«Люди скучили за простими радощами». Про що ще розповідають в ресторанах, які запрацювали

Заклади знову можуть приймати відвідувачів не тільки на відкритих терасах, а й у приміщеннях, однак повинні дотримуватися протиепідеміологічних заходів. За одним столом можуть сидіти не більше чотирьох людей. Відстань між столами повинна бути 1,5 метра, а працівники закладів мають бути в медичних масках та захисних рукавичках. 

Ми пройшлись вінницькими пабами, кав’ярнями, ресторанами, щоб поглянути, як їм працюється у перший день повноцінної роботи. Поспілкувалися з працівниками та відвідувачами. 

Розпочали нашу мандрівку з вулиці Пирогова, де розташовані кілька популярних у місті кафе та пабів. У одній з кав’ярень, стоячи в черзі, помічаємо жінку, яку з усмішкою помітною навіть попри маску, впізнає бариста і робить їй улюблену каву. Це вінничанка Жанна — постійна клієнтка кав’ярні «Чорна кішка & Білий кіт». Жінка замовила каву і чекала на неї поруч з входом у кафе. Каже, хотілось би посидіти в улюбленому закладі, але поспішає. 

— Під час карантину сильно сумувала за кафешками. Мені бракує і смачної кави, і розмов з баристами, і атмосфери, — говорить вінничанка. — Я приходила на літні майданчики посидіти, але це все рівно не те. Персонал у деяких закладах вже став друзями, та й іноді просто хочеться поїсти смачної їжі не вдома, а погода останнім часом не дозволяла це зробити на літніх майданчиках.

Бариста закладу каже, що такі постійні клієнти, як Жанна, й під час карантину продовжували відвідувати їхній заклад. 

— Мені подобається говорити з гостями, ретельно їм радити, що вибрати з меню і просто жартувати. Особливо, з постійними клієнтами, які стають друзями, — каже бариста Олександр. — До карантину в нас були заповнені всі столики, а зараз лише кілька, бо дотримуємось відстані між клієнтами. Просимо їх також одягати маску і роздаємо антисептики. Нам пощастило з аудиторією відвідувачів, бо більшість дотримується правил. 

Випивши кави, йдемо у «Білий налив», що розташований поруч. На літньому майданчику бачимо кілька зайнятих столиків, всередині — немає відвідувачів. Хоч зазвичай на вихідних там важко знайти вільний столик. За барною стійкою нас зустрічає бариста у масці та рукавичках. 

Операційний директор «Білого наливу» у Вінниці Антон, якого ми зустріли у закладі, каже, що до карантину в їхній бар часто приходили великі компанії і чи не щодня працівникам доводилось з'єднувати кілька столиків. Зараз же навпаки гостей просять розсідатись за різні столи. 

— До карантину в нас завжди було шумно і весело, — говорить Антон. — При вході наші постійні клієнти полюбляли потиснути руку баристі. Зараз ж у нас немає такого контакту з гостями, якби нам хотілося, зате дотримуємось усіх правил. Ми задоволені тим, що можемо працювати, бо сидіти вдома без роботи було нудно. 

Далі йдемо на Європейську площу, до Вежі, і там вирує життя. Літні тераси ресторанів заповнені людьми, котрі насолоджуються довгоочікуваними променями сонця. При цьому гостей в масках треба ще пошукати. Лише деякі люди їх одягають при вході та виході з кафе і ресторанів. 

Заходимо у один із закладів, «Львівську цукерню». Якби не офіціантки з пляшками антисептика в руках та масками на обличчі, то картина нічим не відрізнялася би від звичайної п’ятниці. Всередині закладу відвідувачів небагато, більшість сидять на літній терасі. Адміністраторка Наталя каже, це через те, що всі за сонцем та хорошою погодою засумували. 

— Стараємось повертатись до звичного режиму, ми дуже чекали на відкриття і вже помітили збільшення кількості відвідувачів, — говорить Наталія. — Сьогодні навіть практично весь персонал вийшов на роботу, бо нарешті є у цьому потреба. 

Адміністраторка каже, офіціанти швидко навчаються нових правил — іншого виходу у них просто немає. Пройшовшись закладами, й справді помічаємо, що всі офіціанти та бариста в масках і з балонами антисептика, дистанцію між столами дотримано, самі столи після кожного гостя теж протирають. Єдине, що, не завжди легко вдається офіціантам — пересаджувати за різні столики гостей, які прийшли компаніями більш ніж двоє осіб. 

Неподалік «Цукерні», на розі є кафе «L'umore», куди ми й зайшли далі. На літньому майданчику всі столики зайняті, відвідувачі сидять по двоє. За барною стійкою у масці сидить бариста Ірина. Дівчина каже, що весь карантин провела вдома з сім’єю і вже з нетерпінням чекала повноцінного відкриття. 

Поруч також розташовані ресторани — «Анчоусна» та «Между булок», але вони з сьогоднішнього дня ще не відкрились. Як пояснили працівники, поки прибирають зали, працюють лише літні тераси.

Далі йдемо у одне з найколоритніших і найбільш відвідуваних туристами місць — музей-кав'ярню «Пан Заваркін та син». Поруч з входом на вулиці працівники поставили два столика, а на дверях розмістили нагадування — «вхід без маски заборонений». 

При вході нас зустрічає офіціантка Катерина, яка розповідає, що під час карантину вона практично весь час сиділа вдома і на вулицю виходила лише в магазин. Тож, каже, чекала відкриття закладів, як діти своє день народження. 

— За натурою я активна людина і сидіти вдома мені було складно. На роботі звикла впродовж дня спілкуватись з десятками людей, мені страшенно бракувало шаленого ритму, — говорить Катерина. — Коли дозволили працювати літнім майданчикам, то ми цьому не надто зраділи, то перед входом у нас немає достатньо місця, щоб поставити багато столів. До того ж, всередині закладу панує особлива атмосфера, яку на літньому майданчику не відчуєш ніяк. 

Нашу розмову з Катериною перебивають відвідувачі, які просять зайти у заклад без маски. Катерина пояснює їм, що впустити може лише у масці. І вже за хвилин десять гості повертаються у масках. Мабуть, придбали у аптеці, поруч. 

Офіціантка пояснює: таких гостей чимало. Більшість вже втомились від жорстких правил та носіння масок. 

Останній заклад на нашому маршруті — «Crema Caffe» на Замостянській. У кафе зустрічаємо директора Олександра, який говорить, що весь карантин мріяв про цей день — повноцінне відкриття закладів. Каже, за час карантину до них припинили ходити деякі їхні постійні клієнти, але зате з’явились нові. 

— Люди стали добріші за час карантину, — каже Олександр. — Всім вже набридло сидіти у своїх домівках. Помітно, як людям довгий час не вистачало простих радощів, наприклад, салату в ресторані чи розмов з офіціантом у барі. 

Цей текст написаний в рамках проєкту Coronavirus Survival Kit for Media від Media Development Foundation. Проект реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.

Читайте також: 

Офіціанти на візках і подільська кухня. Яким буде перший соціальний ресторан у Вінниці

«Кому ви такі, крім одне одного, потрібні». Життя закоханої пари, що пересувається на візках

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.