Краєзнавці Вінниці презентували книгу, яку варто прочитати кожному. Чому?
- Про нову книгу й історію П’ятничан йшлося на науково-практичному семінарі обласного Товариства краєзнавців.
- Скільки років найдавнішому мікрорайону Вінниці?
- Яку книгу краєзнавці рекомендують прочитати кожному. Вона не про П’ятничани, але особливо актуальна у час російської агресії. Чим саме?
Темою зібрання краєзнавців області було дослідження історії найстарішого району Вінниці — П’ятничан. Почалася розмова з презентації нової книги — «Ліквідація Московським самодержавством державної автономії України-Гетьманщини в другій половині століття XVII-XVIII». Її автори відомі історики Юрій Степанчук, Сергій Гальчак та Анатолій Лисий.
Це хронологія подій варварського втручання північного сусіда-загарбника у нашу країну. Наголошуємо, мова про хронологію конкретних подій, що відбувалися упродовж декількох століть. Читати книгу легко, бо йдеться про конкретні історичні факти. А висновки з них нехай робить кожен, хто триматиме в руках нове видання.
«Це той Первий, що розпинав Україну»
Книга особливо актуальна у нинішній час російської агресії, тимчасової окупації нашої території московським сусідом із загребущими руками.
У хронологічному довіднику йдеться про витоки цинізму та віроломства Московії щодо нашої держави.
Коли гортаєш сторінки нового видання, переконуєшся, що втручання у внутрішнє життя України є звичним явищем для підступного північного сусіда-загарбника. На підтвердження сказано автори книги наводять конкретні факти.
—Це той Перший, що розпинав нашу Україну, а Вторая доконала вдову-сиротину! — слова Шевченка наводять автори видання, аби краще зрозуміти, як оцінювала передова українська інтелігенція дії московських правителів.
Книгу варто прочитати кожному, аби зрозуміти, як упродовж століть північний сусід зазіхав на наші землі, гнобив людей. Продовжує це робити нині.
Як кажуть, факти є красномовним свідченням конкретних подій. Їх не заперечити і не спростувати, бо це було-було… Вони зафіксовані як у наших архівах, так і в Московії.
Учасники зібрання привітали професора Юрія Степанчука (праворуч) з присвоєнням йому звання «Почесний краєзнавець України». Свідоцтво вручив голова обласноого Товариства краєзнавців Сергій Гальчак
Історик удостоєний його за низку наукових досліджень про постать Богдана Хмельницького.
Професор вивчив, проооооаналізував і систематизував матеріали про те, як формують історичну пам'ять про видатного Гетьмана України в сучасній українській, польській та російській історіографії.
З післямовою Кшиштофа Зануссі
Досліджувати пласти історії П’ятнична вистачить ще не одному поколінню істориків і краєзнавців — перша згадка про нинішній мікрорайон Вінниці датована 1510 роком. Йдеться про село Ситниця, яке було на місці нинішнього мікрорайону Вінниці. Записи з назвою такого населеного пункту датовані ще XI століттям.
Про це розповідав під час зібрання краєзнавців доктор історичних наук професор педагогічного університету імені Коцюбинського Юрій Степанчук. У своїй розповіді професор робив посилання на історичні дослідження, викладені у книзі «Тисячолітні П’ятничани». Авторами видання є Вадим Вітковський та Віктор Барабанцев. Пан Віктор упродовж 30 років збирав матеріали про мікрорайон, в якому проживає.
Передмову до книги написав керівник обласного Товариства краєзнавців доктор історичних наук професор Сергій Гальчак. У виданні є й післямова. Ім’я людини, яка її написала, добре відоме у свті кінематографа. Це знаний польський режисер Кшиштоф Зануссі. Яке він має відношення до П’ятничан? Зануссі — зять Грохольських, предки яких мали маєток на П’ятничанах. Тут дотепер залишилися будівлі їхнього родового гнізда.
До речі, вік нинішнього мікрорайону підтверджено записами польських архівів. Принаймні так стверджують автори видання «Тисячолітні П’ятничани».
На підтвердження написаного, наводять список використаних матеріалів й архівних документів. Його можна побачити в кінці книги.
Краєзнавці зробили фотознімки на фоні будівель Грохольських, прикрашених нині золотом осені. Палац-садиба окраса і символ цієї місцевості.
Ще одна споруда, яка привернула увагу краєзнавців, приміщення школи. Одноповерхова будівля заснована у 1865 році. Дотепер служить людям.
Бані собору Різдва Пресвятої Богородиці видно за межами П’ятничан. Культова споруда одна з найбільших церков нашого міста, її також оглянули учасники семінару.
Серед них — Почесні краєзнавці України Микола Дорош, Олександр Роговий, Анатолій Лисий, заслужений журналіст України, голова обласної організації НСЖУ Василь Паламарчук, книговидавець Ігор Балюк.
Гостем зібрання краєзнавців області був професор Чорноморського державного університету імені Петра Могили Олександр Тригуб, він очолює Миколаївську обласну організацію Національної спілки краєзнавців України.
Зібралися всі «Почесні…»
Голова обласного Товариства краєзнавців професор Сергій Гальчак у розмову з журналістом 20minut.ua розпочав з промовистого факту. За його словами, всі учасники нинішнього зібрання мають звання «Почесний краєзнавець України».
—Загалом у нашій області таких 26 краєзнавців, а тепер до них доєднався ще один Юрій Степанчук, — каже Сергій Гальчак. — Втім, йдеться не про звання, йдеться про роботу, за яку оцінено їхні заслуги. Здобутки краєзнавців у дослідженні історії краю вагомі. Ми видали окремою книгою про те, що зроблено краєзнавцями. Охочі можуть ознайомитися з нею в обласній бібліотеці.
Семінари з ознайомленням з історією районів Вінниці не тільки розширюють знання для наших краєзнавців. Вони підказують нові деталі для пошуку історичного минулого. Так стверджує співрозмовник. За його словами, після їх проведення у нас з’являться нові історико-краєзнавчі дослідження.
Читайте також:
«Ми лізли, наче скалелази…». Перший пленер в Оксанівських печерах
Через Вінницю пустять швидкісний «City Elephant» за маршрутом «Львів - Харків»
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
