охочим вдається опанувати й таке вміння. З допомогою вчительки, звичайно.

Напередодні свята Миколая пані Ольга показала у Фейсбуці, як її учні з наймолодшої групи пишуть листи святому добродійнику. На фотографіях видно, як старанно діти виводять ієрогліфи. Саме так, китайською мовою, буде читати Святий Миколай листи від учнів Ольги Лещенко.

У п’ятій жмеринській школі щороку організовують пізнавальні конференції на знання китайської культури, конкурси каліграфії з написання ієрогліфів, інші заходи. Аби зацікавити до вивчення китайської, пані Лещенко проводять майстер-класи,. залучає своїх учнів до участі у різноманітних конкурсах, що їх проводить посольство КНР в Україні, Інститут Конфуція, дві Українські асоціації — викладачів китайської мови та китаєзнавців.

В одному з таких конкурсів відзначилися її учні Марія Варовей та Марк Лещенко. На конкурсі учнівських творів «Китай моїми очима» вони вибороли третє місце. Поступилися достойним суперникам — учням Київської гімназії східних мов. Загалом у конкурсі брали участь майже 200 учасників.

У ще одному конкурсі «Міст китайської мови» фіналістами стали Марія Варовей, Маргарита Салієва та Дар’я Штифорук.

Марк Лещенко мріє ще раз побувати в Китаї. Але тільки з екскурсійною метою. Опановувати мову на професійному рівні хлопець не виявляє бажання, хоча насправді досяг уже неабияких успіхів. Після школи буде здобувати іншу спеціальність. Знайшов захоплення, яке йому більше до душі.

До речі, купила мама сину конструктор, коли були у Китаї? Пригадуєте, саме ця гра дала поштовх сім’ї Лещенків до вивчення мови. Ольга так відповіла на це питання: «З Китаю везли валізу з книгами та підручниками китайською мовою. Радію, що з маленької дитячої мрії та великої наполегливості мого сина утворилася велика справа, яка приносить користь не тільки йому, а й іншим людям».

Альманах китайського вишу розповів про школу Жмеринки

Директор Жмеринської школи-гімназії №5 Юлія Когут схвально відгукнулася про роботу керівниці гуртка з вивчення китайської мови Ольги Лещенко. Каже, такої само думки дотримуються батьки, чиї діти опановують китайську.

Завдяки старанням керівниці гуртка, про Жмеринську п’яту школу дізналися у Харбінському університеті Китаю. У щорічному альманасі китайського вишу за 2019 рік вміщено розповідь про те, як у далекій Жмеринці вивчають китайську. Текст гарно ілюстрований фотографіями. У них відображено роботу гуртка з вивчення китайської.

—Мова незвична, мова складна, але пані Ольга вміє зацікавити учнів і вони з бажанням заглиблюються у її вивчення, — розповіла керівниця закладу. — Також діти долучаються до заходів, які організовують у школі з метою глибшого пізнання історії, культури, інших знань про далеку країну.

Юлія Когут уточнила, що нині у їхній школі вивчають чотири іноземні мови: англійську, німецьку, польську і китайську. Надалі у їх опануванні сприятиме лінгафонний кабінет. Його придбали для школи за кошти територіальної громади. Вартість обладнання 300 тисяч гривень. Колектив заслужив на такий подарунок  — п’ята школа здобула першість серед навчальних закладів громади за результатами складання ЗНО. 

Директор каже, що їхній навчальний заклад багато років співпрацює з американським Корпусом Миру. Його волонтери допомагають дітям вивчати англійську. Завдяки старанням Ольги Лещенко Інститут Конфуція надав можливість проводити заняття з китайської своєму волонтеру, носію мови. Відбуваються вони в онлайн-форматі.

Мати однієї з учениць не приховує задоволення, що її маленька донечка з радістю йде на заняття з китайської. Про це вона залишила письмовий відгук на Фейсбук-сторінці навчального закладу. «Софійка щоразу повертається додому у гарному, піднесеному настрої, — пише пані Вікторія. — Мало того, вже вдома вона продовжує говорити китайські слова, та ще й намагається передати здобуті на уроці знання усій нашій сім’ї. Щиро дякуємо за таку роботу Ользі Вікторівні Лещенко».

Читайте також:

«Цю пісню знайшов батько». Як приспали Париж колисковою з Вінниці

Чи затримаються снігопади? Синоптики змінили прогноз на Новий рік

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.